- •1. Сутність проектного фінансування як методу організації інвестицій в реальному секторі економіки.
- •2. Види та принципи організації проектного фінансування.
- •3. Особливості корпоративного проектного фінансування та банківського проектного фінансування. Об'єкти проектного фінансування.
- •4. Переваги та недоліки проектного методу фінансування інвестиційних проектів.
- •5. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні, його стан.
- •6. Проблеми та тенденції розвитку проектного фінансування в Україні.
- •Зміст системи проектного фінансування та її складові.
- •Суб'єкти проектного фінансування, їх функції та участь у фінансовому забезпеченні проектів.
- •Склад та порядок розробки проектно-кошторисної документації.
- •Управління розробкою та автоматизація проектних робіт.(срс)
- •Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами.
- •Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування.(срс)
- •13.Процедура складання договорів. Особливості укладання та виконання договорів.
- •14. Обґрунтування доцільності інвестування. Чинники, що формують інвестиційний клімат та його оцінка
- •15. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів та його розділи. Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •16. Бюджетування інвестиційного проекту
- •17. Потоки грошових коштів при реалізації інвестиційних проектів. Порівняльна характеристика позитивних та негативних потоків грошових коштів.
- •18. Визначення грошових потоків за проектом: притоки та відтоки, їх зміст, калькуляція.(дивись питання 17)
- •Визначення грошового потоку за проектом з урахуванням фактору часу.(срс)
- •Визначення початкових інвестиційних витрат. Операційний та ліквідаційний грошові потоки.(срс)
- •Визначення, ідентифікація та класифікація проектних ризиків. Формалізований опис невизначеності проектного фінансування.
- •Кількісний та якісний методи оцінки проектних ризиків.
- •Аналіз чутливості, проекту, метод сценаріїв, метод дерева рішень, імітаційне моделювання.
- •Види фінансових ризиків та методи управління.
- •26.Заходи та інструменти щодо зниження ризиків при проектному фінансуванні. Розподіл ризиків між учасниками інвестиційного проекту.
- •27.Страхування та інструмент управління проектними ризиками.
- •28.Зміст та організація управління проектами.
- •29.Практичні системи управління інвестиційними проектами: «основна» система, система «розширеного управління», система «під ключ».
- •30.Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проекту та її складові.
- •Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для реалізації проекту, організаційні форми закупок.
- •Система контролю за інвестиційним проектом та її основна мета.
- •Принципи побудови ефективної системи моніторингу реалізації інвестиційного проекту.
- •Види моніторингу впровадження інвестиційного проекту.
- •Зміст інвестиційних ресурсів та їх форми.
- •Принципи та методи формування інвестиційних ресурсів (самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.
- •37. Необхідність визначення вартості інвестиційних ресурсів та її сутність.
- •38. Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів, від випуску акцій, за рахунок нерозподілених прибутків.
- •39. Визначення середньозваженої вартості капіталу та зваженої граничної вартості капіталу.
- •40. Значення та властивості фінансового важеля (левериджа).
- •40. 41. Значення та властивості фінансового важеля (левериджа).
- •42. Необхідність та значення участі банків у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів. Участь комерційних банків в якості платіжних агентів, кредиторів, інвесторів та фінансових посередників.
- •43. Функції інституційних інвесторів у проектному фінансуванні: страхових компаній, лізингових компаній та інвестиційних компаній.
- •44. Вкладення капіталу на умовах концесії як форма фінансування інвестиційних проектів. Особливості реалізації концесійних проектів.
- •45. Мета та особливості створення банківського консорціуму. Участь банків-учасників та організатора в банківському консорціумі. Консорціумне фінансування проектів.
- •46. Реалізація проектів промислово-фінансовими групами та іншими господарськими угрупуваннями.
- •47. Особливості фінансування енергозберігаючих проектів у житловому секторі.
- •48. Механізм банківського кредитування осбб у сфері енергоефективності.(срс)
- •49. Муніципальне співфінансування енергоефективних проектів. (срс)
- •50. Використання банком порівняльного підходу до оцінки об'єктів бізнесу. Доходний підхід до оцінки вартості майна підприємства.
- •51. Оцінювачі об'єктів бізнесу та їх функції.
- •52. Сутність інновацій та інноваційного процесу. Інноваційний проект та його основні складові.
- •53.Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу.
- •54. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу.
- •55. Методологічні засади оцінки ефективності інновацій.
- •56.Оціночні показники виробничої, інвестиційної, народногоспо-дарської та бюджетної ефективності інновацій.
- •57. Роль міжнародних фінансово-кредитних установ у фінансуванні інвестиційних проектів.
54. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу.
Економіка України залишається сьогодні несприятливою для науково-технологічного та інноваційного розвитку.
В умовах постійного скорочення бюджетного фінансування інноваційних заходів за рахунок державних коштів фінансуються сьогодні переважно фундаментальні та довгострокові прикладні дослідження, що мають загальнонаціональне значення, а також міждержавні, загальнодержавні науково-технічні програми та проекти.
Активну участь у фінансовому забезпеченні інноваційного розвитку економіки відіграють державні установи. Наприклад, для здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності Кабінет Міністрів України у сфері інноваційної діяльності створює спеціалізовані державні небанківські інноваційні фінансово-кредитні установи.
Державна інноваційна фінансово-кредитна установа може надавати суб’єктам інноваційної діяльності для реалізації ними інноваційних проектів фінансову підтримку у вигляді:
а) повного безвідсоткового кредитування
б) часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування
в) повної чи часткової компенсації відсотків, сплачуваних суб’єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;
г) надання державних гарантій комерційним банкам
Фінансова підтримка Державною інноваційною фінансово-кредитною установою інноваційних проектів шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг здійснюється за умови наявності гарантій повернення коштів у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо.
Для здійснення фінансової підтримки місцевих інноваційних програм органи місцевого самоврядування можуть створювати комунальні спеціалізовані небанківські інноваційні фінансово-кредитні установи і підпорядковувати їх виконавчим органам місцевого самоврядування.
Найефективнішим важелем державного регулювання інноваційної діяльності є створення особливого податкового та митного режиму.
Однією з форм фінансування інноваційної діяльності підприємств є податковий інвестиційний кредит.
Економічну основу податкового інвестиційного кредиту становлять кошти, які підприємство сплачує у вигляді податку на прибуток. Тому він багато в чому подібний до такої форми фінансової підтримки підприємства, як пільгове оподаткування прибутку.
Інвестиційний податковий кредит має цільове призначення. Його надають переважно під інноваційні програми.
55. Методологічні засади оцінки ефективності інновацій.
В умовах ринкових перетворень необхідна цілісна модель оцінки ефективності інновацій, яка надавала б можливість розглянути таку ефективність з п'яти взаємопов'язаних точок зору:
• Задоволення потреб зацікавлених сторін
• Вклад зацікавлених сторін
• Інноваційні стратегії
• Процеси
• Можливості
Інноваційні проекти спрямовані на досягнення певної мети:
розробку нових продуктів (продуктові інновації), нових технологічних процесів (процесові інновації), освоєння випуску нової продукції, зміну продуктового портфеля, впровадження нових технологій, технічне переозброєння, маркетингові дослідження, рекламні акції, виведення товару на ринок, впровадження управлінського обліку тощо.
Крім внутрішніх зацікавлених сторін, учасниками інноваційного процесу виступають зовнішні:
• замовники • інвестори • проектувальники • постачальники
• фінансові установи
Пошук перспективних напрямів інноваційної діяльності має здійснюватися за допомогою розробки інноваційних стратегій:
• застосування нових методів НДДКР, виробництва, маркетингу й управління;
• переходу до нових організаційних структур;
• застосування нових видів ресурсів тощо.
Принципи оцінки довготермінових інноваційних проектів мають ґрунтуватися на принципах оцінки інвестиційних проектів з урахуванням специфіки етапів і результатів інноваційного процесу. До числа найважливіших принципів можна віднести:
1. Розгляд і аналіз інноваційного проекту протягом усього його життєвого циклу (розрахункового періоду
2. Моделювання потоків продукції, ресурсів, грошових коштів на всіх етапах реалізації інноваційного проекту.
3. Узгодження умов порівняння різних варіантів інноваційного проекту.
4. Принцип урахування фактора часу при оцінці параметрів інноваційного проекту та його зовнішнього економічного оточення.
5. Принцип альтернативності
6. Оцінка ефективності інноваційного проекту має здійснюватися шляхом
7. Врахування усіх найбільш істотних наслідків інноваційного проекту: економічних, екологічних, соціальних.
Методологічний підхід до визначення ефективності інновацій залишається загальновідомим: результати інноваційної діяльності порівнюються з інноваційними витратами, що забезпечили цей результат.