- •1.Дайте визначення “світогляду»розкрийте його зміст і проблематику.
- •2.Розкрийте структуру і функції світогляду
- •3.Окресліть проблему смислу життя у світогляді
- •4.Види світогляду (типологія)
- •5.Міфологія як первісна форма світогляду
- •6. Дайте характеристику релігійного світогляду
- •7.Релігійний світогляд
- •8.Мистецтво як форма світогляду
- •10.Передумови виникнення й становлення філософії
- •11.Джерела виникнення філософії
- •13. Розкрийте взаємовідношення філософії та науки
- •14. Взаємовідношення філософії і релігіїї і мистецтва
- •15. Основні проблеми філософії
- •16.Специфіка філософського знання
- •17.Структура філософського знання
- •18. Суь філософських методів
- •19. Роль філософії у житті суспільства
- •20.Функції філософії
- •21. Проблеми і предмет історії філософії
- •22. Відмінності між східним і західним світосприйняттям
- •23. Розкрийте умови виникнення перших філософських ідей
- •24. Розкрийте своєрідність давньоіндійської філософії. Дайте характеристику буддизму.
- •25. Філософія давнього китаю (даосизм, конфуціанство)
- •26.Проаналізуйте натурфілософські ідеї та вчення про буття давньогрецької філософії.
- •27. Назвіть особливості класичного періоду давньогрецької філософії: софісти, сократ, платон, аристотель
- •28. Розкрийте особливості філософії елліністичногоперіоду: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм
- •29. Покажіть релігійний характер середньовічного світогляду та філософії
- •30. Дайте характеристику середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика
- •31. Розкрийте гуманістичний зміст світогляду та особливості філософії епохи відродження
- •32. Охарактеризуйте розвиток натурфілософських учень в епоху відродження
- •33. Розкрийте особливості соціально – політичних ідей філософів епохи відродження
- •34. Охарактеризуйте філософію нового часу та її головні риси
- •35. Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •35.Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •36.Розкрийте раціоналізм та метафізичний матеріалізм філософів епохи просвітництва
- •37.Розкрийте особливості та значення німецької класичної філософії
- •38. Розкрийте зміст філософії марксизму
- •39. Охарактеризуйте основні періоди розвитку філософії в україні
- •40. Дайте характеристику розвитку філософської думки в україні 19-20 ст.
- •41. Розкрийте сутність філософських поглядів г.Сковороди
- •42.Розкрийте сутність «філософії серця» п.Юркевича
- •43.Розкрийте особливості виникнення сучасної філософії та її основні напрямки
- •44. Розкрийте сутність сучасної «філософії науки» як позитивістського напряму у філософії
- •45.Охарактеризуйте розвиток ірраціоналізму у сучасній філософії
- •46. Розкрийте основні ідеї представників «філософії життя»
- •47.Окресліть та охарактеризуйте основні ідеї представників філософії екзистенціалізму.
- •48. Дайте характеристику психоаналітичній філософії: фрейдизм та неофрейдизм
- •49.Назвіть та дайте характеристику основних категорій онтології
- •50. Розкрийте суть проблеми буття в історії філософії
- •51. Дайте визначення категорії буття , охарактеризуйте основні форми буття
- •52.Розкрийте розмаїтість структурних рівнів буття
- •53. Охарактеризуйте становлення і розвиток філософської категорії «матерія»
- •54.Дайте характеристику руху як сутності буття
- •55. Розкрийте взаємозвязку руху і розвитку. Проблема прогресу
- •56. Дайте характеристику простору і часу як найзагальніших характеристик буття.
- •57. Дайте визначення поняттю «діалектика», охарактеризуйте її основні принципи
- •58. Назвіть та охарактеризуйте основні закони діалектики
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •Закон заперечення заперечення.
- •59. Проаналізуйте основні філософські концепції свідомості
- •60.Окреслість передумови та умови виникнення свідомості.
- •61. Розкрийте основні властивості свідомості.
- •62. Охарактеризуйте основні функції свідомості.
- •63. Розкрийте структуру свідомості.
- •64. Розкрийте сутність самосвідомості та її рівні.
- •65. Охарактеризуйте етапи становлення самосвідомості.
- •66. Дайте характеристику індивідуальної та суспільної свідомості. Розкрийте структуру суспільної свідомості (рівні та форми).
- •67. Розкрийте сутність ідеального статусу буття свідомості. Розкрийте взаємозв’язок свідомості та мови.
- •68. Охарактеризуйте функції мови як способу прояву свідомості.
- •69. Назвіть та охарактеризуйте предмет і основні проблеми теорії пізнання.
- •70. Розкрийте сутність пізнання. Охарактеризуйте об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •71. Дайте визначення поняття істини у філософії. Охарактеризуйте основні концепції істини.
- •72.Проблема істини у філософії: види істини, критерії істини - назвіть та дайте характеристику.
- •73.Розкрийте єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні
- •74.Охарактеризуйте рівні, форми та способи пізнання.
- •75.Назвіть та охарактеризуйте методи наукового пізнання
- •76.Охарактеризуйте види і рівні знання.
- •77. Розкрийте сутність глобалізації світу та ідеології глобалізму.
- •78.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем людства.
- •79.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем в україні.
- •80.Назвіть найважливіші глобальні проблеми та дайте їм характеристику.
- •81.Окрссліть стратегію та основні напрямки розв'язання глобальних проблем людства у XXI ст.
71. Дайте визначення поняття істини у філософії. Охарактеризуйте основні концепції істини.
Безпосередньою метою пізнання є істина. Історія філософії являє різні розуміння і відповідно різні визначення істини. Істина — це знання, відповідне дійсності, яке співпадає з нею (класична концепція істини або теорія кореспонденції, відповідності). Істина — логічна несуперечливість знання, узгодженість частин знання, які складають істину, між собою (теорія когеренції, узгодженості). Істина виражається зведенням теоретичних знань до емпіричних фактів (позитивізм). Істина — це плід прийнятої згоди вчених між собою (конвенціоналізм). Істина — корисність знання в досягненні поставленої людиною мети (прагматизм).
В основі її лежить дослідження взаємного зв'язку між суб'єктом і об'єктом пізнання. Як суб'єкт пізнання функціонує і окрема людина, і група людей, і суспільство в цілому, причому наслідки пізнання цих суб'єктів взаємопов'язані. Як об'єкти пізнання функціонують і природа, і суспільство, і сфера духовної діяльності людей. Теорія пізнання узагальнює пізнавальні процеси, які мають місце і в повсякденному житті, і в сфері природознавчих та соціальногуманітарних наук, і в сфері духовної культури. Проблема істини — це проблема відповідності змісту людських знань змістові об'єкта пізнання. Якщо зміст об'єкта пізнання адекватно відображається суб'єктом пізнання, то ми маємо ситуацію пізнання істини. Якщо такого відображення немає, то ми маємо ситуацію омани. Такий підхід характерний для класичної концепції істини, основні положення якої були сформульовані ще Платоном та Арістотелем. Важливим поняттям цієї концепції є поняття дійсності або реальності. У випадку, коли пізнання спрямовано на зовнішній світ, це поняття тотожне поняттю об'єктивного світу. І пізнання його означає пізнання об'єктивної істини. Окрім класичної концепції істини, в сучасній теорії пізнання є ще когерентна і прагматична концепції. Когерентна, тобто логічно несуперечлива, самопогоджена система характеризується виправданими вимогами до логічності будови людських знань. Коли ці вимоги задовольняються і одночасно приймається теза про можливість адекватного відображення в знаннях зовнішнього світу, об'єктивної реальності, то визначається і об'єктивна істина. Але є варіанти когерентної концепції, які виключають визнання об'єктивної істини. Ахілесовою п'ятою когерентної концепції є абсолютизація положення про залежність чуттєвого досвіду від мислення, його раціональних форм. Така залежність, справді, є, але вона не позбавляє людей можливості пізнання об'єктивної реальності.
Явно протилежною класичній концепції істини є прагматисте ька концепція, в основі якої лежить положення: істина — це тільки те, що корисно для дій людей. Одним із варіантів такої концепції є операціоналістська концепція фізика і методолога науки П.Бріджмена.
На усіх етапах розвитку істина нерозривно пов’язана зі своєю протилежністю — заблудженням. Можна сказати, що вона є процесом і тому, що не відразу, а поступово долає заблудження. Заблудження — знання, яке не відповідає своєму предмету, його викривлене відображення. Заблудження слід відрізняти від брехні, дезінформації — навмисного викривлення істини в корисних цілях. Питання про істину і заблудження вимагає розгляду проблеми критерію істини: яким чином можна відмежувати, відрізнити істину від заблудження. Критерії істини поділяються на емпіричні (досвід, практика) і позаемпіричні (перш за все логічні, теоретичні, а також такі, як простота, краса, внутрішня досконалість знання).
