- •1.Дайте визначення “світогляду»розкрийте його зміст і проблематику.
- •2.Розкрийте структуру і функції світогляду
- •3.Окресліть проблему смислу життя у світогляді
- •4.Види світогляду (типологія)
- •5.Міфологія як первісна форма світогляду
- •6. Дайте характеристику релігійного світогляду
- •7.Релігійний світогляд
- •8.Мистецтво як форма світогляду
- •10.Передумови виникнення й становлення філософії
- •11.Джерела виникнення філософії
- •13. Розкрийте взаємовідношення філософії та науки
- •14. Взаємовідношення філософії і релігіїї і мистецтва
- •15. Основні проблеми філософії
- •16.Специфіка філософського знання
- •17.Структура філософського знання
- •18. Суь філософських методів
- •19. Роль філософії у житті суспільства
- •20.Функції філософії
- •21. Проблеми і предмет історії філософії
- •22. Відмінності між східним і західним світосприйняттям
- •23. Розкрийте умови виникнення перших філософських ідей
- •24. Розкрийте своєрідність давньоіндійської філософії. Дайте характеристику буддизму.
- •25. Філософія давнього китаю (даосизм, конфуціанство)
- •26.Проаналізуйте натурфілософські ідеї та вчення про буття давньогрецької філософії.
- •27. Назвіть особливості класичного періоду давньогрецької філософії: софісти, сократ, платон, аристотель
- •28. Розкрийте особливості філософії елліністичногоперіоду: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм
- •29. Покажіть релігійний характер середньовічного світогляду та філософії
- •30. Дайте характеристику середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика
- •31. Розкрийте гуманістичний зміст світогляду та особливості філософії епохи відродження
- •32. Охарактеризуйте розвиток натурфілософських учень в епоху відродження
- •33. Розкрийте особливості соціально – політичних ідей філософів епохи відродження
- •34. Охарактеризуйте філософію нового часу та її головні риси
- •35. Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •35.Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •36.Розкрийте раціоналізм та метафізичний матеріалізм філософів епохи просвітництва
- •37.Розкрийте особливості та значення німецької класичної філософії
- •38. Розкрийте зміст філософії марксизму
- •39. Охарактеризуйте основні періоди розвитку філософії в україні
- •40. Дайте характеристику розвитку філософської думки в україні 19-20 ст.
- •41. Розкрийте сутність філософських поглядів г.Сковороди
- •42.Розкрийте сутність «філософії серця» п.Юркевича
- •43.Розкрийте особливості виникнення сучасної філософії та її основні напрямки
- •44. Розкрийте сутність сучасної «філософії науки» як позитивістського напряму у філософії
- •45.Охарактеризуйте розвиток ірраціоналізму у сучасній філософії
- •46. Розкрийте основні ідеї представників «філософії життя»
- •47.Окресліть та охарактеризуйте основні ідеї представників філософії екзистенціалізму.
- •48. Дайте характеристику психоаналітичній філософії: фрейдизм та неофрейдизм
- •49.Назвіть та дайте характеристику основних категорій онтології
- •50. Розкрийте суть проблеми буття в історії філософії
- •51. Дайте визначення категорії буття , охарактеризуйте основні форми буття
- •52.Розкрийте розмаїтість структурних рівнів буття
- •53. Охарактеризуйте становлення і розвиток філософської категорії «матерія»
- •54.Дайте характеристику руху як сутності буття
- •55. Розкрийте взаємозвязку руху і розвитку. Проблема прогресу
- •56. Дайте характеристику простору і часу як найзагальніших характеристик буття.
- •57. Дайте визначення поняттю «діалектика», охарактеризуйте її основні принципи
- •58. Назвіть та охарактеризуйте основні закони діалектики
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •Закон заперечення заперечення.
- •59. Проаналізуйте основні філософські концепції свідомості
- •60.Окреслість передумови та умови виникнення свідомості.
- •61. Розкрийте основні властивості свідомості.
- •62. Охарактеризуйте основні функції свідомості.
- •63. Розкрийте структуру свідомості.
- •64. Розкрийте сутність самосвідомості та її рівні.
- •65. Охарактеризуйте етапи становлення самосвідомості.
- •66. Дайте характеристику індивідуальної та суспільної свідомості. Розкрийте структуру суспільної свідомості (рівні та форми).
- •67. Розкрийте сутність ідеального статусу буття свідомості. Розкрийте взаємозв’язок свідомості та мови.
- •68. Охарактеризуйте функції мови як способу прояву свідомості.
- •69. Назвіть та охарактеризуйте предмет і основні проблеми теорії пізнання.
- •70. Розкрийте сутність пізнання. Охарактеризуйте об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •71. Дайте визначення поняття істини у філософії. Охарактеризуйте основні концепції істини.
- •72.Проблема істини у філософії: види істини, критерії істини - назвіть та дайте характеристику.
- •73.Розкрийте єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні
- •74.Охарактеризуйте рівні, форми та способи пізнання.
- •75.Назвіть та охарактеризуйте методи наукового пізнання
- •76.Охарактеризуйте види і рівні знання.
- •77. Розкрийте сутність глобалізації світу та ідеології глобалізму.
- •78.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем людства.
- •79.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем в україні.
- •80.Назвіть найважливіші глобальні проблеми та дайте їм характеристику.
- •81.Окрссліть стратегію та основні напрямки розв'язання глобальних проблем людства у XXI ст.
52.Розкрийте розмаїтість структурних рівнів буття
Буття як реальність багатогранно, надзвичайно складно по структурі. Залежно від підстав виділяють різні сфери, рівні і градації буття. Наприклад, можна розглядати буття як єдність таких сфер:
1. Матеріально-предметне буття. Це світ чуттєво сприйманих об'єктів, які впливають на свідомість, мислення через органи почуттів. Тут буття представлене як світ чуттєвих образів у її конкретно-предметному вираженні. Це світ речей, конкретних ситуацій, світ діяльності щодо створення предметів, перш за все, у трудовій, економічній, побутовій сферах буття. У матеріалістичної філософії - це світ матерії, об'єктивної реальності.
2. Об'єктивно-духовне буття. Це духовне життя людини в її соціальності: світ думок, наукових теорій, пізнання, світ духовних цінностей, світ філософії, світ емоцій, переживань, світ відносин і пр., реально існуючих як загальнолюдська культура, як суспільну свідомість, як менталітет тієї чи іншої нації , суспільства.
3. Громадсько-історичне буття. Включає в себе як матеріальні, так і духовні елементи буття. Це реальні відносини в історичному часі: реформи, революції, війни, "переселення" народів, зміна влади і форм держави, поява і зникнення на карті нових країн, міст, цивілізацій і т.д.
4. Суб'єктивно-особистісне буття. Воно включає в себе також матеріальний і духовний елементи, але це життєдіяльність вже конкретного індивіда з його неповторним індивідуальним досвідом, конкретними особистісними проявами буття, що відбуваються тільки з даною людиною, і тим вже відрізняються від загальної течії життя.
53. Охарактеризуйте становлення і розвиток філософської категорії «матерія»
Спочатку поняття "матерія" ототожнювалось із конкретним матеріалом, з якого складаються тіла і предмети (камінь, вода, земля, дерево, глина тощо).
Узагальнюючи здобутки минулих часів, Арістотель у книзі "Метафізика" писав, що "більшість перших філософів вважали початком усього лише матеріальні начала, а саме, те, з чого складаються всі речі, із чого, як першого, вони виникають і на що як останнє, вони, гинучи, перетворюються, причому сутність хоч і залишається, але змінюється в своїх проявах, — це вони вважають елементом і початком речей".Якщо для філософів стародавнього світу матерія — це матеріал, з якого складаються тіла, предмети, а кожний предмет (тіло) складається з матерії та форми як духовного першопочатку, то для Р.Декарта (XVII ст.) матерія — це складова частинка предмета (тіла), а саме: тіло разом з формою. Декарт визначає матерію як субстанцію самоіснуючого буття, атрибутом якої є протяжність із її властивостями: займати певне місце, мати об'єм, бути тривимірною. І.Ньютон додає до Декартового визначення матерії як субстанції ще три атрибути: протяжність, непроникність (непорушна цілісність тіла), інертність (пасивність, нездатність самостійно змінювати швидкість згідно із законами динаміки); вага, зумовлена дією закону всесвітньої гравітації. Причому інертність та вага потім об'єднуються ним у поняття маси, яка виступає основним атрибутом матерії і одночасно мірою її кількості. П.Гольбах визначає матерію як все те, що пізнається чуттєво, при цьому джерелом чуттєвого знання є відчуття форми, кольору, смаку, звуку та ін. Він доводить розуміння матерії до гносеологічного узагальнення. На думку Г.Гельмгольца, матерія — це все, що існує об'єктивно (незалежно від свідомості людини).Матерія як філософська категорія визначає найбільш суттєві властивості реального буття світу — пізнаного і ще не пізнаного. До таких суттєвих ознак належать: цілісність, невичерпність, мінливість, системна упорядкованість та інше. Системність як фундаментальна властивість матерії визначає методологію сучасного наукового пізнання. Розрізняють такі структурні рівні матерії: неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти); органічний (організмений, підорганізмений, понадорганізмений); соціальний (особистість, родина, плем'я, народність, нація, клас, суспільство, людство).Отже, в історії розвитку філософської думки поняття матерії проходить складний шлях розвитку, постійно уточнюється, поглиблюється, збагачується новими властивостями, відображає рівень розвитку пізнання людиною світу.Поширене визначення матерії як філософської категорії для означення об'єктивної реальності, що дана людині у її відчуттях, відображається нашими відчуттями та свідомістю й існує незалежно від них, певною мірою є обмеженим, оскільки зосереджується на гносеологічних аспектах матеріального, не враховуючи притаманний йому онтологічний зміст.
Узагальнене визначення категорії "матерія" має базуватися на тому, що це — об'єктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і пізнаванне людиною.