3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру

3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно

До радіаційно-небезпечних об'єктів (РНО) відносяться: підприємства ядерного паливного циклу; атомні електричні станції; об'єкти з ядерними енергетичними установками:

- дослідницькі ядерні реактори;

- об'єкти розміщення і зберігання джерел іонізуючого випромінювання;

- установки технологічного, медичного призначення і джерела теплової і електричної енергії, в яких використовуються радіонукліди;

- території і водоймища, забруднені радіонуклідами в результаті радіаційних аварій, а також виробничої діяльності підприємств РНО.

Ліквідація наслідків аварії спрямована на запобігання поширенню радіоактивних речовин за межі забрудненої території і включає: локалізацію і ліквідацію джерел радіоактивного забруднення; дезактивацію забрудненої території і об'єктів; збір і поховання радіоактивних відходів, що утворюються в ході робіт, а також ремонтно-відновні роботи на об'єкті і його території.

Основним в плануванні робіт по локалізації джерел випромінювань та забруднень і ліквідації наслідків аварії являються:

- об'єктивна оцінка складу і форм джерел випромінювань і забруднення;

- облік властивостей поверхонь території і об'єктів;

- оцінка передбачуваного характеру радіоактивного забруднення на різних поверхнях;

- визначення пріоритетів проведення робіт по локалізації і ліквідації забруднень на різних ділянках;

- вибір найбільш ефективних способів локалізації і ліквідації радіоактивного забруднення об'єктів.

3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно

Хімічна аварія - це аварія на ХНО, що супроводжується витоком або викидом хімічних небезпечних речовин (НХР), здатна привести до загибелі або хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини і кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або хімічному зараженню природного довкілля.

Залежно від фізико-хімічних властивостей НХР, умов використання, зберігання і транспортування аварії на ХНО можуть бути наступних видів:

- з утворенням тільки первинної хмари НХР;

- з утворенням витоку, первинної і вторинної хмар НХР;

- з утворенням витоку і тільки вторинної хмари НХР;

- із зараженням території (ґрунту, води).

Локалізація і знезараження парогазової фази первинної і вторинної хмар НХР проводяться: методами постановки водяної завіси і постановки повітряного теплового потоку; локалізацією витоку НХР: обвалуванням, збором рідкої фази НХР в ями-пастки, засипкою сипкими сорбентами, покриттям шаром піни, полімерними плівками, плаваючими екранами, розбавленням водою або нейтральними розчинниками.

3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж

Локалізація пожежі - це дії, спрямовані на обмеження поширення горіння; вона є першим етапом заходів по гасінню пожежі. Припинення горіння досягається або розподілом реагуючих речовин, або шляхом охолодження матеріалів, що горять, нижче за температуру їх займання. З цією метою застосовуються різні вогнегасні засоби, а також прилади, машини і агрегати.

Процес гасіння пожежі розділяють на два умовні етапи: перший - до локалізації, другий - після локалізації. Пожежа локалізована, якщо поширення вогню обмежене і є можливість його ліквідації. Другий етап - ліквідація пожежі, що має на увазі повне припинення горіння і виключення повторного займання.

Основне завдання при пожежі - пошук і надання допомоги потерпілим. Головну небезпеку для людей на пожежах представляють димові гази, що містять токсичні продукти горіння, які разом з повітрям можуть бути нагріті до високої температури. Пряма дія полум'я на людину викликає обвуглювання і опіки тканин. Окрім перерахованого часте явище на пожежі - паніка, що утрудняє прийняття людьми адекватних обстановці рішень.