- •1. Сутність проектного фінансування як методу організації інвестицій в реальному секторі економіки.
- •2. Види та принципи організації проектного фінансування.
- •3. Особливості корпоративного проектного фінансування та банківського проектного фінансування. Об'єкти проектного фінансування.
- •4. Переваги та недоліки проектного методу фінансування інвестиційних проектів.
- •5. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні, його стан.
- •6. Проблеми та тенденції розвитку проектного фінансування в Україні.
- •Зміст системи проектного фінансування та її складові.
- •Суб'єкти проектного фінансування, їх функції та участь у фінансовому забезпеченні проектів.
- •Склад та порядок розробки проектно-кошторисної документації.
- •Управління розробкою та автоматизація проектних робіт.(срс)
- •Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами.
- •Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування.(срс)
- •13.Процедура складання договорів. Особливості укладання та виконання договорів.
- •14. Обґрунтування доцільності інвестування. Чинники, що формують інвестиційний клімат та його оцінка
- •15. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів та його розділи. Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •16. Бюджетування інвестиційного проекту
- •17. Потоки грошових коштів при реалізації інвестиційних проектів. Порівняльна характеристика позитивних та негативних потоків грошових коштів.
- •18. Визначення грошових потоків за проектом: притоки та відтоки, їх зміст, калькуляція.(дивись питання 17)
- •Визначення грошового потоку за проектом з урахуванням фактору часу.(срс)
- •Визначення початкових інвестиційних витрат. Операційний та ліквідаційний грошові потоки.(срс)
- •Визначення, ідентифікація та класифікація проектних ризиків. Формалізований опис невизначеності проектного фінансування.
- •Кількісний та якісний методи оцінки проектних ризиків.
- •Аналіз чутливості, проекту, метод сценаріїв, метод дерева рішень, імітаційне моделювання.
- •Види фінансових ризиків та методи управління.
- •26.Заходи та інструменти щодо зниження ризиків при проектному фінансуванні. Розподіл ризиків між учасниками інвестиційного проекту.
- •27.Страхування та інструмент управління проектними ризиками.
- •28.Зміст та організація управління проектами.
- •29.Практичні системи управління інвестиційними проектами: «основна» система, система «розширеного управління», система «під ключ».
- •30.Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проекту та її складові.
- •Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для реалізації проекту, організаційні форми закупок.
- •Система контролю за інвестиційним проектом та її основна мета.
- •Принципи побудови ефективної системи моніторингу реалізації інвестиційного проекту.
- •Види моніторингу впровадження інвестиційного проекту.
- •Зміст інвестиційних ресурсів та їх форми.
- •Принципи та методи формування інвестиційних ресурсів (самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.
- •37. Необхідність визначення вартості інвестиційних ресурсів та її сутність.
- •38. Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів, від випуску акцій, за рахунок нерозподілених прибутків.
- •39. Визначення середньозваженої вартості капіталу та зваженої граничної вартості капіталу.
- •40. Значення та властивості фінансового важеля (левериджа).
- •40. 41. Значення та властивості фінансового важеля (левериджа).
- •42. Необхідність та значення участі банків у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів. Участь комерційних банків в якості платіжних агентів, кредиторів, інвесторів та фінансових посередників.
- •43. Функції інституційних інвесторів у проектному фінансуванні: страхових компаній, лізингових компаній та інвестиційних компаній.
- •44. Вкладення капіталу на умовах концесії як форма фінансування інвестиційних проектів. Особливості реалізації концесійних проектів.
- •45. Мета та особливості створення банківського консорціуму. Участь банків-учасників та організатора в банківському консорціумі. Консорціумне фінансування проектів.
- •46. Реалізація проектів промислово-фінансовими групами та іншими господарськими угрупуваннями.
- •47. Особливості фінансування енергозберігаючих проектів у житловому секторі.
- •48. Механізм банківського кредитування осбб у сфері енергоефективності.(срс)
- •49. Муніципальне співфінансування енергоефективних проектів. (срс)
- •50. Використання банком порівняльного підходу до оцінки об'єктів бізнесу. Доходний підхід до оцінки вартості майна підприємства.
- •51. Оцінювачі об'єктів бізнесу та їх функції.
- •52. Сутність інновацій та інноваційного процесу. Інноваційний проект та його основні складові.
- •53.Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу.
- •54. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу.
- •55. Методологічні засади оцінки ефективності інновацій.
- •56.Оціночні показники виробничої, інвестиційної, народногоспо-дарської та бюджетної ефективності інновацій.
- •57. Роль міжнародних фінансово-кредитних установ у фінансуванні інвестиційних проектів.
47. Особливості фінансування енергозберігаючих проектів у житловому секторі.
За звітними даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в регіонах виконуються заходи з енергозбереження, які стосуються впровадження економних режимів опалення виробничих приміщень, реконструкції котелень з заміною неефективних котлів на сучасні з вищим коефіцієнтом корисної дії, переоснащення виробництва більш сучасним технологічним енергозберігаючим обладнанням, використання альтернативних видів палива зокрема відходів деревообробних підприємств [8]. Основною проблемою, що перешкоджає реалізації програмних заходів у повному обсязі є брак фінансових ресурсів, особливо це стосується бюджетних коштів, тому існує гостра потреба у залученні коштів з інших джерел.
В цілому всі джерела фінансування для реалізації енергозберігаючих проектів у сфері житлового господарства можна розподілити на: кошти бюджетів різних рівнів; · власні кошти підприємств; · кредитні ресурси; · інвестиційні ресурси та ін.
Завдяки прямому фінансуванню з бюджетів відповідних рівнів реалізуються заходи з енергозбереження установами бюджетної і комунальної сфер. Крім того, місцеві органи влади можуть витупати гарантами у кредитних операціях і надавати фінансову підтримку суб’єктам господарювання, які реалізують захади з енергозбереження, через механізм здешевлення кредитів. На конкурсних засадах бюджетні кошти спрямовуються на компенсацію витрат, пов’язаних із сплатою відсотків за користування кредитами, залученими суб’єктами господарювання для реалізації енергоефективних проектів, зокрема тих, що пов’язані зі зменшенням обсягів споживання природного газу [9].
У [5] пропонується створення регіональних муніципальних позабюджетних фондів енергозбереження і залучення фінансових ресурсів за рахунок випуску муніципальних облігацій. Безумовно, такі заходи мають право на життя, але не є оперативним інструментом для вирішення поточних завдань з покращення житлового фонду.
До власних коштів підприємств, що реалізують енергоощадні проекти, можна віднести: частину прибутку, яка реінвестується в реалізацію таких проектів; кошти амортизаційного фонду, на які планується придбання енергоощадного устаткування; цільові кошти від створення фондів для реалізації енергозберігаючих заходів з енергозбереження; цільові кошти фондів, що формуються за рахунок економії від реалізації енергоощадних проектів. Останні два джерела власних ресурсів є найбільш доступними для ОСББ, адже саме вони є кінцевими виконавцями робіт та/або розпорядниками з виконня робіт з утримання та оновлення житлового фонду.
Варто звернутись до можливості залучення кредитних ресурсів, до яких віднесемо комерційні бкредити банків та кредити компаній-постачальників енергоощадного обладнання. Крім того, з метою фінансування проектів енергозбереження зовнішні ресурси можуть залучатись на довгостроковій основі у вигляді інвестицій приватного сектору шляхом укладення договору концесії. Зважаючи на низьку платоспроможність підприємств житлово-комунального господарства, активізація банківського кредитування енергозберігаючих проектів можлива за умови надійного забезпечення кредитів таких підприємств у вигляді поруки, гарантії третіх осіб або застави.
Варто звернутись до можливості залучення кредитних ресурсів, до яких віднесемо комерційнікредити банків та кредити компаній-постачальників енергоощадного обладнання. Крім того, з метою фінансування проектів енергозбереження зовнішні ресурси можуть залучатись на довгостроковій основі у вигляді інвестицій приватного сектору шляхом укладення договору концесії.