- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовуються і проводяться:
- бактеріологічна розвідка і індикація бактерійних засобів;
- карантинний режим або обсервація;
- санітарна експертиза;
- контроль зараження продовольства, харчової сировини, води, фуражу, їх знезараження;
- протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а так само санітарно-роз'яснювальна робота.
При організації робіт по ліквідації осередку бактеріологічного ураження враховуються:
- здатність бактерійних засобів збуджувати інфекційні захворювання серед людей і тварин;
- здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися в довкіллі;
- наявність і тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;
- складність лабораторного виявлення відповідного збудника і тривалість визначення його виду;
- небезпека зараження особового складу формувань і необхідність використання засобів особистого захисту.
3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
У районі стихійного лиха розвідка визначає: межі району лиха і напрям його поширення, об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека, місця скупчення людей, шляхи введення сил і техніки, стан і характер руйнування будинків і споруд, стан людей в пошкоджених будинках, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, об'єм робіт по їх локалізації і ліквідації.
Для ліквідації наслідків землетрусів притягуються формування, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорізаками) і іншою потужною технікою і інструментом. При проведенні АРІНР в районі землетрусу в першу чергу:
- витягають людей з-під завалів, із зруйнованих, палаючих будинків, і надають їм першу медичну допомогу;
- влаштовують проїзди (проходи) в завалах;
- локалізують і усувають аварії на інженерних мережах, загрожують життю людей і ті, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт;
- руйнують або зміцнюють конструкції будівель і споруд, загрожуючих обвалом;
- обладнають пункти збору потерпілих і медичні пункти;
- організовують водопостачання.
Під час повені для проведення рятувальних робіт притягуються рятувальні формування, а так само відомчі спеціальні підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости і інші формування ЦЗ. Рятувальні роботи при повені спрямовані на пошук людей на затопленій місцевості і їх евакуація в безпечні райони.
Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятівні круги, дошки, колоди та ін. плаваючі предмети, враховуючи напрям течії води, швидкість і напрям вітру, піднімають їх на плавзасоби і евакують в безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери.
Перша медична допомога надається сандружинниками безпосередньо в зоні затоплення, а спеціалізована медична допомога після доставки на причал.
При зсувах організовується і здійснюється термінове оповіщення населення і об'єктів, евакують населення і матеріальні цінності, приводять в готовність формування.
В першу чергу проводять пошук уражених людей, витягають їх з-під завалів і зруйнованих будинків, надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалізують і гасять пожежі, ліквідовують наслідки зсуву. Після чого відновлюють дороги, дорожні споруди, комунально-енергетичні мережі.
Для боротьби з сніговими заметами і обмерзанням притягають як формування ЦЗ, так і працездатне населення цього адміністративного району (населеного пункту), а при необхідності і сусідніх районів. Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, оновлюється робота об'єктів життєзабезпечення, энерго-, тепло-, і водопостачання.
При обмерзанні руйнуються лінії електропередачі і зв'язку, контактні лінії електротранспорту. Боротьба з обмерзанням здійснюється трьома способами - механічним, тепловим і за допомогою антиобморожувачів.
При бурях, ураганах, смерчах проводяться попереджувальні роботи. У районах, де часто виникають урагани, будови і споруди будуються із стійкіших матеріалів, встановлюють міцні опори ліній електропередачі, а для укриття людей - поглиблені захисні споруди. Про загрозу урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів і формування.
До появи ураганного вітру здійснюються різноманітні інженерно-технічні заходи по посиленню конструкцій, будівель і споруд, зміцненню і закріпленню техніки, дахів будинків, закриваються вікна і двері, перекриваються комунально-енергетичні мережі, забезпечується укриття людей в захисних спорудах.
Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять АРІНР по наданню допомоги потерпілим і відновленню життєдіяльності в районах лиха.
Боротьба з пожежами (лісовими і торф'яними). Щоб ліквідовувати пожежу, треба його зупинити, загасити і потім патрулювати територію.
Основні способи гасіння лісових пожеж:
- захльостування або закидання кромки пожежі землею;
- використання захисних смуг і канав;
- гасіння пожежі водою і розчинами вогнегасних хімікатів;
- використання зустрічного вогню.
Основним способом гасіння підземної торф'яної пожежі є обкопування території, що горить, канавами (ровами). Ширина рову складає 0,7 - 1 метр, а глибина - до мінерального ґрунту або ґрунтових вод. Пожежу обкопують, передусім, з боку підприємства або населеного пункту. Торф, що горить, заливається водою під великим тиском.
