28. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини. Життєдіяльність людини реалізується одночасно зі світом природи і у специфічному для людського суспільства інформаційному середовищі, що має свої закономірності розвитку і функціонування. Інформаційна сфера стала такою ж важливою складовою суспільного життя, як економічна, виробнича, побутова, політична, військова та ін. У сфері діяльності інформація може використовуватись для досягнення певної мети (у праці і відпочинку, в побуті, самоосвіті, освіті, сервісі, комунікаціях).

Дезінформація — свідомо наведена хибна інформація. Це не просто помилкові відомості (як результат щирої помилки чи недосконалості знань), а засіб обдурення. Вона тепер часто є основою інформаційної зброї (влада, партії, адміністративний ресурс), що використовується як різновид психологічної зброї. Дезінформація здатна серйозно зашкодити людині, її інтересам, планам, негативно вплинути на рівень безпеки її життєдіяльності. Особливо реклама-дезінформація, рекламно-інформаційні матеріали в інтернеті. Дезінформаційний характер часто має не лише відверта брехня, але й свідоме замовчування інформації негативного змісту.

Інформаційна безпека- це стан захищеності людини, спільноти, установи, соціальної групи, суспільства загалом від будь-яких неприємностей, спричинених дією саме інформаційних чинників під час перебігу інформаційних процесів або ж у їх результаті.

Шляхи досягнення інформаційної безпеки пов'язані з відверненням та запобіганням ряду інформаційних ситуацій негативного характеру, наприклад, таких, як:

* неправильне розуміння наявної інформації;

* несвоєчасне отримання інформації;

* неповнота інформації, її дефіцит для розв'язання конкретного питання.

* навпаки, надлишок інформації, її надмірність, наявність інформаційного шуму — зайвої, непотрібної в даному випадку, а тому шкідливої інформації;

* проникнення до інформаційної системи (або мережі) - дезінформації;

* зловживання конфіденційністю (довірчим характерам) певної інформації.

29. Особливості фізичної та розумової праці.

Робота – це будь-який вид професійної діяльності людини, спрямований на забезпечення існування людини.

Роботи поділяється на 4-и класи:

• Роботи пов’язані з розумовою діяльністю

• Роботи пов’язані з навантаженням на органи почуттів

• Роботи , що вимагають особливу точність координації рухів

• Роботи, що переважно використовують силу м’язів

За ступенем інтенсивності роботи поділяються на:

• Легка

• Помірна

• Середня

• Важка

• Дуже важка

Фізична праця ділиться на:

• динамічну м’язову роботу (це така робота при якій м’язи різних м’язових груп поперемінно скорочуються і розтягуються). Наприклад: обертання кривошипних рукояток.

• Статичну м’язову роботу . Приклад: тримання вантажу на витягнутій руці

Напруга при статичній роботі в 5 разів більша ніж при динамічній роботі.

Статична робота набагото важча за динамічну, адже при статичній роботі м’язи недостатньо поповнюється живильними речовинами, потрібно в 3-4-и рази більше часу для відновлення

Розумова праця – це праця пов’язана з переробкою інформації , що вимагає переважного напруження уваги, пам’яті а також активізації процесів мислення. При розумовій праці основне навантаження припадає на кору півкуль головного мозку. М’язові навантаження незначні, енерговитрати на рівні легкої фізичної роботи.

Розумова праця поділяється на три види:

• Операторська (здійснення функцій управління і контролю за роботою технологічних ліній, процесами товароруху і обслуговування клієнтів, набором інформації.)

• Управлінська(характерні необхідність прийняття нестандартних рішень, нерегулярність навантаження, періодичне виникнення конфліктних ситуацій.)

• творча праця (вимагає багаторічної підготовки, високої кваліфікації, особливих умов для реалізації. Праця цієї категорії працівників характеризується нестереотипно діяльності, нерегламентованим графіком праці, вимагає значного обсягу пам'яті, напруження уваги, розумової діяльності).

При розумовій праці потрібно робити нечасті короткі перерви