3) Матеріально-технічне та фінансове забезпечення захисту об'єкта

Економ. механізм запобіг. НС є врегуль., послідовною та структурованою системою планув., фінанс-ня та стимул. економіко-організац. заходів, спрям. на попередж. виник. НС та спир. на елементи економ. механізму природокорист-ня та природоохор. діяльності, інновац. політики, еколог. експертизи та моніторингу стану довкілля й об'єктів підвищ. прир.-техног. небезпеки. Для економ. забезп. системи реаг-ня на НС необхідно посилити економ. важелі раціон. розвитку і розміщ. продуктивних сил, сприяти комплексному економ. і соц. розвитку України, розвитку міжрегіон. та міждерж. економ. зв'язків, створенню загальнодерж. системи забезп. прир.-техног. безпеки.

4) Організація оповіщення і зв'язку на об'єкті, сигнали оповіщення

Опов-ня організ. відпов. органом ЦО та НС. Система опов-ня ЦО скл. із загальнодерж., регіон. і спец. систем централіз. опов-ня; лок. та об’єктових систем опов-ня. У системах централіз. опов-ня можуть використ. апаратура і техн. засоби опов-ня ЦО, канали та засоби зв’язку, мережі радіомов-я і ТБ центр. і місц. органів викон. влади, підприємств, установ та орг-ій, мережі зв’язку яких входять до ЄНСЗ.

Ці системи забезпечують оповіщення і подальше інф-ня:

- чергових служб міністерств, інших центр. органів викон. влади по служб. тел.;

- чергових служб місцевих органів виконавчої влади;

- чергових аварійно-рятувальних служб;

- сил цивільної оборони;

- населення, яке знаходиться в зоні можливого ураження.

Залежно від рівня НС централізоване оповіщення здійснюється:

- оперативним черговим МНС – чергових служб центральних органів виконавчої влади, чергових служб територіальних органів ЦО та НС;

- опер. черговим терит. органу ЦО і НС - керів. складу, сил цив. оборони і черг. служб місц. органів викон. влади.

Опов-ня населення здійсн. дистанційно за доп. електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення.

5) Організ. Й проведення евакуації при виникненні нс

Евакуація - організ-ий вивіз або вивід з міст і інших нас. пунктів і розміщ. в заміській зоні населення з зон можливого ураження. На відм. від розосереджених, евак-ні постійно прожив. у заміській зоні до особл. розпор-ня. Суч. евакуація передбач. вивіз населення з найбільш ймовірних об'єктів ядерного нападу противника в безпечні зони у всіх напрямках від міст.

Для розосередження й евакуації використ. усі види сусп. транспорту, не зайнятий військовими і невідклад. виробн. і госп. перевезеннями, транспорт індивід. корист-ня. Для безпосереднього проведення розосер. і евакуації населення розгорт. збірні евакуаційні пункти (ЗЕП). При прибутті на місце розосер. чи евакуації населення направ. на прийомні евакуац. пункти (ПЕП), які ведуть облік усіх прибув. та забезп. організацію процесом розселення.

55. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій (нс), їх загальна характеристика

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією,, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Причини виникнення надзвичайної ситуації Причини поділяються на природні та антропогенні. Природні причини З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами.

Антропогенні діляться на соціальні та економічні.

Соціальні: ріст народонаселення;

урбанізація;

непідготовленість населення;

відсутність інформації про обстановку у НС;

відсутність нормативно-правової бази;

недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;

корупція

тероризм Економічні: недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення)

бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо.  Вона включає:

розвідку осередків надзвичайних ситуацій;

аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;

локалізацію й гасіння пожеж;

відбудову споруд і шляхів сполучення;

проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;

проведення спеціальної обробки населення;

дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

56. Поняття Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03. 08. 1998 р. № 1198 затверджено „Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" (ЄДС).

Основною метою створення єдиної державної системи є забезпечення реалізації державної політики, у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.

Головним завданням єдиної державної системи є:

• розроблення нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання надзвичайних ситуацій та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

• забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

• навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;

• захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

• здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій.

Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні — державний, регіональний, місцевий та об'ектовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків. У надзвичайних ситуаціях сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об'єктового рівня підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи.

Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації у межах відповідних регіонів.

Кожний рівень єдиної державної системи має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.

57. Класифікація надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціально – політичного та воєнного характеру.

Запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

– надзвичайні ситуації природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери;

– надзвичайні ситуації техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах;

надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадання зброї;

надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

58. Діяльність організацій щодо захисту персоналу підприємств, населення і територій.

(ЗАКОН УКРАЇНИ

Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Стаття 25. Діяльність підприємств, установ та організацій у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру)

Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

• планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

• розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки;

• підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

• створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

• забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

59. Визначення і ознаки надзвичайних ситуацій (НС): аварії, катастрофи, стихійні лиха.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території - спричинене аварією чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

- стихійне лихо - явище природи, яке викликає, катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормальної роботи, життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.

- небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

- аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

- виробнича аварія – це раптова зупинка роботи чи порушення встановленого процесу виробництва на виробничих та енергетичних об’єктах, які призводять до пошкодження чи знищення будинків, споруд, майна, устаткування, ураження людей.

- катастрофа - великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Найчастіше надзвичайні ситуації виникають на потенційно техногенно небезпечних виробництвах та об’єктах. До них відносяться в першу чергу, хімічно небезпечні об'єкти, радіаційне небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти, а також гідродинамічне небезпечні об'єкти.

Потенційно небезпечний об'єкт — об'єкт на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні, радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.