- •15.Визначте причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •16.Назвіть основні напрямки політичної діяльності і.Мазепи.
- •17.Галицько-Волинська держава-правонаступниця Київської Русі.
- •19.Визначте особливості політичного,соціального і економічного розвитку Київської Русі.
- •20.Розкрийте сутність неПу та його особливості впровадження в Україні.
- •21.Посилення польської експансії на українські землі:Люблінська , Берестейська унії.
- •22.Охарактеризуйте наслідки десталінізації для України.
- •23.Визначте роль входження укр.Земель до складу Великого Княз.Литовського та їх подальший розвиток.
- •24.Охарактеризуйте становище України після підписання Брестського мирного договору 1918р.
- •25.Розкрийте основні етапи наступу російського самодержавства на автономію Гетьманщини.
- •26.Визначте найважливіші оборонні бої Червоної Армії на території України.
- •27.Утворення уцр:соціальна база, програма, державотворча діяльність.
- •28.Розкрийте суть національної політики більшовиків на укр.Землях в 20-30рр. Українізація.
- •29.Проаналізуйте причини козацько-селянських повстань в кінці 16-17 ст.
- •30.Голодомор 1932-1933рр.Був цілеспрямованим геноцидом сталін.Керівництва протии укр.Селянства. Так чи ні?
- •31)Поясніть чому б.Хмельницький обрав союзником Московську державу.
- •32) Проаналізуйте причини та наслідки голодомору 1932-1933 в Україні.
- •33)Аналізуйте реформи, проведені князем Володимиром Великим.
- •35) Розкрийте питання, щодо трипільської культури на теренах України.
- •36)Дайте характеристику окупаційного режиму в Україні.
- •37)Особлисті соціально-економічного розвитку українських земель у XIX
- •38) Визначте основні підсумки діяльності Центральної Ради.
- •39)Охарактеризуйте період правління князя Ярослава Мудрого.
- •40)Визначте причини станового поділу українського суспільства в 14-15 ст.
- •41) Визначте роль прийняття християнства для розвитку Київської Русі.
- •42) Проаналізуйте воєнні дії 1650-1653рр.
- •43) Охарактеризуйте історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •44)Визначте історичний вплив Полтавської битви на подальший розвиток України.
- •45) Особливості політичного курсу гетьманського уряду та Директорії унр.
- •46. Проаналізуйте реформи Марії Терезії та ЙосифаІі ,та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •47.Проаналізуйте основні відмінності польського і литовського правління на українських землях
- •48.Назвіть передумови і причини виникнення українського козацтва.
- •49.Охарактеризуйте Галицько-Волинську державу за часів правління д.Галицького.
- •51)Охарактеризуйте особливості внутрішньої і зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України.
- •52.Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939р.
- •53.Назвіть вищі органи влади та їх діяльність на Лівобережній Україні у другій половині XVII ст.
- •55.Визначте посилення наступу царизму на державно-правові інститути Гетьманщини(1708-1722р.)
- •56.Діяльність радянських партизанів та оун-упа в роки Другої світової війни.
- •58.Які основні результати мав Всеукраїнський референдум 2000р. ?
- •59.Особливості правління князів від Аскольда до Володимира Мономаха.
- •1.Охарактеризуйте східнослов'янськы племынны союзи напередодны утворення держави.
- •2.Дайте оцінку дыяльності п.Дорошенка.
- •3.Охарактеризуйте державне, господарче та культурнее життя античних міст-колоній Північного Причорномор‛я.
- •4.Назвіть передумови, наслідки та причини ліквідації Запорозької Січі російським урядом.
- •5.Трипільська культура.Найдавніші кочові поселення на території України.
- •6.Розкрийте добу «Руїни» в соціально-політичній історії України.
- •7.Назвіть періодизації України та розкажіть про початок людського життя на її території.
- •8.Охарактеризуйте включення українських земель до складу Російської імперії наприкінці 18-19ст.
- •9. Оцінка перших князів
- •10. Назвіть передумови і початок Націонал.Визвольної війни укр..Народу проти польського володарювання.
- •11.Культура київської русі та Галицю-волинського князівства
- •12.Зазначте зміни і обмеження в правах Гетьманщини за Переяслівськими статями.
- •13. Предками українців є слов'яни
- •14. Охарактеризуйте боротьбу Речі Посполитої за Правобережну Україну.
12.Зазначте зміни і обмеження в правах Гетьманщини за Переяслівськими статями.
Переяславські статті 1659 - міждержавний договір, укладений гетьманом України Ю. Хмельницьким і представниками московського уряду на чолі кн. О. Трубецького у м. Переяславі 17.10.1659. Після другого обрання на гетьманський престол Ю. Хмельницького, козацька старшина, враховуючи воєнно-політичну ситуацію в Україні (окупація Лівобережжя московськими військами, міжстаршинські протиріччя), була вимушена налагоджувати мирні відносини з Московією. Гетьманське посольство на чолі з П. Дорошенком, запропонувало проект договору (т. зв. Жердевські статті), в основу якого була покладена українська версія Березневих статтей 1654 з деякими змінами. Умови запропонованого договору передбачали приєднання до Гетьманщини Пн. Чернігівщини; заборону царським воєводам втручатись у внутрішні справи країни; право гетьманського уряду на дипломатичні стосунки з іноземними державами. Однак кн. Трубецкой настояв натому, (щоб сам гетьман прибув у Переяслав до його табору для підписання угоди. 17.10.1659 на неповній Генеральній Військовій Раді (були повністю відсутні правобережні полковники), в оточенні 40-тисячного московського війська Ю. Хмельницький був знову обраний гетьманом та вимушений підписати нав'язаний українській стороні новий договір між Гетьманщиною і Московською державою. В основу було покладено сфальсифікований московською стороною текст Березневих статей 1654. Складались з 19статтей, зміст яких свідчив про наміри московського уряду значно обмежити суверенні права Гетьманщини та зміцнити свої позиції в Україні. За П.с. гетьман України не мав права вести самостійну зовнішню політику (укладати міжнародні договори, приймати іноземних послів тощо). Гетьману з Військом Запорізьким не дозволялось вступати у війну або посилати козацькі полки надопомогу сусіднім державам. Українські залоги повинні були вийти з Білорусії. Козацька рада не могла (без згоди царського уряду) переобрати гетьмана. Гетьман без ради не міг призначати і звільняти полковників та генеральну старшину. Київський митрополит повинен був визнати зверхність Московського Патріарха і новообраному митрополиту заборонялось приймати посвяту від Константинопольського Патріарха. Для посилення контролю за діялністю гетьманського уряду в Україні значно збільшився контингент царських військ. Крім Києва, московські гарнізони з воєводами розташовувались у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані. П.с. викликали велечезне обурення серед широких верств українського суспільства. Вже восени 1660 Ю.Хмельницький розірвав воєнно-політичний союз з московським царем і уклав новий договір з Річчю Посполитою (див. Слободищенський трактат 1660).
13. Предками українців є слов'яни
Походження слов'ян
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі й Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початку нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-II ст. н.е. - Плінія, Тацита, Птолемея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси в II-VII ст. н.е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках.
У результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних, південних і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).
Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
Із IV ст. н.е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Провідною галуззю економіки антів було сільське господарство. Поширилося орне землеробство, практикувалося двопілля, вирощували пшеницю, ячмінь, овес, просо, горох, коноплю, сочевицю. Анти не тільки забезпечили себе хлібом, а й вивозили зерно на зовнішні ринки.
У всіх поселеннях знайдено залишки залізо- та бронзоплавильних майстерень. Виявлено близько 100 найменувань виробів із заліза і сталі.
Анти підтримували торговельні зв'язки із сусідами (скіфами, сарматами, готами та ін.), а також із провінціями Римської імперії.
Інтенсивний розвиток економіки обумовив розпад общинного господарства, соціальне розшарування, появу нових форм політичної організації.
У IV ст. н.е. анти утворили державне об'єднання (Антський союз) зі спадковим вождем, організованим військом та участю населення в політичному житті (віче). Антський союз мав характер військової демократії. Проіснував до VII ст. н.е. і розпався під ударами аварів.
Після його розпаду на території України, де розселилися східні слов'яни, утворилися окремі племінні об'єднання, розташування і назви яких відомі з літопису "Повість врем'яних літ": поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі, волиняни, дуліби, білі хорвати, дреговичі.
У найбільш вигідному геополітичному положенні опинилися поляни, які проживали у Середньому Подніпров'ї: вони знаходилися майже в центрі східнослов'янських племен, на перехресті важливих торговельних шляхів. Саме поляни стали центром консолідації східнослов'янських земель. їх столицею був Київ, заснований, за даними археологів, у кінці V - першій половині VI ст. н.е. За легендою Київ заснували князь Кий, його брати Щек, Хорив і сестра Либідь.
Першими ж київськими князями, існування яких зафіксовано письмовими джерелами, були Дір і Аскольд, які правили з 30-50-х pp. IX ст. до 882 p.
За одними писемними відомостями Аскольд і Дір були нащадками Кия, за іншими - дружинниками варязького князя Рюрика, який правив племенами ільменських словен у північних Новгородських землях. Як сповіщається в літописі, слов'янське населення запросило варязьких князів, аби ті забезпечили спокій в їхніх землях.
Із середини IX ст. навколо полян постає стабільне державне об'єднання, яке в арабських письмових джерелах отримало назву Куявія, а сучасні історики називають його Руською землею або Київським князівством. Саме Київське князівство стало територіальним, політичним, етнокультурним ядром, з якого згодом постала Київська Русь.
Міжнародні зв'язки Київського князівства свідчать про його могутність і авторитет. У 860 р. дружина Аскольда здійснила похід на Візантію, змусивши її сплатити контрибуцію.
У 882 р. Новгородський князь Олег разом із сином Рюрика Ігорем захопили Київ. У результаті Олег об'єднав Київські і Новгородські землі і розпочав консолідацію східнослов'янських племен.
Таким чином, утвердження Олега в Києві знаменувало створення великої держави східних слов'ян - Київської Русі або Давньої Русі.
