- •1.Дайте визначення “світогляду»розкрийте його зміст і проблематику.
- •2.Розкрийте структуру і функції світогляду
- •3.Окресліть проблему смислу життя у світогляді
- •4.Види світогляду (типологія)
- •5.Міфологія як первісна форма світогляду
- •6. Дайте характеристику релігійного світогляду
- •7.Релігійний світогляд
- •8.Мистецтво як форма світогляду
- •10.Передумови виникнення й становлення філософії
- •11.Джерела виникнення філософії
- •13. Розкрийте взаємовідношення філософії та науки
- •14. Взаємовідношення філософії і релігіїї і мистецтва
- •15. Основні проблеми філософії
- •16.Специфіка філософського знання
- •17.Структура філософського знання
- •18. Суь філософських методів
- •19. Роль філософії у житті суспільства
- •20.Функції філософії
- •21. Проблеми і предмет історії філософії
- •22. Відмінності між східним і західним світосприйняттям
- •23. Розкрийте умови виникнення перших філософських ідей
- •24. Розкрийте своєрідність давньоіндійської філософії. Дайте характеристику буддизму.
- •25. Філософія давнього китаю (даосизм, конфуціанство)
- •26.Проаналізуйте натурфілософські ідеї та вчення про буття давньогрецької філософії.
- •27. Назвіть особливості класичного періоду давньогрецької філософії: софісти, сократ, платон, аристотель
- •28. Розкрийте особливості філософії елліністичногоперіоду: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм
- •29. Покажіть релігійний характер середньовічного світогляду та філософії
- •30. Дайте характеристику середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика
- •31. Розкрийте гуманістичний зміст світогляду та особливості філософії епохи відродження
- •32. Охарактеризуйте розвиток натурфілософських учень в епоху відродження
- •33. Розкрийте особливості соціально – політичних ідей філософів епохи відродження
- •34. Охарактеризуйте філософію нового часу та її головні риси
- •35. Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •35.Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •36.Розкрийте раціоналізм та метафізичний матеріалізм філософів епохи просвітництва
- •37.Розкрийте особливості та значення німецької класичної філософії
- •38. Розкрийте зміст філософії марксизму
- •39. Охарактеризуйте основні періоди розвитку філософії в україні
- •40. Дайте характеристику розвитку філософської думки в україні 19-20 ст.
- •41. Розкрийте сутність філософських поглядів г.Сковороди
- •42.Розкрийте сутність «філософії серця» п.Юркевича
- •43.Розкрийте особливості виникнення сучасної філософії та її основні напрямки
- •44. Розкрийте сутність сучасної «філософії науки» як позитивістського напряму у філософії
- •45.Охарактеризуйте розвиток ірраціоналізму у сучасній філософії
- •46. Розкрийте основні ідеї представників «філософії життя»
- •47.Окресліть та охарактеризуйте основні ідеї представників філософії екзистенціалізму.
- •48. Дайте характеристику психоаналітичній філософії: фрейдизм та неофрейдизм
- •49.Назвіть та дайте характеристику основних категорій онтології
- •50. Розкрийте суть проблеми буття в історії філософії
- •51. Дайте визначення категорії буття , охарактеризуйте основні форми буття
- •52.Розкрийте розмаїтість структурних рівнів буття
- •53. Охарактеризуйте становлення і розвиток філософської категорії «матерія»
- •54.Дайте характеристику руху як сутності буття
- •55. Розкрийте взаємозвязку руху і розвитку. Проблема прогресу
- •56. Дайте характеристику простору і часу як найзагальніших характеристик буття.
- •57. Дайте визначення поняттю «діалектика», охарактеризуйте її основні принципи
- •58. Назвіть та охарактеризуйте основні закони діалектики
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •Закон заперечення заперечення.
- •59. Проаналізуйте основні філософські концепції свідомості
- •60.Окреслість передумови та умови виникнення свідомості.
- •61. Розкрийте основні властивості свідомості.
- •62. Охарактеризуйте основні функції свідомості.
- •63. Розкрийте структуру свідомості.
- •64. Розкрийте сутність самосвідомості та її рівні.
- •65. Охарактеризуйте етапи становлення самосвідомості.
- •66. Дайте характеристику індивідуальної та суспільної свідомості. Розкрийте структуру суспільної свідомості (рівні та форми).
- •67. Розкрийте сутність ідеального статусу буття свідомості. Розкрийте взаємозв’язок свідомості та мови.
- •68. Охарактеризуйте функції мови як способу прояву свідомості.
- •69. Назвіть та охарактеризуйте предмет і основні проблеми теорії пізнання.
- •70. Розкрийте сутність пізнання. Охарактеризуйте об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •71. Дайте визначення поняття істини у філософії. Охарактеризуйте основні концепції істини.
- •72.Проблема істини у філософії: види істини, критерії істини - назвіть та дайте характеристику.
- •73.Розкрийте єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні
- •74.Охарактеризуйте рівні, форми та способи пізнання.
- •75.Назвіть та охарактеризуйте методи наукового пізнання
- •76.Охарактеризуйте види і рівні знання.
- •77. Розкрийте сутність глобалізації світу та ідеології глобалізму.
- •78.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем людства.
- •79.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем в україні.
- •80.Назвіть найважливіші глобальні проблеми та дайте їм характеристику.
- •81.Окрссліть стратегію та основні напрямки розв'язання глобальних проблем людства у XXI ст.
49.Назвіть та дайте характеристику основних категорій онтології
ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ОНТОЛОГІЇ:
Буття — філософська категорія, що позначає:
все те, що ми бачимо, що реально існує;
все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності (наприклад, радіохвилі, йонізуюче випромінювання, електричне поле, внутрішня зміна тощо);
все те, що є уявним, нереальним (наприклад, уявлення про ідеальне, міфологічні образи);
реальність, яка існує об'єктивно, незалежно від свідомості людини (природа, об'єктивні закони);
загальний спосіб існування людини, суспільства.
Виходячи з вищевикладеного, основними формами буття є: буття речового, матеріального; буття суб'єктивного ідеального;буття біологічного (живого); буття соціального (суспільного).
Субстанція — істотність те, що лежить в основі, синоніми: істотність, речовинність, істота, річ, матерія, суть, основа, голова) — в арістотелівській логіці перша з десяти категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), річ яка існує сама по собі, а не лише як видозміна чогось іншого. Приклади окремих субстанцій можна легко знайти в усіх природніх тілах: мінералах, рослинах, істотах. Різноманітні частини цих тіл, такі як листя,стовбури, органи та кінцівки теж входять в категорію первинних субстанцій.
Простір і Час
Простір — форма існування (буття) матерії, яка характеризується принаймні, двома суттєвими моментами, а саме: протяжністю матеріальних об'єктів та їхньою взаємодією. Тобто, простір існує лише тоді і в тому зв'язку, коли є матеріальні об'єкти. Без них це поняття є безпредметним. Особливістю простору як філософської категорії є його трьохмірність, бо такі виміри мають матеріальні об'єкти (ширина, висота, довжина).
Час — теж форма існування матерії. Категорія «час» відображає тривалість існування матеріальних об'єктів і послідовність їхньої зміни. Так само, як і простір, час, без матеріальних об'єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо.
Отже, змістом простору і часу як загальних форм існування матерії є матеріальні об'єкти. Простір і час — форми буття матерії, змістом же є сама матерія, її конкретні види.
Спільними моментами для простору і часу, як філософських категорій, є те, що вони:
об'єктивні (існують незалежно від людини, її свідомості);
пізнаванні (є об'єктами вивчення).
50. Розкрийте суть проблеми буття в історії філософії
Буття належить до числа тих системотворчих понять, які покладені в основи філософії багатьма мислителями як минулого, так і сучасного.
Перший аспект проблеми буття: а) Що існує? – Світ. Всесвіт; б) Де існує? – Тут і скрізь, всюди; в) Як довго він існує (Коли)? – Тепер і завжди. Суть проблеми полягає в існуванні суперечливої єдності неминучого, вічного і минулого, змінного буття окремих речей, станів, людських та інших істот.
Внутрішня логіка проблеми буття веде філософів від питання про існування світу «тут» і «тепер» до питання про його існування «скрізь» і «завжди». Звідси випливав другий аспект проблеми буття – питання про єдність світу. Загальна відповідь на це питання сутності буття в даному аспекті має бути така: існування всього, що є, було і буде, є об'єктивною передумовою єдності світу. Нарешті, третій аспект проблеми буття пов'язаний з тим, що світ у цілому і все, що в ньому існує, є сукупною реальністю, дійсністю, яка має внутрішню логіку свого існування, розвитку і реально представлена нашій свідомості діями окремих індивідів і поколінь людей.
Філософський смисл поняття буття тісно пов'язаний з поняттями небуття, існування, простору, часу, матерії, становлення, розвитку, якості, кількості, міри та іншими категоріями. Повсякденна мовна практика також робить свій внесок в осмислення проблеми буття. Слова «буття», «є, існує» в минулому, сучасному і майбутньому існуванні належать до найбільш уживаних слів української, німецької, французької, англійської мов.
В категорії буття об'єднуються такі основні ідеї:
- світ є, існує як безмежна і неминуща цілісність;
- природне і духовне, індивіди і суспільство рівноправно існують, хоч і в різних формах, їх розрізненість фіксується тільки за формою, існування є передумовою єдності світу;
- за об'єктивної логіки існування і розвитку, світу наявності різних форм свого існування утворює сукупну об'єктивну реальність, дійсність, яка представляється свідомості і виражається у дії конкретних індивідів та поколінь людей.
Для розуміння сутності буття доцільно виділити такі якісно відмінні і в той же час взаємопов'язані його форми:
- буття речей, тіл, процесів, яке в свою чергу поділяється на буття речей, процесів, станів природи, буття природи як цілого і буття речей і процесів, створених людиною;
- буття людини, яке поділяється на буття людини в світі речей та на специфічно людське буття;
- буття духовного (ідеального), яке поділяється на індивідуалізоване духовне і об'єктивоване (позаіндивідуальне) духовне;
- буття соціального, яке поділяється на індивідуальне буття (буття окремої людини в суспільстві і в процесі історії) і буття суспільства.
