- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
Єдина система державного резерву України
Державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, державним резервом, що здійснює управління, підприємствами, установами і організаціями, що входять в єдину систему державного резерву України.
Запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації і інші об'єкти, що входять в систему державного резерву, і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації і іншим видам відчуження. Передача майна, необхідного для забезпечення зберігання матеріальних цінностей державного резерву і закріпленого за цими підприємствами, установами і організаціями, у тому числі в оренду, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України; іншого майна - на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.
Підприємства, установи і організації системи державного резерву є режимними об'єктами, охорона і пожежна безпека яких проводиться відомчою воєнізованою охороною.
Номенклатура матеріальних цінностей державного резерву і норми їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який дає завдання міністерствам і іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади на створення мобілізаційних резервів на будь-яких підприємствах незалежно від форм власності.
Щорічні об'єми постачань матеріальних цінностей в державний резерв в першочерговому порядку плануються під час формування замовлень на постачання продукції для державних потреб і забезпечуються відповідними засобами за рахунок Державного бюджету України на поточний рік і засобами, отриманими від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, які підлягають освіженню, позичанню і разбронюванню.
У разі потреби Кабінет Міністрів України приймає рішення про закупівлю і закладку матеріальних цінностей в державний резерв понад встановлені об'єми і норми накопичення для їх цільового використання.
Утримання і розвиток системи державного резерву здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і коштів, отриманих від допоміжної фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій системи державного резерву.
Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), освіженням (відновленням, заміною) матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, отриманих від реалізації матеріальних цінностей державного резерву.
Фінансування витрат підприємств, установ і організацій, пов'язаних з обслуговуванням і зберіганням, списання збитків від уцінки і природних втрат матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, отриманих від позичання матеріальних цінностей державного резерву, а також коштів, отриманих від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
Постачання матеріальних цінностей в державний резерв здійснюються, в основному, на підставі замовлень на постачання продукції для державних потреб з наступним відшкодуванням усіх витрат відповідальних хранителів.
Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності, а також для суб'єктів господарської діяльності усіх форм власності, визнаних монополістами, державне замовлення на постачання продукції є обов'язковим, якщо виконання його не наносить їм збитків.
Центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом:
- розробляє пропозиції до проекту Державного бюджету України наступного року в частині структури витрат на забезпечення функціонування системи державного резерву;
- здійснює вибір постачальників матеріальних цінностей в державний резерв;
- укладає державні контракти (договори) на постачання матеріальних цінностей в державний резерв;
- здійснює заходи по стабілізації ринку стратегічно важливих видів продукції;
- здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються в державний резерв;
- несе відповідальність за постачання, закладку і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; за відпустку матеріальних цінностей з державного резерву у зв'язку з їх освіженням (відновленням), заміною і в порядку тимчасового позичання.
Запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву.
Частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових і інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах. Перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, які виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура і об'єми їх накопичення визначаються мобілізаційними і іншими спеціальними планами.
Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися тільки за рішенням Кабінету Міністрів України. Відпустка матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється:
- у зв'язку з їх освіженням (відновленням) і заміною;
- в порядку тимчасового позичання;
- в порядку разбронювання;
- для надання гуманітарної допомоги;
- для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- у разі настання особливого періоду.
