- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
4.4. Пожежонебезпечність виробництва
Пожежонебезпечність виробництва визначається технологічним процесом, матеріалами, що використовуються у виробництві. По Пожежонебезпечності технологічного процесу усі об'єкти розділяються на п'ять категорій (таблиця 4.2).
Найбільш небезпечні в пожежному відношенні виробництва категорій А і Б. Для об'єктів категорій В, Г, Д можливість виникнення пожеж практично залежать від міри вогнестійкості будівель.
Таблиця 4.2 - Категорії технологічних процесів і приміщень
Категорія |
Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться в приміщенні |
А пожежонебезпечні |
Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28 0С в такій кількості, яка може утворювати вибухонебезпечні газоповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні і не перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з іншим в такій кількості, що розрахунковий надмірний тиск не перевищує 5 кПа |
Б вибухонебезпечні |
Горючий пил або волокна, легкозаймисті речовини з температурою спалаху більше 28 0С, горючі речовини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск, що перевищує 5 кПа |
В пожежонебезпечні |
Легкозаймисті, пальні і важкогорючі речовини, тверде пальне і важкозаймисті речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одні з іншими тільки горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться не відносяться до категорії А і Б |
Г |
Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розігрітому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я, горючі гази, речовини, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізувалися як паливо |
Д |
Негорючі речовини в холодному стані |
4.5. Поширення пожеж
На поширення пожеж істотний вплив робить теплове випромінювання, що характеризується імпульсом і інтенсивністю. Тепловий імпульс - кількість енергії, що доводиться на одиницю площі за весь час випромінювання.
Інтенсивність величиною 1,1 - 1,4 кВт/м2 викликає у людини хворобливі відчуття у вигляді жару, температура шкіри підвищується до 42 - 46 °С, перебування людини в зоні теплового потоку 4 кВт/м2 може привести до опіків, теплових ударів, смерті. Інтенсивність загоряння деревини - 22 кВт/м2, нафтопродуктів - 27,9 кВт/м2, людей - 1,2 кВт/м2.
Температура повітря при пожежах може бути досить високою. Розігріте до 60 - 70 °С повітря, особливо в умовах підвищеної вологості, може привести до теплового удару і навіть до смерті.
Задимлення на пожежі різко ускладнює обстановку. Площі задимлення залежать в основному від розмірів пожеж і метеоумов. Найбільший об'єм і щільність зони задимлення пожеж виникають при швидкостях вітру до 10 км/год. Вітер з швидкістю менше 8 км/год майже не притискує дим до землі, і він піднімається вгору.
Вдихання продуктів згорання, нагрітих до 60 °С, навіть при невеликій концентрації оксиду вуглецю зазвичай призводить до летального результату.
Необхідно пам'ятати, що входити в зону задимлення з видимістю до 10 м небезпечно, при цьому небезпечна концентрація оксиду вуглецю починається від 0,5 - 0,2 %, а концентрація кисню в димі не повинна бути нижче 16 %.