- •1.Агропромислова інтеграція: сутність, види, форми та функціональні зв’язки.
- •2.Агропромисловий комплекс: сутність і фактори формування галузево-територіальної структури.
- •3.Альтернативна енергетика: сутність, види та потенціал розвитку в Україні та світі.
- •4.Будівельно-індустріальний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •5.Галузева та регіональна структура харчової промисловості України.
- •6.Гірничо-металургійний комплекс: сутність, структура та регіональна спеціалізація.
- •7.Господарський комплекс світу та України: сутність, значення та характеристика структури.
- •8.Демографічний потенціал як основа стійкого розвитку економіки регіонів.
- •9.Державна політика соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •10.Екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •11.Еколого-економічні проблеми формування сировинної бази агропромислового комплексу України.
- •12.Економіка та управління природокористуванням: регіональний аспект.
- •13.Економічний потенціал: сутність, значення та структура.
- •14.Загальносистемні закономірності, принципи та чинники розміщення й розвитку продуктивних сил.
- •15.Інформаційно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та регіональні особливості функціонування.
- •17.Конкурентоспроможність регіонів України: передумови та фактори формування.
- •18.Паливно-енергетичний комплекс: сутність, значення та характеристика структури.
- •19.Концепція стійкого розвитку: сутність, значення та принципи здійснення.
- •20.Лісопромисловий комплекс: сутність, значення та функціонально-галузева структура.
- •21.Машинобудівний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •22.Методи аналізу регіональної економіки.
- •23.Міжнародні організації та їх значення у здійсненні регіональної еколого-економічної діяльності.
- •24.Міжрегіональні економічні зв’язки: сутність та види
- •25.Напрямки реструктуризації господарського комплексу індустріальних районів України.
- •26.Науково-технічний прогрес та його значення в розвитку транспортно-комунікаційного комплексу світу.
- •28.Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил.
- •29.Освітній комплекс: сутність, значення та структура
- •30.Особливості територіальної організації машинобудівного комплексу України.
- •31.Паливно-енергетичний комплекс України: проблеми та пріоритети.
- •33. Природно-ресурсний та екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •34.Проблеми трансформації господарського комплексу України в умовах глобалізації.
- •35.Регіональна економіка та територіальна організація продуктивних сил.
- •36.Регіональна економіки як інтегрована економічна дисципліна.
- •37.Регіональна економічна політика України та європейська інтеграція.
- •38.Регіональна політика: сутність, принципи, види та механізм реалізації.
- •39.Регіональні аспекти світових екологічних процесів.
- •40.Регіонально-економічний аспект у формуванні екологічної безпеки.
- •41.Розвиток транспортної системи України: структурні та регіональні особливості функціонування.
- •43.Соціально-економічного районування: сутність та функції у системі територіальної організації господарства.
- •44.Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних районів з середнім рівнем розвитку.
- •45.Територіально-виробничий комплекс: сутність, види та організаційні форми представлення.
- •46.Технополіси і технопарки як прогресивна форма регіонального розвитку.
- •47.Торговельний комплекс: сутність, структура та територіальна організація.
- •48.Транспортно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та особливості функціонування
- •49.Хімічний комплекс: сутність, структура та спрямованість розвитку.
- •50.Еколого-економічний простір в контексті регіонального розвитку.
- •51.Регіональні аспекти світових економічних процесів.
21.Машинобудівний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
Отже, без машин життя та виробнича діяльність сьогодні неможливі. На роботу люди дістаються машинами — автобусами, тролейбусами, поїздами, автомобілями, там вони знову мають справу з машинами — верстатами, прокатними станами, комбайнами, сівалками тощо. Навіть управлінська праця все більше устатковується машинами, наприклад, комп'ютерною технікою.
Забезпечуючи машинами інші галузі господарства, машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, полегшує працю робітників, поліпшує її умови.
Машинобудування — провідна галузь промисловості України. В майбутньому вона набуде значення "галузі-організатора", здатної вдосконалювати економіку країни. Машинобудування в нашій країні є органічною складовою майже кожного більш-менш значного промислового комплексу. Це одна з територіально найбільш поширених галузей господарства України.
Якщо значення машинобудування в господарстві України завжди залишається великим, то місце і роль галузі постійно змінюється. Так, в останні роки машинобудування за експортним потенціалом значно поступилося чорній металургії. Кризові явища тут теж були глибинними. Не завжди успішною була і конверсія підприємств машинобудування. Майже всі вони в минулому виконували замовлення військових відомств і в нових умовах господарювання не змогли втримати кадри і виробничій потенціал.
23.2. Структура і принципи розміщення
Машинобудування — надзвичайно складна галузь в Україні. Вона поділяється на кілька десятків галузей і виробництв. Підприємства машинобудування об'єднуються в одне ціле на основі спільності технології, сировини, а також призначення готової продукції. Великі галузі, наприклад, сільськогосподарське, енергетичне, транспортне машинобудування, поділяються на менші. Так, транспортне машинобудування складається з авто-, судно-, вагоно-, тепловозо-, літакобудування тощо. У свою чергу, наприклад, автомобілебудування—з виробництва легкових, вантажних автомобілів, автобусів.
Розміщення окремих галузей машинобудування залежить від характеру виробництва, Його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, показників витрат сировини, енергії, устаткування з розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від дії цих чинників галузі машинобудування територіально об'єднуються в такі групи:
1) радіотехніка, робототехніка, електроніка, конвеєро-, приладо-, верстатобудування, інструментальна промисловість та ін. Підприємства цих галузей розташовуються в промислових центрах, де є кваліфіковані кадри, науково-дослідні інститути відповідного профілю, виробнича і невиробнича інфраструктура;
2) авто-, двигуно-, тракторо-, вагонобудування, виробництво устаткування для легкої і поліграфічної промисловості. Заводи цих галузей знаходяться в машинобудівних центрах, де є кваліфіковані кадри, а також виробляються метал та енергія;
3) виробництво сільськогосподарських машин, хімічного устаткування, промислової арматури, будівельних і шляхових машин. Ці галузі машинобудування розміщуються ближче до районів споживання готової продукції;
4) виробництво гірничошахтного, металургійного, підйомно-транспортного устаткування, металевих виробів. Ці галузі знаходяться біля джерел металопостачання і районів споживання готової продукції;
5) підприємства галузі металообробки (ремонт машин та обладнання, виробництво окремих нескладних металевих виробів і конструкцій). Вони орієнтуються на споживача і можуть знаходитися майже повсюди.