- •1.Агропромислова інтеграція: сутність, види, форми та функціональні зв’язки.
- •2.Агропромисловий комплекс: сутність і фактори формування галузево-територіальної структури.
- •3.Альтернативна енергетика: сутність, види та потенціал розвитку в Україні та світі.
- •4.Будівельно-індустріальний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •5.Галузева та регіональна структура харчової промисловості України.
- •6.Гірничо-металургійний комплекс: сутність, структура та регіональна спеціалізація.
- •7.Господарський комплекс світу та України: сутність, значення та характеристика структури.
- •8.Демографічний потенціал як основа стійкого розвитку економіки регіонів.
- •9.Державна політика соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •10.Екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •11.Еколого-економічні проблеми формування сировинної бази агропромислового комплексу України.
- •12.Економіка та управління природокористуванням: регіональний аспект.
- •13.Економічний потенціал: сутність, значення та структура.
- •14.Загальносистемні закономірності, принципи та чинники розміщення й розвитку продуктивних сил.
- •15.Інформаційно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та регіональні особливості функціонування.
- •17.Конкурентоспроможність регіонів України: передумови та фактори формування.
- •18.Паливно-енергетичний комплекс: сутність, значення та характеристика структури.
- •19.Концепція стійкого розвитку: сутність, значення та принципи здійснення.
- •20.Лісопромисловий комплекс: сутність, значення та функціонально-галузева структура.
- •21.Машинобудівний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •22.Методи аналізу регіональної економіки.
- •23.Міжнародні організації та їх значення у здійсненні регіональної еколого-економічної діяльності.
- •24.Міжрегіональні економічні зв’язки: сутність та види
- •25.Напрямки реструктуризації господарського комплексу індустріальних районів України.
- •26.Науково-технічний прогрес та його значення в розвитку транспортно-комунікаційного комплексу світу.
- •28.Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил.
- •29.Освітній комплекс: сутність, значення та структура
- •30.Особливості територіальної організації машинобудівного комплексу України.
- •31.Паливно-енергетичний комплекс України: проблеми та пріоритети.
- •33. Природно-ресурсний та екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •34.Проблеми трансформації господарського комплексу України в умовах глобалізації.
- •35.Регіональна економіка та територіальна організація продуктивних сил.
- •36.Регіональна економіки як інтегрована економічна дисципліна.
- •37.Регіональна економічна політика України та європейська інтеграція.
- •38.Регіональна політика: сутність, принципи, види та механізм реалізації.
- •39.Регіональні аспекти світових екологічних процесів.
- •40.Регіонально-економічний аспект у формуванні екологічної безпеки.
- •41.Розвиток транспортної системи України: структурні та регіональні особливості функціонування.
- •43.Соціально-економічного районування: сутність та функції у системі територіальної організації господарства.
- •44.Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних районів з середнім рівнем розвитку.
- •45.Територіально-виробничий комплекс: сутність, види та організаційні форми представлення.
- •46.Технополіси і технопарки як прогресивна форма регіонального розвитку.
- •47.Торговельний комплекс: сутність, структура та територіальна організація.
- •48.Транспортно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та особливості функціонування
- •49.Хімічний комплекс: сутність, структура та спрямованість розвитку.
- •50.Еколого-економічний простір в контексті регіонального розвитку.
- •51.Регіональні аспекти світових економічних процесів.
5.Галузева та регіональна структура харчової промисловості України.
У харчовій промисловості розвинена спеціалізація за стадіями технологічного циклу, коли перші стадії наближені до сировини, а подальші — до споживача(овочеконсервна галузь: виробництво пульпи з томатів безпосередньо у сільськогосподарському районі та виготовлення з неї пасти, соків у центрі споживання. У виноробстві: первинне та повторне; у тютюновій промисловості — ферментаційне та тютюнове виробництва тощо. У складі харчової промисловості — понад 20 галузей, найважливішими з яких є цукрова, м'ясна, млинарська, маслосироробна, виноробна, маслобійна, консервна, рибна, соєва. Цукрова промисловість України розміщена переважно у лісостеповій зоні. Її підприємства територіальне тісно пов'язані з бурякосіючими районами. Цукрові заводи розміщені у 13 областях. У 1995 p. у нас діяло 189 цукрових заводів, 5 — цукрово-рафінадних і 14 крохмало-мелясних заводів. Загальна потужність цукрових заводів сягає 507,5 тис. т. Найбільша концентрація цукрової промисловості — у Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях. М'ясна промисловість забезпечує населення свіжим та мороженим м'ясом, ковбасними виробами та м'ясними напівфабрикатами. У структурі цих продуктів провідне місце займає свинина та яловичина;м'ясо птиці, баранина. Головними підприємствами м'ясної промисловості є м'ясокомбінати, які розміщені, як правило, у великих містах та районах товарного тваринництва. Найбільші м'ясокомбінати розміщені у Києві, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, Харкові. Великі птахокомбінати, орієнтовані на виробництво м'яса, розміщені поблизу найбільших міст України.
Молокопереробна промисловість включає маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі. В Україні є понад 500 підприємств молочної промисловості, у тому числі 10 виробляють високоякісні молочні консерви. Найбільші комбінати та заводи розміщені у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Запоріжжі, Кременчуці, Перво-майську, Лубнах. Масложирова промисловість виробляє та переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. Розміщені підприємства цієї галузі поблизу сировинних районів. Діють масложирокомбінати у Дніпропетровську, Полтаві, Харкові, Одесі, Маріуполі, Запоріжжі, Кіровограді, Пологах. Олійножирова промисловість — це переробка насіння соняшника, сої, ріпаку, льону з метою виробництва олії, маргарину, мила та інших похідних від насіння та олії продуктів: оліфи, соняшникового та соєвого борошна, харчового білку, мильної пасти, емульсолу, кулінарних жирів тощо. Найбільші підприємства галузі розміщені у Запоріжжі, Одесі, Вінниці, Чернівцях.
Плодоовочеконсервна промисловість зосереджена у степовій та, частково, лісостеповій зонах. З розвитком та поглибленням районної спеціалізації сільського господарства ця галузь може набути базу для перетворення її на галузь експортного призначення. Сировина для овочеконсервної промисловості малотранспортабельна, тому переробка її здійснюється біля місць вирощування. Найбільші підприємства цієї галузі діють у Криму, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях. Є консервні та овочесушильні підприємства також у Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Закарпатській областях. Перспективи розміщення овочеконсервної промисловості пов'язані не стільки з розширенням заводів-велетнів, скільки зі створенням невеликих, підприємств, наближених до сировини з метою максимального збереження поживних властивостей овочів та плодів. Млинарсько-круп'яна промисловість забезпечує населення борошном та крупами, а відходи виробництва використовуються для виготовлення комбікормів. Підприємства галузі розміщені у всіх великих, середніх та малих містах і зорієнтовані як на сировину, так і на споживача. Найбільші центри: Київ, Харків, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів, Тернопіль.
