- •Перелік питань до іспиту з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •1. Джерела небезпек та їх класифікація
- •2.Охарактеризуйте техногенні небезпеки сучасного світу та вкажіть їх наслідки.
- •3. Сталий розвиток людства – основа безпеки людини.
- •4. Охарактеризуйте правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності.
- •5. Система державних органів щодо управління та безпеки життєдіяльності населення.
- •6. Поясніть глобальні проблеми людства.
- •8. Номенклатура та ідентифікація небезпек природного та техногенного характеру.
- •9. Охарактеризуйте джерела небезпек та їх класифікацію.
- •10. Дайте оцінку безпеці в системі «людина –техніка – середовище».
- •Види аварій
- •11. Обгрунтуйте роль людського чиннику у виникненні небезпек.
- •14. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно – логічних моделей.
- •15. Поясніть і обгрунтуйте чинники ризику.
- •18. Обгрунтуйте модель управління ризиками нещасних випадків.
- •Узгодженість характеристик конструкцій технологічних систем з характеристиками людини та елементами середовища
- •20. Наведіть характерні особливості фізичної та розумової праці.
- •21. Дайте оцінку впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства
- •22. Охарактеризуйте фактори, що впливають на здоров’я людини.
- •23. Охарактеризуйте сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.
- •24. Обгрунтуйте закони і закономірності функціонування інформаційного середовища.
- •25. Дайте оцінку ролі біологічних ритмів в життєдіяльності людини.
- •26. Проаналізуйте працездатність людини для фізичної і розумової праці.
- •27. Дайте оцінку психофізіологічним чинникам небезпек.
- •28. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
- •29. Особливості фізичної та розумової праці.
- •30. Роль аналізаторів в забезпеченні життєдіяльності людини.
- •Спільні властивості аналізаторів
- •31. Поясніть чинники, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •32. Фізіологічні та психологічні особливості людини.
- •33. Антропометричні характеристики людини.
- •34. Радіаційна небезпека.
- •35. Дайте оцінку впливу діяльності людини на навколишнє середовище.
- •36. Вирішіть проблемну ситуацію щодо негативної дії техногенних джерел небезпеки на людину та навколишнє середовище. Техногенні небезпеки
- •Види аварій
- •38. Техногенні небезпеки та їх вражаючі чинники за генезисом і механізмом впливу.
- •39. Охарактеризуйте небезпеки виробничої сфери та побуту (електричний струм, електромагнітні випромінювання.
- •40. Охарактеризуйте небезпеки виробничої сфери та побуту (шум, вібрація).
- •Виробнича сфера:
- •41. Охарактеризуйте основні небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Небезпеки пов’язані з урбанізацією середовища, джерела небезпек.
- •Екологічне середовище в містах.
- •Небезпеки середовища проживання
- •Безпека життєдіяльності людини в умовах побуту.
- •Електромагнітні поля і випромінювання в побуті
- •Хімічні забруднюючі чинники житла
- •42. Охарактеризуйте небезпечні для людини чинники пожежі.
- •43. Класифікація природних небезпек.
- •44. Види соціальних небезпек.
- •45. Вирішіть проблемну ситуацію з запобігання виникненню соціально – політичних небезпек.
- •46. Поясніть природно – соціальні небезпеки.
- •48. Обгрунтуйте засоби та заходи, спрямовані на запобігання виникненню соціально – політичних небезпек.
- •51. Охарактеризувати безпеку життєдіяльності в умовах натовпу.
- •52. Обгрунтуйте критерії та основні принципи проведення евакуаційних заходів.
- •53. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій.
- •1) Основні заходи у сфері цив. Захисту персоналу та населення при аваріях, катастрофах, стихійному лисі та застосуванні сучасних засобів ураження
- •2) Інженерний, радіац., хім., медичний і біолог. Захист, їх хар-ка
- •3) Матеріально-технічне та фінансове забезпечення захисту об'єкта
- •4) Організація оповіщення і зв'язку на об'єкті, сигнали оповіщення
- •5) Організ. Й проведення евакуації при виникненні нс
- •55. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій (нс), їх загальна характеристика
- •60. Психосоціальні наслідки впливу негативних чинників небезпек надзвичайних ситуацій.
- •Менеджмент безпеки. Правове забез. Та організац.-функціональна структура захисту населення у нс Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •Також в білети входять питання винесені на самостійну роботу
25. Дайте оцінку ролі біологічних ритмів в життєдіяльності людини.
Біологічні ритми — це регуляторні кількісні й якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя. Розрізняють зовнішні(пов’язані з розташуванням Землі в космічному просторі) тавнутрішні (ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення) біоритми. Біоритми мають різну періодичність — від частки секунди до певної кількості років. Найважливіший добовий ритм людини — це чергування сну і не¬спан¬ня. Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» — пристосувальним механізмом, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися у часі. Вивчення біоритмів дає можливість людині виробляти найбільш сприятливий режим праці та відпочинку.
Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності. Вдень вони спостерігаються з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. В цей час організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття рішень, нових починань. Вночі піднесення фізіологічної активності припадає на час від 0 до 1 години. Нерідко цей час використовується для творчості працівниками інтелектуальної сфери.
Встановлено, що на 5-6 годину ранку припадає найбільший добовий підйом і потенційно має місце найвища працездатність людини. Саме в цей час зростає тиск, серце б'ється частіше, пульсує кров. Опір організму дуже сильний. При зустрічі з вірусами і бактеріями є найбільший шанс уникнути інфекції. Печінка вивела всі шлаки. В цей час ні в якому разі не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку.
Шкода, що лише небагато людей розумно використовують на користь цей час. Більшість їх просипає. Найбільш придатний час для укладання на ніч -21-23 години - припадає на один із фізіологічних спадів. І якщо не вдається заснути до 23 години, то пізніше це зробити важче, бо наближається (о 24 годині) фізіологічний підйом.
26. Проаналізуйте працездатність людини для фізичної і розумової праці.
Працездатність людини для фізичної:
Фізична працездатність – потенційна здатність людини проявити максимум фізичного зусилля при статичній, динамічній та змушеній роботі.
Фізична працездатність являється інтегративним вираженням можливостей людини, входить в поняття його здоров’я і характеризується рядом об’єктивних факторів. До них відносяться: тілобудова і антропометричні показники: потужність і ефективність механізмів енергопридукції аеробним і анаеробним шляхом; сила і витривалість м’язів, нейром’язова координація; стан опорно-рухового апарату; нейроендокринна регуляція як процесів енергоутворення , так і використання наявних в організмі енергоресурсів; психічний стан.
Кількісна оцінка фізичної працездатності необхідна: для оцінки функціональних резервів організму при організації фізичного виховання населення, у самодіяльному спорті та спорті високих досягнень; при підборі, плануванні і прогнозуванні навчально-тренувальних навантажень спортсменів; при визначенні рухового режиму хворих в клініках і центрах реабілітації та при оцінці ефективності фізичної реабілітації хворих; при визначенні ступеню індивідуальності у лікарсько-трудовій експертизі; для диференціальної діагностики окремих захворювань, визначення вірогідності розвитку серцево-судинних, в першу чергу виявлення доклінічних форм коронарної недостатності, прогнозування протікання захворювань.
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Існують прямі та непрямі, прості та складні методи визначення фізичної працездатності (РWC). До числа простих методів відносять пробу Руф’є (описану у попередньому розділі). У практиці найчастіше використовуються субмаксимальний тест PWC170, тест Наваккі, тест Купера, Гарвардський степ-тест та ін.
Працездатність людини для розумової праці:
Розумова праця полягає в переробці ЦНС різних видів інформації у відповідності з соціальною і професійною спрямованістю індивідуума. У процесі переробки інформації відбуваються звірення з наявної в пам'яті інформацією та її інтеграція. Інтеграція нової інформації, з одного боку, збагачує пам'ять, з іншого - лежить в основі прийняття рішень, спрямованих на формування творчих програм рухових дій, побутових, трудових процесів. Розумова діяльність пронизує всі сфери активності людини. Її ефективність визначається високим функціональним станом нейронів ЦНС, широтою зв'язків між ними, енергетичним забезпеченням нейронів і гліальних елементів, активністю медиаторной системи, адекватним рівнем активності кровопостачання структур мозку і гормональними впливами.
У стані спокою, енерговитрати головного мозку не великі і складають 3 % від загального обміну. Ступінь збільшення енерговитрат залежить від характеру нервово-емоційного напруження при розумовій роботі. При читанні вголос сидячи приріст становить 48%, при читанні лекції стоячи - 94%. Високий рівень метаболічних процесів в нейронах обумовлює еволюційно розвинулася надійність їх кисневого забезпечення. У спокої головний мозок утилізує 20 % від загального споживання О2, що забезпечується великий об'ємною швидкістю кровотоку в судинах мозку, що становить 15 % від величини хвилинного об'єму кровотоку (700-800 мл). Кількість відкритих капілярів, обплітають нейрони, обумовлене рівнем функціональної активності певних структур мозку. Питання про збільшення загального мозкового кровотоку при розумовій і фізичній діяльності дискутується.