- •1.Дайте визначення “світогляду»розкрийте його зміст і проблематику.
- •2.Розкрийте структуру і функції світогляду
- •3.Окресліть проблему смислу життя у світогляді
- •4.Види світогляду (типологія)
- •5.Міфологія як первісна форма світогляду
- •6. Дайте характеристику релігійного світогляду
- •7.Релігійний світогляд
- •8.Мистецтво як форма світогляду
- •10.Передумови виникнення й становлення філософії
- •11.Джерела виникнення філософії
- •13. Розкрийте взаємовідношення філософії та науки
- •14. Взаємовідношення філософії і релігіїї і мистецтва
- •15. Основні проблеми філософії
- •16.Специфіка філософського знання
- •17.Структура філософського знання
- •18. Суь філософських методів
- •19. Роль філософії у житті суспільства
- •20.Функції філософії
- •21. Проблеми і предмет історії філософії
- •22. Відмінності між східним і західним світосприйняттям
- •23. Розкрийте умови виникнення перших філософських ідей
- •24. Розкрийте своєрідність давньоіндійської філософії. Дайте характеристику буддизму.
- •25. Філософія давнього китаю (даосизм, конфуціанство)
- •26.Проаналізуйте натурфілософські ідеї та вчення про буття давньогрецької філософії.
- •27. Назвіть особливості класичного періоду давньогрецької філософії: софісти, сократ, платон, аристотель
- •28. Розкрийте особливості філософії елліністичногоперіоду: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм
- •29. Покажіть релігійний характер середньовічного світогляду та філософії
- •30. Дайте характеристику середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика
- •31. Розкрийте гуманістичний зміст світогляду та особливості філософії епохи відродження
- •32. Охарактеризуйте розвиток натурфілософських учень в епоху відродження
- •33. Розкрийте особливості соціально – політичних ідей філософів епохи відродження
- •34. Охарактеризуйте філософію нового часу та її головні риси
- •35. Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •35.Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •36.Розкрийте раціоналізм та метафізичний матеріалізм філософів епохи просвітництва
- •37.Розкрийте особливості та значення німецької класичної філософії
- •38. Розкрийте зміст філософії марксизму
- •39. Охарактеризуйте основні періоди розвитку філософії в україні
- •40. Дайте характеристику розвитку філософської думки в україні 19-20 ст.
- •41. Розкрийте сутність філософських поглядів г.Сковороди
- •42.Розкрийте сутність «філософії серця» п.Юркевича
- •43.Розкрийте особливості виникнення сучасної філософії та її основні напрямки
- •44. Розкрийте сутність сучасної «філософії науки» як позитивістського напряму у філософії
- •45.Охарактеризуйте розвиток ірраціоналізму у сучасній філософії
- •46. Розкрийте основні ідеї представників «філософії життя»
- •47.Окресліть та охарактеризуйте основні ідеї представників філософії екзистенціалізму.
- •48. Дайте характеристику психоаналітичній філософії: фрейдизм та неофрейдизм
- •49.Назвіть та дайте характеристику основних категорій онтології
- •50. Розкрийте суть проблеми буття в історії філософії
- •51. Дайте визначення категорії буття , охарактеризуйте основні форми буття
- •52.Розкрийте розмаїтість структурних рівнів буття
- •53. Охарактеризуйте становлення і розвиток філософської категорії «матерія»
- •54.Дайте характеристику руху як сутності буття
- •55. Розкрийте взаємозвязку руху і розвитку. Проблема прогресу
- •56. Дайте характеристику простору і часу як найзагальніших характеристик буття.
- •57. Дайте визначення поняттю «діалектика», охарактеризуйте її основні принципи
- •58. Назвіть та охарактеризуйте основні закони діалектики
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •Закон заперечення заперечення.
- •59. Проаналізуйте основні філософські концепції свідомості
- •60.Окреслість передумови та умови виникнення свідомості.
- •61. Розкрийте основні властивості свідомості.
- •62. Охарактеризуйте основні функції свідомості.
- •63. Розкрийте структуру свідомості.
- •64. Розкрийте сутність самосвідомості та її рівні.
- •65. Охарактеризуйте етапи становлення самосвідомості.
- •66. Дайте характеристику індивідуальної та суспільної свідомості. Розкрийте структуру суспільної свідомості (рівні та форми).
- •67. Розкрийте сутність ідеального статусу буття свідомості. Розкрийте взаємозв’язок свідомості та мови.
- •68. Охарактеризуйте функції мови як способу прояву свідомості.
- •69. Назвіть та охарактеризуйте предмет і основні проблеми теорії пізнання.
- •70. Розкрийте сутність пізнання. Охарактеризуйте об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •71. Дайте визначення поняття істини у філософії. Охарактеризуйте основні концепції істини.
- •72.Проблема істини у філософії: види істини, критерії істини - назвіть та дайте характеристику.
- •73.Розкрийте єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні
- •74.Охарактеризуйте рівні, форми та способи пізнання.
- •75.Назвіть та охарактеризуйте методи наукового пізнання
- •76.Охарактеризуйте види і рівні знання.
- •77. Розкрийте сутність глобалізації світу та ідеології глобалізму.
- •78.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем людства.
- •79.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем в україні.
- •80.Назвіть найважливіші глобальні проблеми та дайте їм характеристику.
- •81.Окрссліть стратегію та основні напрямки розв'язання глобальних проблем людства у XXI ст.
80.Назвіть найважливіші глобальні проблеми та дайте їм характеристику.
Глобальні проблеми — це всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.
Учені-глобалісти виділяють три основні групи глобальних проблем:
1. Проблеми, пов'язані зі сферою міжнародних відносин, що відображають протиріччя і об'єктивно необхідні перетворення.
2. Глобальні проблеми, сферу виникнення та прояву яких складають взаємовідносини особи та суспільства.
3. Глобальні проблеми взаємодії людини та природи. Це проблеми незбалансованості потреб життєдіяльності людей і можливостей довкілля.
Найважливіші глобальні проблеми сучасності. Будь-яка з глобальних проблем сучасності — надзвичайно складна і важлива. Крім того, усі вони так чи інакше пов язані між собою, утворюючи єдиний комплекс, з якого іноді буває дуже непросто виділити ту чи іншу з проблем, так би мовити, «у чистому вигляді».
Чи не найважливішою з глобальних проблем в другій половині XX століття стала екологічна проблема. Вона викликана різким загостренням суперечностей між природою і суспільством внаслідок надмірного і не контрольованого впливу на природу з боку суспільства, що поставило під загрозу існування як біосфери, так і самих людей. Негативні наслідки цього впливу проявляються в порушенні природних процесів і екологічних зв'язків, у забрудненні навколишнього середовища, у вимиранні представників флори й фауни і, нарешті, у поширенні відхилень у розвитку і масових захворюваннях серед людей. Найзагрозливіша із цих ознак, на думку спеціалістів, є зміна складу атмосфери і, внаслідок цього, потепління клімату («парниковий ефект»), яке може призвести до розтавання льодів і різкого підвищення рівня океану. Негативний вплив на екологічну ситуацію здійснює і об'єктивний розвиток суспільног о виробництва в цілому, розвиток цивілізації: збільшення обсягу транспорту, зростання міст, створення штучних водоймищ, зміна русел річок та ін. Отже, часом те, що є б. іагом для людини, обертається бідою для природи.
Забруднення навколишнього середовища, у свою чергу, згубно позначається на здоров'ї самих людей. Більшість ракових, серцево-судинних, психічних, алергічних та інших захворювань, різке погіршення зору спричинені саме цим. Відтак у кожному поколінні з'являється близько 6 млн неповноцінних дітей. Тривалість життя мешканців великих міст, де зосереджено до 80 Тс населення економічно розвинутих країн, скорочується з кожним роком.
Не менш важливе значення для сучасного людства має також розв'язання енергетичної та ресурсної проблем. Інтенсивний розвиток сільського господарства і, особливо, промисловості характеризується постійним збільшенням енергоспоживання. І особливо стрімко воно зросло у XX столітті. Це призвело до швидкого використання найбільш доступних родовищ паливних ресурсів. Подальший розвиток енергетики на основі викопного палива — вугілля, нафти і газу, не кажучи вже про його збитковість для природи і здоров'я людей через шкідливі викиди, призводитиме до значного подорожчання електроенергії. Тому перед людством постало завдання використання екологічно чистіших І дешевших альтернативних видів енергії — атомної, сонячної та інших.
Ресурсна проблема пов'язана з недостатньою забезпеченістю сировинними компонентами процесу виробництва і життєдіяльності людей. Зараз у різних країнах світу гостро відчувається нестача як відновних (води, повітря, продуктів рослинного й тваринного світу), так і невідновних (корисних копалин, мінеральної сировини) природних ресурсів.
Стрімке зростання населення, або так званий демографічний вибух, пояснюється розвитком продуктивних сил, відносним поліпшенням побутових умов порівняно з відповідними умовами стародавнього світу: медичним обслуговуванням людей, збільшенням тривалості життя тощо. .Але у цьому зв'язку виникає ліс одна глобальна демографічна проблема: чи не стане найближчим часом «тісно» па Земній кулі?
Нерівномірне зростання населення в різних регіонах Землі супроводжується збільшенням розриву у рівні їх розвитку. Якщо співвідношення частки національного доходу на душу населення у розвинених країнах і країнах, шо розвиваються, у 50-х роках становило 10 : 1, то до кіпця XX століття воно сягнуло приблизно 15 : 1. Це породжує ще одну глобальну проблему сучасності — необхідність подоланні/ відсталості країн, що розвиваються.
Нарешті, до найважливіших проблем сучасності належить і проблема збереження й розвитку людської культури, її уніфікація і масовизація, руйнування культурних пам'яток і заміна справжніх культурних цінностей низькопробними підробками, в яких пропагуються не людяність і гуманність, а жорстокість і насильство, ведуть людство до бездуховності, втрати розуміння людиною свого високого призначення.
Серед глобальних проблем найчастіше фігурують проблеми миру та роззброєння, екологічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, подолання бідності та відсталості. У міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. Так, до групи глобальних стали відносити проблему освоєння та використання ресурсів Світового океану, освоєння та використання космосу.
Зміни, що відбулись у 1970—80-ті і особливо в 90-ті рр., дозволяють говорити про зміну пріоритетів у глобальних проблемах. Якщо в 1960—70-х рр. головною вважалась проблема запобігання світової ядерної війни, то нині на перше місце одні спеціалісти висувають екологічну проблему, другі — демографічну, а треті — проблему бідності та відсталості. Проте з певною умовністю всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки глобальні проблеми безпосередньо пов’язані з виживанням людства, хоча вони і породжені різними факторами, а отже, є об’єктами дослідження ряду наук: світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології, океанології та ін. Нині почала розвиватись глобалістика, яка пропонує вивчення зазначених проблем у трьох послідовних рівнях — глобальному, регіональному, національному. Класифікація глобальних проблем. За походженням, характером і способам вирішення глобальні проблеми класифікуються на такі три групи. До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором). Друга група — це проблеми соціально-економічних і воєнно-політичних відносин, а саме: відносини між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; відносини між розвинутими країнами і постсоціалістичними країнами та державами різних соціально-економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн, проблеми роззброєння і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи. Третя група охоплює проблеми, пов’язані з розвитком людини, забезпеченням її майбутнього, зростанням народонаселення, боротьбою із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо. Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн незалежно від їх соціального ладу, рівня економічної зрілості, географічного положення і можуть бути вирішені шляхом взаємодії всіх держав. Їх невирішеність породжує загрозу для майбутнього всіх людей. Наприклад, науково-технічна революція призвела до небаченого розвитку засобів розрухи і військової справи. Людина виявилась здатною знищити все живе на планеті. Накопичених арсеналів, як уважають учені, достатньо для того, щоб знищити 58 млрд осіб, або в 9,7 раза більше ніж живе людей на землі.
