5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків

1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:

Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг, (5.6)

де S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;

S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 5.9, за такою формулою:

S Втрр = МлN + МтN + МіN + МзN, (5.7)

де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;

Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;

Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;

Мз - втрати від загибелі людини;

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Таблиця 5.9 - Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

№	Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, тис. грн.
1	Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів	Мл = 0,28*
2	Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів	Мт = 6,5*
3	Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів	Мі = 37*
4	Нещасний випадок, що призвів до загибелі: дорослої людини віком до 60 років дитини віком до 16 років	Мз = 47* Мз = 22*

Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 7.2;

б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

S Вдп = 12 х Мдп х Nз, (5.8)

де Мдп - 0,15* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

Nз - кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за такою формулою:

S Ввтг = 12 х Мвтг х (18 - Вд), (5.9)

де 12 - кількість місяців у році;

Мвтг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);

Вд - вік дитини.

* Примітка. Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:

Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг, (5.10)

де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;

Пр - збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;

Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;

Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;

Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;

а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за такою формулою:

(5.11)

де ΔPі- - зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;

- коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів виробничого призначення;

n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;

Л_b - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення.

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) розраховуються виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів за такою формулою:

(5.12)

де - балансова вартість i-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;

- коефіцієнт амортизації i-го виду фондів невиробничого призначення;

n - кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані;

Л_b - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції.

(5.13)

Збитки від втрат готової промислової продукції ( ) розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою:

, (5.14)

де - собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;

- кількість втраченої продукції і-го виду;

m - кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.

Збитки від втрат готової сільськогосподарської продукції ( ) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за такою формулою:

, (5.15)

де - середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні;

qⁱ - кількість втраченої сільськогосподарської продукції i-го виду;

m - кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції;

г) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг (C_н), розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за такою формулою:

, (5.16)

де - середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;

qⁱ - обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Збитки від втрат проміжної продукції (C_нпром) підприємств розраховуються виходячи з її собівартості за такою формулою:

, (5.17)

де – С^і - собівартість і-го виду проміжної продукції;

qⁱ - кількість втраченої проміжної продукції і-го виду;

д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій

Збитки від втрат іншого майна (M_ДГ) розраховуються для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян - виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом, за такою формулою:

(5.18)

де – Р^і - балансова вартість і-го виду втраченого майна організацій;

- коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна організацій;

К^і - індекс зміни цін стосовно часу придбання i-го виду майна;

- кількість втраченого майна організацій i-го виду;

- середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян;

- кількість втраченого майна громадян j-го виду;

m - кількість видів майна, втраченого організаціями;

n - кількість видів майна, втраченого громадянами.

3. Розрахунок збитків від невироблення продукції в наслідок припинення виробництва

Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп) окремо у даній методиці не розглядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

4. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості

рекреаційних зон

Наслідки НС завдають збитків рекреаційним зонам та їх природним ресурсам.

До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпочинку.

До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон призводить до економічного ефекту від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.

Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.

Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей же термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.

Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони провадиться за такою формулою:

Ррек = ТxП, (5.19)

де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;

П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.

Загальні збитки Ррек від наслідків НС у рекреаційному центрі, що включає декілька об'єктів та використовує певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження рекреаційної зони, розраховуються виходячи із суми збитків рекреаційної зони за такою формулою:

Ррек = Зр + (Рп + Рс), (5.20)

де Зр - збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС;

i - кількість об'єктів рекреаційної зони;

Рп - витрати на відновлення ресурсів природного походження;

Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.

5. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду

Втрати природно-заповідного фонду від наслідків НС поділяються на невідновлювані та відновлювані.

До невідновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать знищені унікальні ендемічні види тваринного та рослинного світу або унікальні та неповторні природні ландшафти. Невідновлюваними також є втрати окремих видів тваринного та рослинного світу, пам'ятки природи, що не мають аналогів у світі і у разі знищення не можуть бути відтворені.

До відновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать такі втрати, що можуть бути ліквідовані, а первісний стан заповідних територій чи об'єктів може бути відновлений.

Втрати природно-заповідного фонду залежать від статусу об'єкта природно-заповідного фонду та площі заповідної території, категорії видів рослин і тварин, що охороняються, наявності унікальних природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Розрахунок збитків, завданих природно-заповідному фонду внаслідок НС, провадиться на основі визначення обсягу відшкодувань на відновлення первинного стану екосистем заповідної території чи об'єкта з використанням для розрахунків затверджених такс. Наслідки НС, що призводять до невідновних втрат, опосередковано оцінюються експертним шляхом через систему економічних та соціальних збитків.

Втрати на кожній заповідній території чи об'єкті внаслідок НС визначаються шляхом виділення типових біогеоценозів, подібних за типом рослинних угруповань, умовами місцезростання, віком та походженням, для закладання пробних площ. На пробних площах здійснюється експертне оцінювання змін стану біогеоценозу внаслідок НС стосовно його первинного стану та біогеоценозів-аналогів. Підраховується кількість знищених та пошкоджених рослин і тварин за видовим складом. Визначається кількість знищених рослин і тварин та окремих популяцій інших видів організмів, занесених до Червоної книги. Визначається відповідність стану типу біогеоценозу після НС його нормальному незмінному стану.

Втрати від недоотримання прибутків від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду визначаються шляхом порівняння надходжень від цієї діяльності протягом календарного місяця порівняно з цим місяцем у минулому році. Методом експертного оцінювання визначаються економічні та соціальні втрати від наслідків НС, що призводять до зникнення природних комплексів чи їх окремих компонентів, унікальних природних утворень, рідкісних, екзотичних і типових видів флори та фауни, унікальних видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги, пам'яток природи та унікальних ландшафтів.

Вихідні дані про типові біогеоценози визначаються у проекті організації території природно-заповідного фонду та Літопису природи, який ведеться щодо окремих категорій територій природно-заповідного фонду. Дані про економічний ефект від рекреаційної діяльності та кількість відвідувачів визначаються на підставі даних фінансових документів установи природно-заповідного фонду.

Загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС (Рпзф) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотриманих надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи і розраховуються за такою формулою:

Рпзф = Пз + Рз, (5.21)

де Рпзф - загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС;

Пз - сума витрат на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду;

Рз - недоотримані надходження від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи природно-заповідного фонду.

Витрати на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду (Пз) розраховуються за такою формулою:

, (5.22)

де Ап - витрати на експертизу екологічної та ландшафтної структури об'єкта природно-заповідного фонду;

Анс - витрати на експертизу змін стану біогеоценозів об'єкта природно-заповідного фонду, що постраждав внаслідок НС;

I - розмір збитків, заподіяних i-му біогеоценозу внаслідок НС за окремими складовими збитків;

k - кількість типів біогеоценозів.

Втрати природно-заповідного фонду від недоотримання надходжень внаслідок НС від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності (Рз) розраховуються щодо кожної установи за сумою різниці економічного ефекту до і після НС:

, (5.23)

де Q_j1 - прибуток j-ї установи природно-заповідного фонду до НС;

Q_j2 - прибуток j-ї установи природно-заповідного фонду після НС.