- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
Потреби органів управління і сил ЦЗ в спеціальній техніці, приладах і спеціальному майні забезпечуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з оплатою замовником (Спеціально уповноваженим центральним органом з питань цивільного захисту) виробникові їх вартості, якщо ця продукція виготовляється на умовах державного замовлення. Закупівля матеріально-технічних засобів для потреб органів управління і сил ЦЗ здійснюється центральним і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами.
6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
потреб ЦЗ
Матеріальними резервами є будівельні матеріали, пальне, медикаменти, продовольство, техніка, технічні засоби і інші матеріально-технічні цінності, призначені для проведення АРІНР і заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків.
Матеріальні резерви створюються:
- Кабінетом Міністрів України - державний резерв (стратегічний резерв) для проведення першочергових робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і надання термінової допомоги постраждалому населенню;
- МНС - оперативний резерв для оперативного реагування на надзвичайні ситуації і надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню;
- Мінагрополітики, Мінпаливенерго, МОЗ, Мінтранс, Госводхозом, Держкомзв'язком, Держлісгоспом, Держпромполітики - відомчий резерв (по специфіці діяльності) для запобігання НС техногенного і природного характеру і ліквідації їх наслідків;
- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями і виконкомами рад міст обласного значення - регіональний і місцевий резерви для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню;
- суб'єктами господарської діяльності, у власності (управлінні) або в користуванні яких є об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки, - об'єктовий запас для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків, проведення АРІНР.
Резерви створюються завчасно з метою використання їх у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, ліквідації цих надзвичайних ситуацій і їх наслідків.
Резерви створюються виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, галузі, об'єкту, а також прогнозного об'єму робіт по ліквідації її наслідків.
Створення, утримання і поповнення резервів здійснюється:
- оперативного - за рахунок коштів державного бюджету;
- відомчого - за рахунок коштів державного бюджету через відповідні центральні органи виконавчої влади;
- регіонального і місцевого - за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів;
- об'єктового - за рахунок власних коштів підприємств.
Створення, утримання і поповнення резервів усіх рівнів може здійснюватися також за рахунок добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, добродійних організацій і об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел.
Матеріальні цінності, які поставляються в резерв, повинні мати сертифікат відповідності на увесь нормативний термін їх зберігання.
Резерви розміщуються на об'єктах, призначених або пристосованих для їх зберігання, а також на складах і базах підприємств з урахуванням їх оперативної доставки до можливих зон надзвичайних ситуацій.
Накопичення резервів здійснюється по встановлених нормах і відповідно до річних графіків, затверджених керівниками центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення і керівниками підприємств.
Поповнення резервів, які були використані під час ліквідації надзвичайної ситуації, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на їх створення і накопичення, і за рахунок власних коштів підприємств.
Резерви використовуються для:
- здійснення заходів попередження у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій;
- ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків;
- проведення АРІНР;
- надання громадянам, постраждалим від наслідків НС, одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;
- розгортання і утримання тимчасових пунктів проживання та харчування постраждалих громадян.
Залучення і призначення резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій різних рівнів таке:
- оперативний резерв притягується за рішенням Міністра МНС;
- відомчий резерв - призначений для об'єктів відповідних галузей господарювання;
- регіональні, місцеві і об'єктові резерви - для відповідних територій і розташованих на них об'єктах.
У разі недостатньої наявності резерву відповідного рівня (регіонального, місцевого і об'єктового) або повного його використання притягуються резерви вищестоящого рівня.
Відповідальність за створення і накопичення резервів, контроль за їх наявністю, станом і використанням покладається на керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення і керівників підприємств.
Методичне керівництво і контроль за створенням, зберіганням, використанням і поповненням оперативного, відомчих, регіональних, місцевих і об'єктових здійснює МНС.
