51)Охарактеризуйте особливості внутрішньої і зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України.

Із моменту проголошення незалежності уряд узяв курс на нейтральний позаблоковий безядерний статус держави та поступову інтеграцію в європейські структури та їх народну спільноту. У 90-х роках 20 ст. Україна здійснювала багатовекторну зовнішню політику. Із початку 21 ст. намагається реалізувати курс на інтеграцію в НАТО та ЄС. За роки незалежності в основному було завершено формування національної економіки, яка ґрунтувалася на відкритості та ринкових відносин. Здійснення приватизація підприємств створено власну фінансову і банківську систему. Економіка країни біла інтегрована у світову. 60% виробництва йде на експорт. Але економіка потребує модернізації ті інвестицій. Більшість підприємств перебуває в руках олігархічних груп. Вибір України інтегруватися в Європейський та Євроатлантичний союз ґрунтується на її життєво важливих інтересах, історичному прагненні укр.народу бути невідємною частиною єдиної Європи. Для цього Україні необхідно мати своє політичне обличчя, більш чітку позицію й діячу у власних інтересах. Вибір стратегії внутрішньої і зовнішньої політики України має доповнюватися гнучкою тактикою і сильною етичною волею. Має бути переглянута доктрина і військової, і національної безпеки.

Зараз Україна переживає дуже важкі часи. Росія вторглася і загарбала укр. Крим. Допомагає невизнаним ДНР та ЛНР своїми військами та воєнною технікою. Українці мужньо захищають свою незалежність і територіальну цілісність. Військові дії на Заході Україні забрали життя тисяч українців і не тільки військових, медикуі, волонтерів, журналістів а й мирного населення. Мужність українців не має кордонів. Весь світ підтримує Україну і засуджує російських агресорів. Але віра в Україну переможе Слава Укравїні! Героям Слава!

52.Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939р.

Межову лінію між територіями, які контролювала в Польщі Червона армія, і захопленими Німеччиною польськими територіями уточнив підписаний 28 вересня 1939 р. СРСР і Німеччиною договір «Про дружбу і державний кордон».Відповідно до секретного протоколу до цього договору до сфери впливу СРСР переходили також Литва і Північна Буковина.

Західноукраїнське населення з ентузіазмом і надією зустрічало Червону армію. Цьому сприяло кілька факторів:

- радянська офіційна пропаганда пояснювала перехід польсько-радянського кордону військами Червоної армії прагненням запобігти окупації краю нацистами; в умовах, коли населення нічого не знало про таємні угоди між СРСР і Німеччиною, радянська пропаганда мала певний психологічний ефект;

- поляки, відступаючи під натиском німецьких і радянських військ, часто зганяли свою злість на цивільному українському населенні, не зупиняючись перед убивствами мирних жителів;

- західні українці споконвіку прагнули до єднання зі своїми східноукраїнськими братами, а ненависть до польського окупаційного режиму охоплювала більшість західноукраїнського населення.

26-27 жовтня 1939 р. у Львові відбулося засідання Народних зборів Західної України. Народні збори, виражаючи «одностайну волю визволеного народу», проголосували встановлення радянської влади на території Західної України і ухвалили декларацію про входження Західної України до складу УРСР. На основі звернення Народних зборів Західної України V позачергова сесія Верховної Ради СРСР 1 листопада 1939 р. прийняла закон про включення Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР. 15листопада III позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон про прийняття Західної України до складу УРСР.