- •Перелік питань до іспиту з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •1. Джерела небезпек та їх класифікація
- •2.Охарактеризуйте техногенні небезпеки сучасного світу та вкажіть їх наслідки.
- •3. Сталий розвиток людства – основа безпеки людини.
- •4. Охарактеризуйте правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності.
- •5. Система державних органів щодо управління та безпеки життєдіяльності населення.
- •6. Поясніть глобальні проблеми людства.
- •8. Номенклатура та ідентифікація небезпек природного та техногенного характеру.
- •9. Охарактеризуйте джерела небезпек та їх класифікацію.
- •10. Дайте оцінку безпеці в системі «людина –техніка – середовище».
- •Види аварій
- •11. Обгрунтуйте роль людського чиннику у виникненні небезпек.
- •14. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно – логічних моделей.
- •15. Поясніть і обгрунтуйте чинники ризику.
- •18. Обгрунтуйте модель управління ризиками нещасних випадків.
- •Узгодженість характеристик конструкцій технологічних систем з характеристиками людини та елементами середовища
- •20. Наведіть характерні особливості фізичної та розумової праці.
- •21. Дайте оцінку впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства
- •22. Охарактеризуйте фактори, що впливають на здоров’я людини.
- •23. Охарактеризуйте сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.
- •24. Обгрунтуйте закони і закономірності функціонування інформаційного середовища.
- •25. Дайте оцінку ролі біологічних ритмів в життєдіяльності людини.
- •26. Проаналізуйте працездатність людини для фізичної і розумової праці.
- •27. Дайте оцінку психофізіологічним чинникам небезпек.
- •28. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
- •29. Особливості фізичної та розумової праці.
- •30. Роль аналізаторів в забезпеченні життєдіяльності людини.
- •Спільні властивості аналізаторів
- •31. Поясніть чинники, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •32. Фізіологічні та психологічні особливості людини.
- •33. Антропометричні характеристики людини.
- •34. Радіаційна небезпека.
- •35. Дайте оцінку впливу діяльності людини на навколишнє середовище.
- •36. Вирішіть проблемну ситуацію щодо негативної дії техногенних джерел небезпеки на людину та навколишнє середовище. Техногенні небезпеки
- •Види аварій
- •38. Техногенні небезпеки та їх вражаючі чинники за генезисом і механізмом впливу.
- •39. Охарактеризуйте небезпеки виробничої сфери та побуту (електричний струм, електромагнітні випромінювання.
- •40. Охарактеризуйте небезпеки виробничої сфери та побуту (шум, вібрація).
- •Виробнича сфера:
- •41. Охарактеризуйте основні небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Небезпеки пов’язані з урбанізацією середовища, джерела небезпек.
- •Екологічне середовище в містах.
- •Небезпеки середовища проживання
- •Безпека життєдіяльності людини в умовах побуту.
- •Електромагнітні поля і випромінювання в побуті
- •Хімічні забруднюючі чинники житла
- •42. Охарактеризуйте небезпечні для людини чинники пожежі.
- •43. Класифікація природних небезпек.
- •44. Види соціальних небезпек.
- •45. Вирішіть проблемну ситуацію з запобігання виникненню соціально – політичних небезпек.
- •46. Поясніть природно – соціальні небезпеки.
- •48. Обгрунтуйте засоби та заходи, спрямовані на запобігання виникненню соціально – політичних небезпек.
- •51. Охарактеризувати безпеку життєдіяльності в умовах натовпу.
- •52. Обгрунтуйте критерії та основні принципи проведення евакуаційних заходів.
- •53. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій.
- •1) Основні заходи у сфері цив. Захисту персоналу та населення при аваріях, катастрофах, стихійному лисі та застосуванні сучасних засобів ураження
- •2) Інженерний, радіац., хім., медичний і біолог. Захист, їх хар-ка
- •3) Матеріально-технічне та фінансове забезпечення захисту об'єкта
- •4) Організація оповіщення і зв'язку на об'єкті, сигнали оповіщення
- •5) Організ. Й проведення евакуації при виникненні нс
- •55. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій (нс), їх загальна характеристика
- •60. Психосоціальні наслідки впливу негативних чинників небезпек надзвичайних ситуацій.
- •Менеджмент безпеки. Правове забез. Та організац.-функціональна структура захисту населення у нс Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •Також в білети входять питання винесені на самостійну роботу
32. Фізіологічні та психологічні особливості людини.
Фактори, які визначають поведінку людини в сучасному середовищі, проявляються через здатність людини до виявлення сигналів небезпек, через її швидкісні можливості, щодо реагування на такі сигнали, через її емоційні реакції на небезпеку та ін. Показники, які зумовлюють можливості людини виявляти небезпечну ситуацію та адекватно реагувати на неї, залежать від її психофізіологічних властивостей.
Емоційні процеси.
Емоції – це об’єктивно існуючі психічні явища, що мають специфічні особливості. Вони невід’ємні від людини, складають її внутрішню сутність і завжди проявляються у вигляді об’єктивних, біологічних та психічних реакцій. Емоції ніби накладаються на всі психічні властивості людини. Як позитивні так і негативні емоції породжують у людини схильність до нещасних випадків, особливо це стосується негативних емоцій.
Гомеостаз - це здатність організму підтримувати окремі показники його внутрішнього середовища на відносно постійному рівні незалежно від стану емоційного напруження.
Стресові стани.
Стрес – (від анг. Stress – тиск, напруга) – це стан психічного напруження при вирішенні важливого завдання, це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на дію несприятливих зовнішніх чинників
Емоційний стрес може бути двох знаків – позитивний і негативний.
Виділяють три фази стресу:
Тривога (мобілізація захисних сил).
Резистентність (пристосування до складної ситуації).
Виснаження (від тривалого стресу).
Стресовий стан, що перевищує критичний рівень називають дистресом.
Стресовий стан характеризується загальною рисою – появою у людини внутрішнього конфлікту між вимогами які ставить до неї робота та її можливостями при цьому.
У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів:
зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий (дає відчуття про роботу опорно-рухового апарату) і вісцеральний (аналізатор внутрішніх органів.).
Загальні психофізіологічні властивості:
Надзвичайно висока чутливість
Наявність абсолютної межі чутливості
Спроможність до адаптації
Спроможність тренування
Спроможність певний час зберігати відчуття
33. Антропометричні характеристики людини.
Розрізняють соматичні та динамічні антропометричні характеристики людини. До соматичних відносять розмір тіла та його окремих частин в стоячому та сидячому положенні. До динамічних – силу кістково-м’язової системи, кути обертання в суглобах, зміну розмірів при переміщенні частин тіла в просторі.
Вивчення професійних поз та рухів потребує знання різних антропометричних показників, основними з яких є лінійні розміри тіла. їх використовують конструктори, дизайнери при конструюванні обладнання, пультів управління, параметрів робочого місця, робочих меблів тощо.
Робочий рух характеризується:
максимальним обсягом руху, який визначається довжиною ланок, будовою суглоба, робочою позою, індивідуальними особливостями (стать, вік, тренованість). З віком обсяг рухів знижується. За рахунок порівняно невеликих антропометричних показників у жінок обсяг рухів менший, ніж у чоловіків.
Силою м'язів. Сила м'язів, яку може розвинути людина в кожному конкретному випадку, залежить від статі, віку, ступеня тренованості, втомленості, використання спецодягу (рукавиці, взуття) тощо. На силу м'язів впливає положення тіла та окремих його елементів, які беруть участь у русі.
Траєкторією. Оптимальними є еліптичні та кругові плавні рухи, що переходять один в одного.
Довго фіксована робоча поза називається вимушеною і має розглядатись як несприятливий фактор при оцінюванні умов праці працівника.
Основними є положення сидячи, стоячи та сидячи-стоячи.
Робоче положення сидячи менш стомлююче, оскільки характеризується низькими енерговитратами, забезпечує більшу стійкість тіла, потребує меншого напруження м'язів, зменшує гідростатичний тиск і, отже, створює менше навантаження на ССС. Виконання роботи сидячи створює сприятливі умови для високої точності робочих рухів. Крім того, це положення не дає змоги розвивати велику силу м'язів — маса переміщуваного вантажу не має перевищувати 5 кг.
Положення стоячи порівняно з положенням сидячи викликає напруження більшості м'язів, потребує додаткових затрат енергії (на 10 %), ускладнює кровообіг.
Серед захворювань, пов'язаних з роботою стоячи, слід зазначити плоскостопість, розширення вен нижніх кінцівок, опущення внутрішніх органів,.
За можливості слід обладнувати робоче місце так, щоб можна було працювати сидячи-стоячи .Таке робоче місце дає змогу чергувати положення, включати в навантаження то одні, то інші м'язи, що дає змогу м'язам відпочивати, поліпшує кровообігу відповідних частинах тіла.