- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
3.1.1. Іонізуючі випромінювання
Іонізуючим називають будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Іонізуючі випромінювання класифікуються таким чином:
- гамма-випромінювання - електромагнітне (фотонне) випромінювання, що випускається при ядерних перетвореннях або при анігіляції часток;
- характеристичне - фотонне випромінювання з дискретним спектром, що випускається при зміні енергетичного стану ядра;
- гальмівне - фотонне випромінювання з безперервним спектром, що випускається при зміні кінетичної енергії заряджених часток. Гальмівне випромінювання виникає в середовищі, що оточує джерело бета-випромінювання, в рентгенівських трубках, прискорювачах електронів і тому подібне;
- рентгенівське - сукупність гальмівного і характеристичного випромінювань, діапазон енергії фотонів яких складає 1-1000 кеВ;
- корпускулярне - іонізуюче випромінювання, що складається з часток з масою спокою, відмінною від нуля (альфа- і бета-часток, протонів, нейтронів та ін.).
Ультрафіолетове випромінювання і видиме світло не відносяться до іонізуючих випромінювань.
3.1.2. Дози опромінення
Мірою вражаючої дії радіації є доза опромінення. Розрізняють наступні дози опромінення.
Експозиційна доза характеризує здатність гамма- і рентгенівського випромінювання іонізувати довкілля. Експозиційна доза визначається тільки для повітря. У практичному застосуванні використовуються позасистемні одиниці виміру експозиційної дози: Р (рентген), мР (милирентген), мкР (мікрорентген).
Еквівалентна доза - поглинена доза в органі або тканині D, помножена на відповідний коефіцієнт якості для цього випромінювання Q. Одиницею виміру еквівалентної дози є Дж/кг, що має спеціальне найменування зіверт (Зв).
Коефіцієнт якості Q - безрозмірний коефіцієнт, що визначає міру несприятливих біологічних наслідків опромінення людини.
Допустимі дози опромінення складають:
а) у військовий час:
- при одноразовому опроміненні (до 4 діб) – 50 Р;
- при багаторазовому опроміненні за 30 діб – 100 Р; за 3 міс. – 200 Р; за 1 рік – 300 Р;
б) в мирний час: в нормальних умовах для населення за 1 рік - 0,5 Р; для персоналу в нормальних умовах за 1 рік - 5 Р; для населення аварійне опромінення за 1 рік - 10 Р; для персоналу аварійне опромінення за 1 рік - 25 Р.
Згідно з цими нормами для населення поглинена доза в нормальних умовах не повинна перевищувати 0,5 Р в рік.
Перевищення допустимої дози опромінення: для населення 1 м3в (милизіверт)/рік; для персоналу не більше 20 м3в/рік.
Структура дози опромінення поглиненою в рік виглядає таким чином: природний фон - 200 мР; медична радіодіагностика - 150 мР; будівельні матеріали – 100 мР; додаткові джерела опромінення - 50 мР.
Природний радіаційний фон обумовлений космічним випромінюванням і радіоактивними природними речовинами. Інтенсивність космічного випромінювання залежить від висоти над рівнем моря і сонячною активністю. Земним джерелом є природні радіонукліди, які містяться в речовинах, які людина використовує в повсякденній діяльності. Природний радіаційний фон для України складає 0,01-0,03 мР/годину