- •Перелік питань до іспиту з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •1. Джерела небезпек та їх класифікація
- •2.Охарактеризуйте техногенні небезпеки сучасного світу та вкажіть їх наслідки.
- •3. Сталий розвиток людства – основа безпеки людини.
- •4. Охарактеризуйте правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності.
- •5. Система державних органів щодо управління та безпеки життєдіяльності населення.
- •6. Поясніть глобальні проблеми людства.
- •8. Номенклатура та ідентифікація небезпек природного та техногенного характеру.
- •9. Охарактеризуйте джерела небезпек та їх класифікацію.
- •10. Дайте оцінку безпеці в системі «людина –техніка – середовище».
- •Види аварій
- •11. Обгрунтуйте роль людського чиннику у виникненні небезпек.
- •14. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно – логічних моделей.
- •15. Поясніть і обгрунтуйте чинники ризику.
- •18. Обгрунтуйте модель управління ризиками нещасних випадків.
- •Узгодженість характеристик конструкцій технологічних систем з характеристиками людини та елементами середовища
- •20. Наведіть характерні особливості фізичної та розумової праці.
- •21. Дайте оцінку впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства
- •22. Охарактеризуйте фактори, що впливають на здоров’я людини.
- •23. Охарактеризуйте сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.
- •24. Обгрунтуйте закони і закономірності функціонування інформаційного середовища.
- •25. Дайте оцінку ролі біологічних ритмів в життєдіяльності людини.
- •26. Проаналізуйте працездатність людини для фізичної і розумової праці.
- •27. Дайте оцінку психофізіологічним чинникам небезпек.
- •28. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
- •29. Особливості фізичної та розумової праці.
- •30. Роль аналізаторів в забезпеченні життєдіяльності людини.
- •Спільні властивості аналізаторів
- •31. Поясніть чинники, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •32. Фізіологічні та психологічні особливості людини.
- •33. Антропометричні характеристики людини.
- •34. Радіаційна небезпека.
- •35. Дайте оцінку впливу діяльності людини на навколишнє середовище.
- •36. Вирішіть проблемну ситуацію щодо негативної дії техногенних джерел небезпеки на людину та навколишнє середовище. Техногенні небезпеки
- •Види аварій
- •38. Техногенні небезпеки та їх вражаючі чинники за генезисом і механізмом впливу.
- •39. Охарактеризуйте небезпеки виробничої сфери та побуту (електричний струм, електромагнітні випромінювання.
- •40. Охарактеризуйте небезпеки виробничої сфери та побуту (шум, вібрація).
- •Виробнича сфера:
- •41. Охарактеризуйте основні небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Небезпеки пов’язані з урбанізацією середовища, джерела небезпек.
- •Екологічне середовище в містах.
- •Небезпеки середовища проживання
- •Безпека життєдіяльності людини в умовах побуту.
- •Електромагнітні поля і випромінювання в побуті
- •Хімічні забруднюючі чинники житла
- •42. Охарактеризуйте небезпечні для людини чинники пожежі.
- •43. Класифікація природних небезпек.
- •44. Види соціальних небезпек.
- •45. Вирішіть проблемну ситуацію з запобігання виникненню соціально – політичних небезпек.
- •46. Поясніть природно – соціальні небезпеки.
- •48. Обгрунтуйте засоби та заходи, спрямовані на запобігання виникненню соціально – політичних небезпек.
- •51. Охарактеризувати безпеку життєдіяльності в умовах натовпу.
- •52. Обгрунтуйте критерії та основні принципи проведення евакуаційних заходів.
- •53. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій.
- •1) Основні заходи у сфері цив. Захисту персоналу та населення при аваріях, катастрофах, стихійному лисі та застосуванні сучасних засобів ураження
- •2) Інженерний, радіац., хім., медичний і біолог. Захист, їх хар-ка
- •3) Матеріально-технічне та фінансове забезпечення захисту об'єкта
- •4) Організація оповіщення і зв'язку на об'єкті, сигнали оповіщення
- •5) Організ. Й проведення евакуації при виникненні нс
- •55. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій (нс), їх загальна характеристика
- •60. Психосоціальні наслідки впливу негативних чинників небезпек надзвичайних ситуацій.
- •Менеджмент безпеки. Правове забез. Та організац.-функціональна структура захисту населення у нс Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •Також в білети входять питання винесені на самостійну роботу
14. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно – логічних моделей.
Потенційна небезпека стає реальною у тому випадку, коли вона впливає на об’єкт. Кожна складова навколишнього середовища може бути об’єктом, який необхідно захищати від небезпеки.
Джерелом небезпеки може бути все живе та неживе. Небезпеки не мають вибіркових властивостей, під час свого виникнення вони негативно діють на все оточуюче їх матеріальне середовище. Впливу небезпек підвладна людина, довкілля, матеріальні цінності. Носіями небезпек є природні процеси та явища, техногенне середовище та дії людей. Небезпеки реалізуються у вигляді потоків речовини, енергії та інформації, вони існують у просторі та в часі.
З метою зменшення впливу негативних чинників на людину та природне середовище необхідне проведення ідентифікації, квантифікації та класифікації небезпек.
Ідентифікація — процес виявлення та з'ясування кількісних, просторових, часових та інших характеристик, необхідних та достатніх для розробки заходів, направлених на забезпечення безпеки життєдіяльності.
Квантифікація — запровадження кількісних характеристик для оцінки складних, якісних понять. Квантифікація здійснюється у вигляді числових та балових показників. Наприклад, класи небезпек речовин (4 класи), шкала землетрусів М8К-64 (12 балів) та Ріхтера (9 балів).
Класифікація — застосування логічної операції розподілу обсягу поняття, що є сукупністю розподілів (розподіл деякого класу на види, розподіл цілих видів і т. п.).
Поряд із поняттям «небезпека» курсі «Безпека життєдіяльності» використовують ще одне основоположне визначення — ризик.
Ризик — імовірність, частота реалізації негативного впливу в зоні перебування людини.
Ризик може бути визначений як частота (міра, зворотна часові 1/с) або можливість виникнення події А (величина без розміру, лежить у межах 0-1). У розрахунках ризик прийнято позначати літерою R (від англ. слова гіsк — ризик).
Ризик – це міра очікуваної невдачі, неблагополуччя в діяльності й існуванні небезпеки, пов’язаної з погіршенням здоров’я людини, змінами в довкіллі, матеріальними витратами.
Ризик — це відношення кількості тих або інших несприятливих наслідків (n) до їх імовірної кількості (N) за певний період часу:
R=n/N, (1)
де R — ризик несприятливих наслідків;
п — кількість несприятливих подій;
N — загальна кількість імовірних подій.
Формула (1) дозволяє розраховувати величину загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій в конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу.
В трактуванні поняття про ризик існує два принципово різних підходи: європейський та американський.
Європейський підхід трактує ризик як чинник фізичної небезпеки – як приваблюючий спосіб виконання праці з наявністю фізичної небезпеки.
Американський підхід трактує ризик як азартний процес, коли людина вибирає більш складний шлях для досягнення мети, замість більш гарантованого та безпечного.
Обидва підходи в трактуванні ризику страждають односторонністю: перший не враховує момент досягнення мети, другий – момент небезпеки. Тільки єдність цих підходів може зробити ризик особливим видом поведінки.