Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього:

- визначаємо міру стійкості атмосфери

- визначається швидкість перенесення хмари;

- визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення і наносимо їх в масштабі на карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів.

- виходячи із заданої відстані об'єкту від аварійного реактора і враховуючи створені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, в яку потрапив об'єкт.

2. Визначається час початку формування сліду радіоактивного забруднення після аварії на АЕС (час початку випадання радіоактивних осадків на території об'єкту).

3. Визначається доза опромінення, яку отримують робітники і службовці об'єкту.

4. Визначається тривалість роботи робітників в умовах радіаційного забруднення.

5. Знаючи дозу опромінення і необхідну тривалість проведення робіт, визначається початок роботи формувань на забрудненій території.

3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно

3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини

Класифікація небезпечних хімічних речовин здійснюється: по мірі дії на організм людини; по переважному синдрому, що складається при гострій інтоксикації; по тяжкості дії на підставі обліку декількох найважливіших факторів; по здатності до горіння.

Значна частина НХР є легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, що часто призводить до виникнення пожеж і вибухів у разі руйнувань місткостей, а також утворенню в результаті горіння нових токсичних з'єднань.

По здатності до горіння усі НХР діляться на групи:

- негорючі. Речовини цієї групи не горять в умовах нагрівання до 900 ⁰С і концентрації кисню до 21 %;

- негорючі пожежонебезпечні речовини, які не горять в умовах нагрівання до 900 ⁰С і концентрації кисню до 21%, але розкладаються з виділенням горючої пари;

- трудногорючі речовини, здатні займатися тільки при дії джерела вогню;

- горючі речовини, здатні до самозаймання і горіння навіть після видалення джерела вогню.

3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазі міру хімічного забруднення атмосфери і місцевості, яка впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних і відновних робіт. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає рішення наступних завдань:

- визначення напряму осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного устаткування або ємностей для зберігання НХР, по метеоданим;

- визначення розмірів зон забруднення місцевості по очікуваних значеннях доз ураження;

- визначення площі ураження НХР;

- визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту і тривалості вражаючої дії НХР;

- визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження;

- порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які притягуються для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи і інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються наступні дані:

• загальна кількість НХР для об'єктів, розташованих в небезпечних районах (на військовий час і для сейсмонебезпечних районів і тому подібне). В цьому випадку приймається розлив НХР "вільно";

• кількість НХР в одиничній максимальній технологічній місткості для інших об'єктів. В цьому випадку приймається розлив НХР "в піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;

• метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20 ⁰С, міра вертикальної стійкості повітря - інверсія, напрям вітру не враховується, а поширення хмари зараженого повітря приймається круговим 360 град;

• середня щільність населення для цієї місцевості;

• площа зони можливого хімічного зараження;

• площа прогнозованої зони хімічного зараження;

• міра заповнення ємності (ємностей) приймається 70 % від паспортного об'єму ємності;

• ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;

• при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах і тому подібне) кількість НХР, яка може бути викинута, береться за кількість між відсікачами (для продуктопроводів об'єм НХР приймається 300 - 500 т);

• заходи по захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного зараження, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого зараження.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

• загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на якій виникла аварія;

• характер розливу НХР на підстилаючій поверхні ("вільно" або "в піддон");

• висота обвалування (піддону);

• реальні метеорологічні умови: температура повітря, швидкість (м/с) і напрям вітру в приземному шарі, міра вертикальної стійкості повітря;

• середня щільність населення для місцевості, над якою поширюється хмара НХР;

• площа зони можливого хімічного зараження;

• площа прогнозованої зони хімічного зараження;

• прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.