- •6.030504 «Економіка підприємств»
- •Тема 1 організаційні основи виробництва
- •1.1.Сутність і суспільне значення виробництва
- •1.2 Предмет, метод і зміст курсу
- •1.3 Історія розвитку теорії та практики організації виробництва
- •1.4 Економічна сутність системи ведення господарства
- •1.5 Системи рослинництва та тваринництва
- •2.1. Виробничі системи
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2 виробничі системи і процеси
- •2.2. Організаційні основи виробничих систем
- •2.3.Підприємство- складна виробнича система
- •2.4. Технологічні і виробничі процеси
- •2.5.Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •2.6.Організаційні типи виробництва
- •Тема 3 організація трудових процесів і робочих місць
- •3.1.Трудовий процес
- •3.2. Організація праці та її форми
- •3.3.Організація і обслуговування робочих міць
- •Основні елементи оснащення робочого місця
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 нормування праці
- •4.1.Вимірування праці
- •Р ис. 4.1. Об’єкти нормування та структура трудових норм
- •4.2. Аналіз трудових процесів і затрат робочого часу
- •4.3. Методи аналізу затрат робочого часу
- •4.4. Нормативи
- •4.5.Трудомісткість продукції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5 організація виробничого процесу в просторі
- •5.1.Просторові зв’язки у виробничому процесі
- •5.2. Виробнича структура та її види
- •5.3. Просторове розташування підприємства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 організація виробничого процесу в часі
- •6.1.Виробничий цикл
- •6.2. Розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу
- •6.3. Визначення виробничого циклу складного процесу
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 організація виробництва в галузях рослинництва
- •7.1.Організація землеробства
- •7.2.Організація основних виробничих процесів в рослинницві
- •7.3. Організація кормової бази
- •7.4.Організація овочівництва
- •7.5.Організація садівництва і виноградарства
- •7.6.Особливості організації і оплати праці в рослинництві
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 організація виробництва в галузях тваринництва
- •8.1.Загальні питання організації тваринництва
- •8.2.Організація скотарства
- •8.3. Організація свинарства
- •8.4.Організація птахівництва
- •8.5.Організація вівчарства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 організація обслуговуючих господарств
- •9.1. Транспортне облуговування
- •9.2. Матеріальне обслуговування виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10 організація допоміжних виробництв
- •10.1.Виробнича інфраструктура
- •10.2. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням
- •10.3. Ремонтне обслуговування устаткування
- •10.4. Енергетичне забезпечення виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема11 одиничний і партіонний методи організації виробництва
- •11.1.Сутність і умови вибору організаційного методу
- •11.2. Організація не потокового виробництва
- •11.3. Партіонний метод обробки
- •Тема 12
- •12.1. Потокове виробництво
- •12.2. Автоматизоване виробництво
- •Тема 13 організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •13.1.Якість продукції (послуг)
- •13.2. Контроль якості та випробування продукції
- •13.3. Конкурентоспроможність продукції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 14 комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •14.1. Система створення та освоєння нової продукції
- •14.2. Організація науково-техничних досліджень і конструкторської підготовки виробництва
- •14.3. Проектнго-конструкторськп підготовка виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 15 організація проектування виробничих систем
- •15.1.Принципи формування організаційного проекту виробництва
- •15.2. Діагностика стану виробничої системи
- •15.3. Процес організаційного проектування та раціоналізації виробничих систем
- •Питання для самоконтролю:
- •Література
8.3. Організація свинарства
Свинарство є однією з найбільш продуктивних і скороспілих галузей тваринництва.
Основний напрям свинарства в Україні – м’ясний. Відповідно до спеціалізації в країні склалися такі виробничі типи свинарських підприємств, які за функціями поділяються на дві групи: товарні і племінні.
До товарної групи належать: відгодівельні; репродуктивні.
Залежно від кінцевої продукції, яку виробляють, розрізняють такі види відгодівлі:
- м’ясна – починається з 3,5-4 місячного віку і закінчується у 7-8 місячному віці за маси 95-110 кг;
- беконна, яка дає свинину високої якості. Для цього відбирають підсвинків скороспілих порід масою 25-30 кг у віці 3 міс. і закінчують відгодівлю у 6-7 місяців масою 80-100 кг;
- сальна – використовують спеціальні сальні породи свиней, а також вибракуваних основних свиноматок і кнурів-плідників. Маток відгодовують до маси 160-200 кг, а кнурів – 250-300 кг. Питома маса сала в туші становить не менше 50%;
- напівсальна – використовують переважно разових маток і кастрованих кнурів, яких відгодовують до маси 130-150 кг у віці 10-12 міс.. Маса сала 40-45% маси туші.
Залежно від природно-економічної зони, напряму спеціалізації ферми, типу годівлі та фізіологічного стану застосовують наступні основні способи утримання свиней:
- групове вільно-вигульне для поросних свиноматок до 3 місяців поросності, а також для відлучених поросят, ремонтного молодняку і свиней на відгодівлі;
- станково-вигульне групове або індивідуальне для підсосних свиноматок з поросятами до двотижневого віку; кнурів-плідників, поросних свиноматок 3-4 місяців поросності;
- безвигульне у закритих приміщеннях ( групами не більше 50 голів) для відгодівельного поголів’я.
При складанні раціонів зважають на статеві і вікові особливості тварин, їх фізіологічний стан. Годівля може бути дво- і триразова.
При складанні раціонів годівлі свиноматок необхідно стежить за співвідношенням у раціоні поживних речовин, здійснюючи при цьому індивідуальний підхід залежно від віку, живої маси, молочності свиноматок, кількості поросят, породних особливостей тощо. До раціону додають трав'яне борошно, коренеплоди, комбінований силос, корми тваринного походження. Годують маток здебільшого двічі на добу, а при використанні великої кількості соковитих і грубих кормів – тричі.
Повноцінна годівля поросят віком 2-4 міс. дає змогу довести їх живу масу до 35-40 кг. У 4-місячному віці відбирають ремонтну групу, яку утримують на спеціальних раціонах, доглядаючи тварин у період дорощування до відбору в основне стадо після перевірки.
У раціоні кнурів-плідників, наприклад переважають концентровані корми, збалансованість їх за поживними речовинами (протеїном, амінокислотами і вітамінами) забезпечують додавання макухи, шротів, кормів тваринного походження.
У свинарстві переважають два основні типи годівлі: концентратний і картопляно-концентратний (силосно-концентратний). Для кожного з них характерні відповідні співвідношення кормових компонентів.
Залежно від структури кормо виробництва свиней годують:
вологими розсипними мішанками з усіх видів кормів, що входять до раціону;
сухими комбікормами і сирими подрібненими соковитими кормами окремо або у суміші;
вареними кормами з харчових відходів у суміші з концентрованими, а також із додаванням соковитих і зелених кормів з урахуванням сезону.
У деяких кращих колективах загальний період відгодівлі свиней поділяють на два періодами з певними особливостями організації виробничого процесу: дорощування і власне відгодівлі (або заключний період). Дорощування тварин починають з 3-4 до 5-6 міс. У цей час свиням згодовують більшу кількість грубих і соковитих кормів, які за поживністю становлять до 50% раціону, привчаючи тварин до поєднання об’ємних кормів. Власне відгодівля (заключний період) триває 2-3 міс. У раціоні в цей час переважають концентровані корми (до 70% загальної його поживності). За такої організації відгодівлі молодняку свиней значно зростають кінцеві виробничі результати. Зокрема, витрати кормів з розрахунку на 1 кг приросту зменшуються до 4,5-5 корм. од., у тому числі використання концентрованих (найбільш дорогих) не перевищує 1,5-2 кг.