47.Проаналізуйте основні відмінності польського і литовського правління на українських землях

Литва:• збереження старої системи управління;

• залучення руського боярства на службу новоствореній державі;

• утвердження “Руської правди” правовою основою держави;

• визнання офіційною мовою руської мови;

• розширення значення та впливу православ’я;

• запозичення литовцями досвіду будівництва фортець, військової організації українців тощо;

• зростання змішаних шлюбів, поширення українських

звичаїв, обрядів;

• поступова асиміляція частини литовців серед українців.

Польща: запровадження польської адміністративної системи;

• призначення на найвищі посади виключно польських феодалів;

• поширення на українські землі польського права;

• запровадження польської мови в якості офіційної;

• зміцнення позицій католицької церкви, оголошення православ’я "вірою єретиків" та послідовна боротьба проти нього;

• збільшення повинностей в зв’язку з розширеннямфільваркового господарства, повне закріпачення селянства згідно з Литовським статутом 1588 року;

• утиски української культури.

48.Назвіть передумови і причини виникнення українського козацтва.

1)Основними чинниками, які створювали умови для появи і формування козацтва, були:

а) існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжні між хліборобською та кочовою цивілізаціями;

б)  досвід освоєння південних територій уходниками, бродниками та іншими;

в)  поява значної кількості людей, які внаслідок погіршення умов життя, зростання повинностей та податків, прагнули переселитися на нові землі у пошуках кращої долі.

2) Основними причинами виникнення козацтва були:

а) зростання великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізацію нових земель;

б) посилення феодальної експлуатації з боку польських і литовських феодалів, шляхти, прогресуюче закріпачення селян;

в) політика полонізації українського народу, наступ католицької церкви на права православної, посилення релігійногогніту українців;

г) зростання зовнішньої загрози, нагальна потреба захисту від турок і кримських татар.

49.Охарактеризуйте Галицько-Волинську державу за часів правління д.Галицького.

Роки правління (1238- 1264) Данила Романовича були наповнені боротьбою проти зовнішніх ворогів та розбудовою держави.. Данило не дав нападникам зі Сходу знищити свою державу: об’єднав її землі, готувався до нової відсічі орді.У серпні 1245 р. відбулася битва між галицько-волинським військом та об’єднаним польсько-угорським військом біля міста Ярослава на річці Сян. У ній Данило Галицький отримав блискучу перемогу.Данило Романович прагнув утворити антимонгольську коаліцію європейських держав. Однак створити сильний союз проти ординців йому не вдалося. Тому, щоб уберегти свої землі від спустошення монголами, він змушений був зимою 1245-1246 рр. поїхати на переговори до хана Батия в його столицю м. Сарай.Також Данило встановив дружні відносини з Польщею, Угорщиною і Литвою. У 1252–1253 рр. Данило Галицький втрутився у боротьбу за Австрію. Наприкінці 50-х років XIII ст. монголи направили проти Данила величезне військо і змусили його остаточно визнати себе васалом Золотої Орди. За вимогою монгольського воєводи Бурундая були знищені всі укріплення навколо міст, зруйновані декілька фортець. З тих пір галицько-волинські дружини змушені були брати участь у військових походах монголів на сусідні держави. Однак вбити чи усунути Данила з престолу, як це робилося в інших руських князівствах, монгольські хани не посміли. Не було в Галицько-Волинській державі, як у східних руських князівствах, і монгольських намісників – баскаків.Король Данило проявив себе як здібний державний діяч. Він здійснив військову реформу. Не покладаючись тільки на феодальну дружину), почав широко використовувати ополчення – селян і міщан. Реформував державний апарат. На зміну великим боярам, які були в князівському оточенні, він почав висувати своїх прибічників із нижчих верств. Так формувалося дворянство – шляхта.

50.Перебудовчий курс М.С.Горбачова і Україна:причини,суть,наслідки.Природною реакцією здорових сил у керівництві країни на наростаючу загрозу тотальної кризи стало обрання у квітні 1985 p., після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС К. Черненка, на цю посаду М. Горбачова. Саме він на квітневому (1985 р.) пленумі ЦК КПРС уперше заявив про нагальну потребу докорінних змін в економіці, політиці, соціальному і духовному житті радянської імперії. М. Горбачов узяв курс на демократизацію суспільного життя, розширення гласності. Цей курс підтримав народ. Почали виникати різноманітні неформальні об'єднання, зокрема історико-просвітницька організація "Меморіал", Товариство української мови ім. Тараса Шевченка, Студентське братство та ін., непідконтрольні КПРС. Легалізувалася Українська греко-католицька церква, відродилася Українська автокефальна православна церква. Засновуються народні фронти та інші політичні сили. Наприкінці 1989 — на початку 1990 pp. на базі неформальних організацій і Руху почали утворюватися нові політичні партії, опозиційні до КПРС. Нові партії були слабкі організаційно та матеріально і не могли ще конкурувати з КПРС, яка контролювала реальні важелі влади. Проте виникнення згодом численних опозиційних партій завдало вирішального удару монополії КПРС.Важливим набутком першого етапу демократизації суспільства стала гласність, яка почала поступово переростати у свободу слова. З 1 серпня 1990 р. було введено свободу друку та заборонено цензуру.Однак побудувати "гуманний, демократичний соціалізм" так і не вдалося. Уже в 1988—1989 pp. стало очевидним, що перебудова буксує, а "прискорення" призвело до ще більшого спаду виробництва. Давні виробничі зв'язки було зруйновано, а нові "перебудові" не були створені. Це зумовило безладдя в міжгалузевих стосунках, ускладнило економічні відносини між республіками, областями, підприємствами. У 1990 р. стагнація економіки переросла в тяжку кризу. Товарний голод, тотальний дефіцит посилювали напруженість у суспільстві. Тоталітарна більшовицька системи наближалася до повного краху.Улітку 1989 р. прокотилася перша потужна хвиля страйків, ініціаторами яких стали шахтарі майже всіх вугільних басейнів. Скориставшись повною деморалізацією КП України, Народна Рада парламенту України, до якої увійшли 125 народних депутатів-опозиціонерів, перейшла в контрнаступ. За її ініціативою 24 серпня 1991 р. Верховна Рада прийняла Акт незалежності України, який мало бути підтверджено на референдумі 1 грудня.1 грудня 1991 р. відбувся референдум, на якому український народ підтвердив Акт незалежності України .Водночас проходили вибори Президента України. Упевнену перемогу серед 7 претендентів здобув Л. Кравчук, який став другим в історії України Президентом.7—8 грудня 1991 р. президенти Л. Кравчук і Б. Єльцин і голова Верховної Ради Білорусі С. Шушкевич "під час зустрічі на білоруській землі у Біловезькій пущі зробили заяву про те, що СРСР припиняє своє існування, і про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 25 грудня 1991 p. M. Горбачов заявив про свою відставку з поста президента СРСР. Отже, події, які відбувалися на межі 80—90-х pp. стали важливим етапом мирної національно-демократичної революції в Україні.