2.6.Організаційні типи виробництва

Можливості розвитку виробничої системи, удосконалення процесів виробництва, їх спеціалізація та кооперування, ефективність використання живої праці та устаткування значною мірою залежать від структури та обсягів продукції, що випускається, широти та сталості її номенклатури. Залежно від цих чинників робочі місця, дільниці, цехи та промислові підприємства поділяються на кілька організаційних типів. Основоположною ознакою поділу виробництва на організаційні типи є рівень спеціалізації робочих місць, який кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

Коефіцієнт закріплення операцій (Кзо) являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

де п — кількість найменувань деталей, що обробляються на робочому місці, дільниці, у цеху;

m_i — кількість операцій, що проходить i-та деталь у процесі обробки на робочому місці, дільниці, у цеху;

РМm_j — кількість робочих місць на даній j-й операції, дільниці, у цеху.

Організаційний тип виробництва може визначатися показником рівня серійності (К_с):

Показник рівня серійності (К_с) обернений коефіцієнту закріплення операцій (К_зо). Для масового виробництва його розмір становить 0,8…1, для серійного — 0,2…0,8 і для одиничного — < 0,2.

Організаційний тип виробництва може визначатися через:

- коефіцієнт серійності

К_с = t / Т_{шт ср} ,

де t — такт випуску виробів, хв/шт.; t = Ф_еф : N_j;

Ф_еф — ефективний фонд часу роботи робочого місця, дільниці, цеху за певний період, хв/міс.;

N_j — обсяг випуску деталей (виробів) j-ї номенклатури за відповідний період;

Т_шт ср — середній штучний час по операціях технологічного процесу, хв;

де — штучний час на і-й операції технологічного процесу;

m — кількість операцій.

Коефіцієнт масовості:

Тип виробництва — це класифікаційна категорія комплексної характеристики організаційно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях.

Тип виробництва визначає структуру підприємства і підрозділів,характер завантаження робочих місць та руху предметів праці в процесі виробництва. Кожний тип виробництва має свої особливості організації виробництва, праці, технологічних процесів і устаткування, що застосовуються, складу і кваліфікації кадрів, а також матеріально-технічного забезпечення. Конкретний організаційний тип виробництва визначає особливості формування системи планування, обліку та оперативного управління процесами.

Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів, малим обсягом їх випуску на робочих місцях, які не мають певної спеціалізації.

Серійному виробництву властива обмежена номенклатура виробів, що виготовляються періодично повторюваними партіями, і порівняно великий обсяг випуску.

Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, що виготовляються безперервно протягом тривалого часу.

Порівняльна техніко-економічна характеристика організаційних типів виробництва наведена в табл. 2.1.

Для одиничного типу виробництва характерне розроблення укрупнених Підприємства з одиничним типом виробництва спеціалізуються на виготовленні продукції обмеженого споживання за оригінальною конструкцією і замовленими властивостями.

За серійного типу виробництва вироби випускаються серіями, деталі обробляються партіями з певною, заздалегідь установленою періодичністю.

Під серією розуміється кількість конструктивно і технологічно однакових виробів, що запускаються у виробництво одночасно або послідовно.

Однорідність конструктивно-технологічних рішень у виробах сприяє створенню великої кількості уніфікованих деталей, які розподіляються для постійного або періодично повторюваного виготовлення за певними робочими місцями.

Таблиця 2.1

Характеритика організаційних типів виробництва

Параметри	Виробництво
	Одиничне	Серійне	Масове
Спеціалізація робочих місць	За кожним робочим місцем не закріплені певні операції	За кожним робочим місцем закріплено від 3 до 20 періодично повторювальних операцій	За кожним робочим місцем закріплені 1—2 постійні операції
Постійність номенклатури	Неповторювана	Повторюється періодично	Постійний випуск однакової продукції
Номенклатура продукції	Широка, різноманітна, неповторювана	Малостійка, обмежена серіями — періодично повторюється випуск виробів	Вузька, постійна, один або кілька однотипних виробів
Тип устаткування	Універсальне	Спеціалізоване	Спеціальне
Розташування устаткування	Технологічний принцип(за групами)	Предметно-замкнений принцип	Предметний принцип
Оснащення	Універсальне	Уніфіковане	Спеціальне
Рівень використання устаткування	Низький	Середній	Високий
Методи організації виробництва	Групові, одиночні	Поточні, партіонні, групові	Поточні
Частка ручної праці	Висока	Середня	Низька
Кваліфікація персоналу	Висока	Середня	Низька
Коефіцієнт закріплення операцій	Кзо ≥ 40	20 ≤ Кзо ≤ 40 10 ≤ Кзо ≤ 20 1 ≤ Кзо ≤ 10	Кзо = 1
Характер виробництва	Постійно змінюється	Змінюється періодично	Сталий, незмінний
Вид руху предметів праці між операціями	Послідовний	Паралельно-послідовний	Паралельний
Тривалість виробничого циклу	Велика	Середня	Мала
Продуктив- ність праці	Низька	Середня	Висока
Собівартість продукції	Висока	Середня	Низька

У разі повторного виготовлення однотипних виробів економічно доцільним є використання поряд з універсальним і спеціалізованого устаткування, пристосувань та інструментів, що підвищує спеціалізацію робочих місць. В умовах серійного виробництва для підвищення продуктивності праці, скорочення тривалості виробничого циклу широко застосовуються верстати-автомати, маніпулятори, верстати з ЧПУ, які швидко переналагоджуються.

У серійному виробництві досить детально розробляється технологічний процес, що дає змогу знижувати допуски на обробку, підвищувати точність заготовок.

Залежно від різноманітності номенклатури продукції, величини партії виробів, періодичності її запуску, рівня спеціалізації робочих місць виробництво розрізняють дрібно-, середьо- і великосерійне, для кожного з яких встановлені певні числові значення коефіцієнта закріплення операції.

Для дрібносерійного виробництва, що характеризується випуском продукції в невеликій кількості та різноманітної номенклатури, коефіцієнт закріплення операцій становить 20 £ К_зо £ 40.

Средньосерійний тип виробництва характеризується тим, що предмети праці обробляються стабільними партіями з певною періодичністю, застосовується спеціальне й універсальне устаткування, коефіцієнт закріплення операції обмежується діапазоном 10 £ К_зо £ 20.

Великосерійне виробництво спеціалізується на випуску порівняно вузької номенклатури виробів у великій кількості, вироби обробляються великими партіями, застосовується спеціальне і спеціалізоване устаткування, тому коефіцієнт закріплення дорівнює 1 £ К_зо £ 10. Таке виробництво характерне для багатьох процесів у машинобудуванні, для взуттєвих і швейних підприємств.

Для масового виробництва характерні обмежена номенклатура продукції і масштабність її вироблення (телевізори, холодильники, пральні машини, трактори, автомобілі, годинники). Використовується спеціальне устаткування, інструмент і технологічне оснащення. Широко застосовуються верстати-автомати, маніпулятори, автоматичні лінії. Робітники виконують обмежене коло операцій і мають вузьку спеціалізацію, що зумовлює коефіцієнт закріплення операцій, який дорівнює К_зо = 1. Устаткування розташовується за ходом технологічного процесу, застосовується паралельний метод сполучення операцій, що веде до значного скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення незавершеного виробництва, підвищення продуктивності праці та зниження витрат на виготовлення продукції.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте поняття «система», її ознаки та вимоги до неї.

2. Дайте визначення поняття «виробнича система». У чому полягає її особливість?

3. Охарактеризуйте елементи виробничої системи та її структуру.

4. Які є види виробничих систем і чим вони відрізняються?

5. Охарактеризуйте основні закони організації і наведіть конкретні приклади їх прояву.

6. Чому закони організації поділяються на закони статики та розвитку?

7. яким ознаками класифікуються зв’язки виробничої системи? Наведіть приклади прояву та застосування.

8. Охарактеризуйте закони розвитку виробничої системи

9. Чому створюються підприємства і за якими ознаками вони відносяться до виробничих систем?

10. Охарактеризуйте підприємство як виробничу систему та його ієрархічну структуру.

11. Охарактеризуйте виробничий процес, його сутність та склад.

12. У чому полягає суть основних виробничих процесів?

13. Чому основний виробничий процес рекомендується розділяти на заготівельну, обробну та складальну фази?

14. Охарактеризуйте сутність і спрямованість допоміжних виробничих процесів.

15. Які існують основні принципи організації виробничих процесів?

16. З якою метою і на підставі яких критеріїв здійснюється класифікація виробничих процесів на організаційні типи?

17. У чому полягає особливість одиничного типу виробництва?

18. Охарактеризуйте ознаки серійного виробництва та його підтипів.

19. Де застосовується масовий тип виробництва і які його характеристики?