24. Обгрунтуйте закони і закономірності функціонування інформаційного середовища.

Найважливішим є закон збереження інформації: будь-яка інфа, створена людиною, не зникає, а безперервно перетворюється в інф-ому середовищі. Закон постійного змінювання інфи є також універсальним законом інфосфери.

Наслідком цих законів є невичерпність інформаційних ресурсів.

Закон чергування.  форма періодично знищується із збереженням ідеї, яка покривається новою формою, досконалішою, ніж попередня. Із законом чергування пов'язане явище «старіння» в інф-ому середовищі: старіє не інфа, старіє її представлення, носії інфи, змінюються. Можливе виникнення знову ситуації, коли та ж сама інфа знов буде актуальною. Одного разу здобута інфа багаторазово перетворюється так, щоб форма викладення відповідала сучасним вимогам.

Закон спадкоємності. Виникнення нової інфи відбувається на основі вже відомої інфи. Аналіз  ситуації має враховувати інфу про попередню ситуацію.

Закон циклічності і взаємопроникнення. У функціонуванні інф-ого середовища є цикли: сукупність однотипних процесів, які завершуються конкретним типом результатів. Розвиток  підсистеми інф-ого середовища повинен відбуватися тим ж чергуванням циклів, що і розвиток великої системи, до якої належить підсистема. Система повинна мати інфу про усі свої підсистеми.  підсистема повинна мати інфу про загальні умови функціонування системи в цілому.

Закон постійності (балансу) інф-ної рівноваги. Цей закон є основою процесів самоорганізації. Реаліз. шляхом формування постійних відносин, взаємозв'язків та взаємозалежності інф-них процесів на різних рівнях інф-ого середовища. Це забезпечує взаємну адаптацію підсистем та зворотні зв'язки, завдяки яким підтримується динамічна рівновага на різних рівнях інф-ого середовища.

Закон інф-ної єдності. Інф-не середовище - єдина система взаємозв'язаних підсистем. Випадіння із загальної структури будь-якої ланки веде до порушення динамічної рівноваги усієї системи й є початком руйнування цієї системи.

Закон ієрархії. В інф-ому середовищі повинна діяти система цінностей для оцінки інфи. Вона повинна мати ієрархічну структуру пріоритетів. Інфа про велику систему в цілому повинна мати вищий пріоритет, ніж інфа про її окремі підсистеми.

Закон жертви. Щоб система розвивалася, розвиток  її підсистеми не має заважати розвитку інших підсистем (їй іноді треба жертвувати частиною можливостей). Підсистема, яка має більше знання, ніж інші, для розвитку усієї системи повинна «опуститись» до рівня інших підсистем, щоб її знання переробити на інфу для інших підсистем.

Закон об'єднаної творчості. Основа творчості - інф-на взаємодія. Уся наукова творчість ґрунтується на кооперації праці через наукову інфу. Творча діяльність людства зумовлена існуванням інф-ого середовища людства як єдиної системи.

Закон аналогії. В аналогічних (які мають однакову структуру) ситуаціях для прийняття рішень можна використовувати однакову інфу.

Закон вільного вибору. Будь-яка людина має право вільного вибору інфи для своєї діяльності та подальшого розвитку. Щоб кожна людина мала і право, і можливість вільного вибору інфи, необхідно, щоб усі люди діяли відповідно до всіх описаних вище законів. Це означає, що ніхто не має права обмежувати «поле вибору» людини, а також без дозволу втручатись в її інф-не середовище.

Закономірність концентрації-розсіяння інфи: що ближче до зони дії ситуації знах. людина, то у меншій кількості джерел інфи вона може знайти інфу, яка повністю характеризує цю ситуацію. Ця зак-сть пов'яз. із законом збереження інфи. Інфа безперервно перетв. в інф-ому середовищі і в результаті вона безкінечно переміщ. в ньому. Таким чином, може виникати нескінч. кількість зон розсіяння інфи. Є й протилежний процес. З часом інфа стискується та переходить з одного рівня інф-ого середовища до іншого, але вже у сконцентрованому вигляді.

Принцип збереження рефлексії (суб'єктивного фактора): спроба так перетворити інф-не середовище, щоб виключити або зменшити частку суб'єктивного фактора (рефлексії), обов'язково викликає збільшення суб'єктивного фактора в іншому місці інф-ого середовища. Наприклад, коли ми одержуємо список літератури, який створив відомий фахівець, ми можемо з довір'ям поставитися до цього списку. Але коли ми одержуємо інфу від автоматизованих систем, ми повинні враховувати принципи відбору інфи у цих системах.