37. Необхідність визначення вартості інвестиційних ресурсів та її сутність.

У прийнятті рішення про залучення джерел для фінансування інвестиційних проектів важливу роль відіграє визначення вартості інвестиційних ресурсів, або капіталу, що інвестується.

Вартість інвестиційного капіталу(ресурсів)- це необхідна ставка до­ходу, яку повинна мати фірма, щоб покривати витрати для залу­чення капіталів на ринку. Основними чинниками, що визначають вартість капіталу, є: ризикованість одержаних доходів; питома вага заборгованості в його структурі; фінансова стійкість компа­нії та інші чинники. Наприклад, якщо сподівані надходження та грошовий потік мінливі, заборгованість висока, а фірма не має міцної фінансової репутації, інвестори купуватимуть акції ком­панії тільки тоді, коли їх ризик буде компенсовано високими до­ходами. І навпаки, постійно зростаючі доходи, низька заборгова­ність і гарна фінансова репутація дають змогу фірмі випустити облігації та акції з низькими витратами.

Вартість інвестованого капіталу можна розглядати як міру прибутковості підприємства, тобто існує пряма залежність між вартістю інвестованого капіталу та внутрішньою нормою дохід­ності інвестицій. .Якщо норма дохідності перевищує вартість ін­вестованого капіталу, то фірма одержує більше, ніж витрачає на залучення коштів. І навпаки, якщо норма дохідності від інвести­цій нижче вартості залученого капіталу, це означає, що фірма не­се збитки на залученні коштів, і тоді не варто здійснювати інвес­тування.

Отже, існує пряма взаємозалежність між нормою дохідності інвестицій, вартістю капіталу та доцільністю проекту: якщо нор­ма вище за вартість інвестованого капіталу — то проект прибут­ковий, якщо ні — збитковий.

Вартість капіталу звичайно збільшується на розмір премії за ризик, яку інвестори на ринку пов'язують з дохідністю цінних паперів. Премія за ризик — це додаткова необхідна ставка дохо­ду, що мас бути заплачена понад безпечну ставку. Чим вища премія за ризик, тим більш ризикована фірма, що інвестує капі­тал. І навпаки, чим нижча премія за ризик, тим менш ризикована фірма.

Таким чином, якщо вартість інвестованого капіталу є необхід­ною ставкою доходу, яку фірма мусить сплачувати для залучення капіталів, то вона стає орієнтиром для вимірювання рівня дохід­ності та ризику інвестицій.

Крім рівня дохідності та ризику, на вартість інвестиційного капіталу впливає і те, які джерела фінансування залучаються для реалізації інвестицій, бо ціна власних (прибутку), боргових (бан­ківські позички, емісія облігацій) та залучених (емісія привілейо­ваних та звичайних акцій) ресурсів різна.

Таким чином, основною,проблемою у формуванні джерел фі­нансування інвестиційних проектів є визначення вартості їх за­лучення

38. Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів, від випуску акцій, за рахунок нерозподілених прибутків.

Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів

У процесі інвестиційної діяльності підприємство використо­вує боргові кошти найчастіше'у вигляді інвестиційного кредиту від фінансово-кредитних установ та випуску облігацій з певним строком погашення та відсотковою ставкою. Вартість цього капі­талу визначається на ринку інвестицій, де оцінюється ризик, роз­глядається платоспроможність фірми та оцінюють можливість незабезпечення фірмою обіцяних платежів. Ця вартість капіталу також може змінюватися залежно від рівня відсоткових ставок на ринку, крім того, триваліші терміни погашення основного боргу, як правило, збільшують вартість капіталу.

Ціною інвестиційного кредиту є відсоткова ставка, яка перед­бачається у кредитному договорі з урахуванням: терміну корис­тування позичкою; заходу, що кредитується; забезпечення своє­часності розрахунків позичальника за раніше одержаними позич­ками та ступеня ризику. Найчастіше вона буває регульованою (плаваючою) за умови щорічного перегляду в бік зростання або зниження.

Моделі визначення вартості капіталу від випуску акцій

Привілейовані акції. Однією з особливостей привілейованих акцій є сплата фіксованого дивіденду або оголошеного відсотка від вартості акції на час її випуску. Ринок відіграє велику роль у визначенні дивідендного доходу від цих акцій. Визначальними тут є доходи від подібних привілейованих акцій, які котируються на біржі. Розрахунок вартості капіталу від привілейованих акцій здійснюється за такою формулою: Kp=P/ Ps*(1-V)

де Кр — вартість капіталу від випуску привілейованих акцій; Р — привілейований дивіденд; Р_s — ринкова вартість привілейованих акцій; V— витрати на випуск привілейованих акцій, питома вага у коефіцієнтах. На відміну від облігацій поправка на податки не робиться, бо дивіденди від привілейованих акцій сплачуються після того, як корпорація сплатить податок на прибуток.

Прості акції. Вартість капіталу від простих акцій складається з трьох факторів: ціни простих акцій; дивідендів, що сплачуються фірмою, та темпу приросту дивідендів. Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу від простих акцій матиме такий вигляд:

Ks= (P/ Ps*(1-V) )+G, де К_s — вартість капіталу від випуску простих акцій; Р — диві­денди; Р_s — ринкова вартість простих акцій; V— витрати на ви­пуск простих акцій, питома вага у коефіцієнтах; G — постійний темп приросту дивідендів.

Модель вартості капіталу за рахунок нерозподілених при­бутків. Нерозподілені прибутки — це джерело внутрішнього по­ходження. Коли з чистого доходу вираховують дивіденди, кошти, що залишаються, як правило, реінвестуються у виробництво. З нерозподіленими прибутками не пов'язані ніякі витрати на ви­пуск цінних паперів. Проте вони пов'язані з вартістю капіталу.

З огляду на те, що нерозподілені прибутки залишаються після сплати податків, урахування ставки податку непотрібно. Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу за раху­нок нерозподілених прибутків матиме такий вигляд: Ks=P\Ps+G

де К₅ — вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків; Р — дивіденди на просту акцію; Р₅ — ринкова вартість простих акцій; G— постійний темп приросту дивідендів. Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків узага­лі трохи нижча, ніж вартість капіталу від щойно випущених зви­чайних акцій, але вища, ніж вартість капіталу від облігацій або привілейованих акцій.