- •6.030504 «Економіка підприємств»
- •Тема 1 організаційні основи виробництва
- •1.1.Сутність і суспільне значення виробництва
- •1.2 Предмет, метод і зміст курсу
- •1.3 Історія розвитку теорії та практики організації виробництва
- •1.4 Економічна сутність системи ведення господарства
- •1.5 Системи рослинництва та тваринництва
- •2.1. Виробничі системи
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2 виробничі системи і процеси
- •2.2. Організаційні основи виробничих систем
- •2.3.Підприємство- складна виробнича система
- •2.4. Технологічні і виробничі процеси
- •2.5.Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •2.6.Організаційні типи виробництва
- •Тема 3 організація трудових процесів і робочих місць
- •3.1.Трудовий процес
- •3.2. Організація праці та її форми
- •3.3.Організація і обслуговування робочих міць
- •Основні елементи оснащення робочого місця
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 нормування праці
- •4.1.Вимірування праці
- •Р ис. 4.1. Об’єкти нормування та структура трудових норм
- •4.2. Аналіз трудових процесів і затрат робочого часу
- •4.3. Методи аналізу затрат робочого часу
- •4.4. Нормативи
- •4.5.Трудомісткість продукції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5 організація виробничого процесу в просторі
- •5.1.Просторові зв’язки у виробничому процесі
- •5.2. Виробнича структура та її види
- •5.3. Просторове розташування підприємства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 організація виробничого процесу в часі
- •6.1.Виробничий цикл
- •6.2. Розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу
- •6.3. Визначення виробничого циклу складного процесу
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 організація виробництва в галузях рослинництва
- •7.1.Організація землеробства
- •7.2.Організація основних виробничих процесів в рослинницві
- •7.3. Організація кормової бази
- •7.4.Організація овочівництва
- •7.5.Організація садівництва і виноградарства
- •7.6.Особливості організації і оплати праці в рослинництві
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 організація виробництва в галузях тваринництва
- •8.1.Загальні питання організації тваринництва
- •8.2.Організація скотарства
- •8.3. Організація свинарства
- •8.4.Організація птахівництва
- •8.5.Організація вівчарства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 організація обслуговуючих господарств
- •9.1. Транспортне облуговування
- •9.2. Матеріальне обслуговування виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10 організація допоміжних виробництв
- •10.1.Виробнича інфраструктура
- •10.2. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням
- •10.3. Ремонтне обслуговування устаткування
- •10.4. Енергетичне забезпечення виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема11 одиничний і партіонний методи організації виробництва
- •11.1.Сутність і умови вибору організаційного методу
- •11.2. Організація не потокового виробництва
- •11.3. Партіонний метод обробки
- •Тема 12
- •12.1. Потокове виробництво
- •12.2. Автоматизоване виробництво
- •Тема 13 організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •13.1.Якість продукції (послуг)
- •13.2. Контроль якості та випробування продукції
- •13.3. Конкурентоспроможність продукції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 14 комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •14.1. Система створення та освоєння нової продукції
- •14.2. Організація науково-техничних досліджень і конструкторської підготовки виробництва
- •14.3. Проектнго-конструкторськп підготовка виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 15 організація проектування виробничих систем
- •15.1.Принципи формування організаційного проекту виробництва
- •15.2. Діагностика стану виробничої системи
- •15.3. Процес організаційного проектування та раціоналізації виробничих систем
- •Питання для самоконтролю:
- •Література
Питання для самоконтролю:
Що таке відтворення стада тварин та його типи?
Перерахуйте основні вимоги до правильної організації відтворення стада.
Дайте характеристику видів обороту стада.
Які є способи утримання великої рогатої худоюи?
Як здійснюється організація дорощування в відгодівлі великої рогатої худоби?
Які системи отримання приплоду застосовуються в господарствах?
Які способи утримання у свинарстві є?
У чому полягає система організації відгодівлі свиней?
Які застосовують способи утримання птиці?
Як здійснюється виробництво яєць на птахофабриках?
Як здійснюється промислове виробництво м’яса птиці?
Які є способи утримання овець?
Як організувати відгодівлю і нагул овець?
Тема 9 організація обслуговуючих господарств
Метою лекції є ознайомлення з організацією транспортних та складських господарств.
План викладу і засвоєння матеріалу:
9.1 Транспортне облуговування.
9.2 Матеріальне обслуговування виробництва.
Час: 2 год.
Література: [5], [9], [10].
9.1. Транспортне облуговування
Забезпечення високопродуктивного функціонування основного виробництва на підприємстві пов'язане з постійним переміщенням великих обсягів різноманітних вантажів як за межами, так і всередині підприємства. На загальнозаводські та цехові склади для поповнення запасів здійснюється доставка матеріалів, палива, комплектуючих та інших матеріальних цінностей. У свою чергу, зі складів або безпосередньо з цехів вивозяться готова продукція та відходи виробництва. У середині підприємства процес виробництва зумовлює транспортування: з загальнозаводських складів у цехи — матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, оснащення та інших виробів; між цехами — заготовок, деталей, складальних одиниць; із цехів на склади та відповідні пункти призначення — готової продукції та відходів. Внутрішньоцехові перевезення пов'язані з переміщеннями деталей та складальних одиниць у процесі виготовлення та складання виробів, заготовок між коморами та дільницями, між дільницями, а на дільницях між робочими місцями.
Від організації транспортного обслуговування залежить ритмічна робота робочих місць, дільниць, цехів, а також обсяги випуску готової продукції, її собівартість і якість та своєчасне задоволення споживачів. На тривалість виробничого циклу безпосередньо впливає час транспортних операцій.
Важливість впливу на показники роботи підприємства зумовила відокремлення функцій перевезення вантажів, вантажно-розвантажувальних робіт та експедиційних операцій, для виконання яких відбулося відповідне формування транспортного господарства.
Основними завданнями транспортного господарства є: швидке і безперебійне пересування предметів праці, палива та готової продукції відповідно до вимог виробничого процесу; ефективне використання транспортних засобів і праці транспортних робітників; механізація й автоматизація транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій; зниження собівартості транспортних операцій; забезпечення суворої узгодженості технологічних і транспортних операцій; постійне підтримування транспортних засобів у робочому стані.
Виконання поставлених завдань залежить від правильної організації транспортного господарства, чіткого планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.
Склад транспортного господарства залежить від технології й характеру продукції, що виготовляється (габарити, маса, складність та ін.), обсягу внутрішньозаводських і зовнішніх перевезень, рівня кооперування з транспортними організаціями, виробничої структури підприємства, розташування цехів, типу і масштабу виробництва.
До складу транспортного господарства великого промислового підприємства можуть входити цехи (дільниці): залізничний, річковий, автотранспортний, авіаційний, вантажно-розвантажувальний. Виробничі підрозділи підприємства також можуть мати у своєму складі внутрішньовиробничий транспорт.
Матеріальною базою транспортного господарства є об'єкти загальнозаводського призначення (гаражі, депо, ремонтні майстерні, рейкові і безрейкові шляхи) та різноманітні транспортні засоби, які класифікуються за видами, призначенням перевезень, способом дії, напряму переміщення вантажів.
За видом і призначенням транспорт поділяється на: залізничний, водний, автомобільний, авіаційний, механічний, трубопровідний, пневматичний, гідравлічний, підйомно-транспортний, підвісні дороги, конвеєрні пристрої та ін.
За характером дії транспорт може бути періодичної і безперервної дії.
За видами виконуваних робіт розрізняють: міжцеховий транспорт, що виконує операції з перевезення вантажів у межах території підприємства між цехами і складськими приміщеннями; внутрішньоцеховий транспорт, що забезпечує переміщення предметів праці між робочими місцями, апаратами за ходом технологічного процесу.
За напрямом переміщення вантажів внутрішній транспорт поділяється на: горизонтальний (транспортери, рольганги), вертикальний (підіймачі, ліфти), горизонтально-вертикальний (автонавантажувачі, крани-балки, мостові крани), похилий (канатні і монорельсові дороги). їх можна розділити на дві основні групи: стаціонарні транспортні пристрої; рухомі транспортні засоби.
До стаціонарних належать транспортні пристрої, за допомогою яких продукти виробництва переміщаються у визначених (горизонтальному, вертикальному або похилому) напрямах (конвеєри, трубопроводи, транспортери різноманітних видів, жолоби, лотки, сковзала). Стаціонарні пристрої споживають малу кількість енергії, вирізняються невеликими витратами на обслуговування і мають більшу надійність і безпеку ніж рухомі.
До пересувних належать транспортні засоби, що виконують або вертикальні транспортування (підіймачі), або горизонтальні переміщення (візки, електрокари, автомобілі, автонавантажувачі тощо).
Усі засоби безрейкового транспорту незалежно від місця їх використання концентруються в загальнозаводському транспортному господарстві, обладнаному спеціальним устаткуванням для збереження техніки, її заправки (зарядки), технічного обслуговування і ремонту. На підприємствах великосерійного і масового виробництва в умовах стабільних вантажопотоків широко застосовуються засоби безперервного транспорту для міжцехового переміщення вантажів і особливо загальноцехового і міжопераційного транспорту, зокрема, різноманітні транспортери, монорельсові шляхи, спеціальні транспортні пристрої, умонтовані в потокові й автоматичні лінії, а також стаціонарне підйомно-транспортне устаткування (крани всіх типів, штабелери, підіймачі та інші засоби).
На великих підприємствах, де в складі загальнозаводського транспортного господарства є кілька цехів, для координування їх діяльності організується транспортний відділ, підпорядкований безпосередньо заступнику директора з маркетингу і збуту або заступнику з транспорту (загальних питань).
До складу транспортного відділу входять бюро (групи): планово-економічне, диспетчерське, технічне, обліку та ін.
Планово-економічне бюро розробляє плани виробничо-господарської діяльності транспортного господарства, визначає вантажообіг по заводу й обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, розраховує потребу в транспортних і вантажно-розвантажувальних засобах, кадрах і фонді заробітної плати, складає кошторис витрат транспортного господарства і калькуляцію собівартості на окремі види послуг.
Диспетчерське бюро здійснює оперативно-виробниче планування роботи транспорту, що зводиться до складання квартальних, місячних і добових планів перевезень і до оперативного регулювання транспортних робіт. Методи побудови планів визначаються ступенем стійкості вантажопотоків на заводі.
Технічне бюро здійснює технічну підготовку виробництва: розробляє транспортно-технологічні схеми, що забезпечують стикування окремих ланок транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування; формує альбоми креслень на кожен вид підйомно-транспортного устаткування для виготовлення запасних частин і проведення ремонтних робіт; розробляє заходи з комплексної механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних і транспортних операцій.
Бюро обліку веде паспортизацію всіх видів транспортних засобів, забезпечує бухгалтерський облік і звітність роботи транспортного господарства.
Раціональна організація перевезень будується на основі вивчення вантажообігу і вантажопотоків у масштабі підприємства і його окремих цехів і складів.
Вантажним потоком називають кількість вантажів (у тоннах, кубічних метрах, штуках), що переміщуються за одиницю часу (годину, добу, місяць, квартал, рік) у заданому напрямі між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами або через певний пункт. Вантажопотоки розраховуються, як правило, за ходом технологічного процесу.
Вантажообіг являє собою загальну кількість вантажів, що переміщуються за одиницю часу (доба, місяць, квартал, рік), іншими словами, — це сума окремих вантажопотоків.
На основі даних про потужність вантажопотоків у тоннах і відстанях між пунктами визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах.
У зв'язку з часовим інтервалом обсяг перевезень та вантажооборот поділяється на змінний, добовий, місячний, квартальний, річний.
Перевезення вантажів мають разовий (за окремим замовленням) або постійний маршрутний (за твердим розкладом) характер.
Для скорочення порожніх пробігів і простоїв устаткування необхідно розробити внутрішньозаводські маршрути руху транспорту. При побудові маршрутів транспортних засобів застосовують маятникову, кільцеву, збірну (розвізну) та радіальні схеми.
Маятниковий вид перевезень застосовується для транспортування вантажів між двома постійними пунктами обслуговування (рис 9.1—9.3). За організацією руху він може бути простим (зі зворотним порожнім пробігом), повним (зі зворотним навантаженим пробігом) та змішаним (зі зворотним неповним навантаженим пробігом).
Він може бути променевий — при русі транспорту з вантажем з одного пункту віялоподібно в кілька пунктів; зворотним — з низки пунктів в один. Двостороння маятникова система на підприємствах застосовується рідко. Кільцева (збірна) система використовується для обслуговування низки пунктів, що пов'язані послідовною передачею вантажів від одного до іншого (рис. 9.4).
Найекономічнішими
є двобічна маятникова і кільцева системи
обслуговування за маршрутом.
Їздкою називається закінчений цикл транспортного процесу, який складається з навантаження у відправника вантажу, його перевезення, розвантаження в отримувача і подання рухомого складу під наступне навантаження. Рейсом називається процес руху транспортного засобу від початкового пункту до кінця даного маршруту. З усього різноманіття перевезень у цехах особлива увага приділяється міжопераційному переміщенню об'єкті виробництва, що має точно відповідати послідовності протікання і ритму виробничого процесу.
Під час вибору виду транспортних засобів і встановлення їх типажу враховуються основні параметри вантажного потоку, вимоги до організації перевезень, організації та технології виробничого процесу, що обслуговується, можливості забезпечити високу продуктивність і сприятливі умови праці обслуговуючих робітників.
Параметри транспортних засобів на суміжних дільницях мають бути узгоджені між собою з метою комплексної механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт під час перевантаження продукції з одного транспортного пристрою на інший (наприклад, з підвісного транспортера, що штовхає, на робочий конвеєр або з електронавантажувача на робоче місце). Для цього на підприємствах розробляють єдині транспортно-технологічні схеми, що забезпечують стикування окремих ланок транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування.
Виходячи зі схеми вантажопотоків і обсягу перевезень у кожній групі вантажів, вибирають транспортні засоби і розраховують потребу в них.
