Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoria_Ukrainy.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
413 Кб
Скачать
☆

55.Визначте посилення наступу царизму на державно-правові інститути Гетьманщини(1708-1722р.)

Після об'єднання І.Мазепи зі шведським королем Петро І наказав старшині, яка залишилася на його боці, обрати нового гетьмана. Ним став старий і безвольний Іван Скоропадський (1708—1722). На долю гетьмана Скоропадського випало важке завдання порятунку автономних прав України, які Москва намірилася звести нанівець.  Царська політика супроти України передбачала такі основні заходи:1. 1. Руйнування основ української державності. Формально залишаючи попередній устрій Гетьманщини, царський уряд намагався підпорядкувати собі всю владу в Україні, ігноруючи основні права останньої, її гетьмана та уряд.2. Фізичне виснаження України. Десятки тисяч українців спроваджувалися царським урядом на тяжкі примусові роботи .3. Руйнування України як самостійного економічного організму і поступове перетворення її в російську колонію.Українську економіку дуже виснажували постійне перебування в Україні великої кількості російських військ (часом понад 10 тис. чол.), яких утримували здебільшого за рахунок простого люду, а також швидке зростання податків. 4. Обмеження української культури. Значним ударом царизму по автономії Гетьманщини було створення у травні 1722 р. Малоросійської колегії (1722 —1727) — центрального органу російської колоніальної адміністрації у Лівобережній Україні. Підпорядкування практично всіх сторін державного життя Гетьманщини Малоросійській колегії лицемірно пояснювалося піклуванням Москви про український народ.

56.Діяльність радянських партизанів та оун-упа в роки Другої світової війни.

Радянські підпільники та партизани.Вперше заклик до створення партизанських загонів прозвучав в директиві РНК СРСР і ЦК ВКП (б) від 29 червня 1941р. Великі партизанські загони, як правило, формувались за змішаним принципом: їх кістяк становили оточенці, представники НКВС, партійного апарату, основна частина особового складу – робітники (35 %)та селяни (47 %). На червень 1942 р. діяли тільки 22 загони.30 травня 1942 р. створено Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР). Починаючи з осені 1942 р. покращилось забезпечення радянських партизанських загонів. Найбільші загони і з’єднання перейшли до тактики рейдів в тилу супротивника.Наймасштабнішою акцією радянських партизан була «рейкова війна» яка передбачала напади на залізниці з метою припинити постачання німецької армії. В населених пунктах активно діяли підпільні організації. Головні напрямки їх роботи – збір розвідувальної інформації, пропаганда, диверсії, саботаж. Діяльність ОУН. Українська повстанська армія.У1940 р. відбувся остаточний розкол ОУН на дві течії – помірковану на чолі з А. Мельником (ОУН (М)) і радикальну, керовану С. Бандерою (ОУН(Б)). Обидві організації вважали головним ворогом Радянський Союз, тому на передодні радянсько-німецького конфлікту співпрацювали з Німеччиною. В квітні 1941 р. ОУН(Б) за домовленістю з німецьким командуванням розпочало створення “Дружини українських націоналістів” в складі вермахту. Після нападу Німеччини на СРСР провідники ОУН розгорнули діяльність з підготовки легальних по­хідних груп, на які покладалося завдання організувати у містах і селах окупованої німцями України національні державні установи, міліцію, військо, громадські організації, революційні комітети, що повинні були в умовах окупації організовувати державне, господарське і суспільно-політичне життя.Прибувши до Львова, спеціальна група, очолювана заступником С.Бендери Я.Стецьком, 30 червня 1941 р. на засіданні громадськості міста прийняла Акт відновлення української держави.В нових умовах ОУН (М) продовжувала співпрацювати з Німеччиною, а ОУН (Б) розпочала створення власних збройних загонів. У 1942 р. члени ОУН(Б) и ОУН(М) створили свої невеликі підрозділи на Волині. Того ж року ОУН(Б) вирішила сформувати велику регулярну українську армію. До цієї партизанської армії явочним порядком було включено збройні формування Т. Бульби-Боровця і ОУН(М). Остаточно утворена 14 жовтня 1942 р. ця армія дістала назву Українська повстанська армія (УПА).Остаточне формування основних бойових з’єднань УПА відбулось в листопаді1943 р. Всі бойові з’єднання та загони УПА підпорядковувались Головному військовому штабу. УПА доводилось воювати на декілька фронтів:Проти німецьких військ та їх союзників.Проти польських загонів Армії Крайової (АК).Проти радянських партизан.Починаючи з 1944 р. починається протистояння УПА з радянськими регулярними підрозділами та спецслужбами. Характерною її рисою була державотворча діяльність.У 1944-1945 pp. УПА поступово згортала боротьбу проти Німеччини та її союзників.. У ці роки головну увагу УПА було зосереджено на боротьбі проти відновлення радянської влади на західноукраїнських землях.

57.Україна у планах тоталітарних режимів.Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.Фактично гітлерівська Німеччина прагнула загарбати всі ресурси України. Захоплення України було з політичної та стратегічної точки зору однією з головних цілей його східної компанії. Німецькі імперіалісти вбачали в Україні вигідний плацдарм для проведення агресивної східно-азіатської політики і загарбана Україна відкривала найкоротший шлях із Європи в Індію. Прагнули перетворити Україну на німецьку колонію,джерело сировини,трудових ресурсів,родючих земель.Напередодні Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав: СРСР, Польщі, Угорщини та Румунії.Радянсько-німецькі домовленості створили також сприятливі умови для вирішення проблеми Північної Буковини та Бессарабії. Тому 28 червня 1940 р. Радянський Союз, погрожуючи Румунії війною, змусив її відмовитися від цих споконвічних українських територій, населених переважно українцями. За ухвалою Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1940 р. Північна Буковина та Бессарабія увійшли до складу Радянської України.На приєднаних землях було ліквідовано старий адміністративний поділ і утворено Волинську, Дрогобицьку, Ровенську, Львівську, Тернопільську,Станіславську, Чернівецьку та Акерманську області. За межами УРСР залишалися Закарпаття, окуповане Угорщиною, та т.зв. Закерзоння — Холмщина, лівобережне Надсяння, Лемківщина і Підляшшя, яке входило до Генерального губернаторства, створеного німцями з частини окупованої території Польщі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]