- •Типи мовлення: розповідь, опис, роздум
- •Сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби розмовного стилю.
- •Сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби публіцистичного стилю.
- •Сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби художнього стилю.
- •Сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби наукового стилю.
- •Сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби епістолярного стилю.
- •Сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби конфесійного стилю.
- •Сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні.
- •Особливості використання іменників у професійному мовленні.
- •Особливості використання дієслів у професійному мовленні.
- •Наукова стаття. Види наукових статей.
- •Способи розміщення матеріалу в словниках.
- •Поняття «мовна освіта», «мовне виховання», «мовна компетенція».
- •Основні вимоги до усного професійного мовлення.
- •Писемне мовлення, його особливості.
- •Вимоги до науково-технічного перекладу.
- •Мовні термінологічні паралелі.
- •Правила використання апострофа.
- •Правопис префіксів.
- •Правопис суфіксів.
- •Зміни приголосних при словотворенні.
- •Розділові знаки при однорідних членах речення.
- •Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.
- •Складнопідрядні речення
- •Документи щодо особового складу.
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення.
Розділові знаки при однорідних членах речення.
Розділові знаки при однорідних членах речення
1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома:
Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла).
Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив'я (Панас Мирний).
2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);Крик, та гул, та жарт стоять понад річкою (Панас Мирний).
3. Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться:Летів і танув сніг (М. Рильський); Сила та розум — краса людини (Народна творчість); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).
4. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Марко озирнувся, але нічого не побачив (Ж. Стельмах); Світить місяць, та не гріє (Народна творчість).
5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).
6. Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш).
Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.
Частини безсполучникового складного речення можуть відділятися одна від одної комою, крапкою з комою, двокрапкою та тире.
Кома і крапка з комою ставляться між реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо вони є рівноправними і між ними можна поставити єднальні сполучники. Кома між реченнями ставиться тоді, коли вони тісно пов’язані одне з одним (Земля чорніє, дрімає розум, серце мліє (Т. Шевченко)). Якщо частини безсполучникового речення значно поширені, далекі за змістом або вже мають в середині розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою (Всі женці стояли мовчки; в руках наче заклякли жмені жита та серпи; всі поглядали то на осавулу, то на Миколу (І. Нечуй-Левицький)).
Двокрапка ставиться в таких випадках: 1) Якщо друге речення пояснює, доповнює або розкриває зміст першого (Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок… (І. Нечуй-Левицький)). У таких реченнях між частинами можна поставити слова а саме. 2) Якщо друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому реченні (А вас просив би я зразки ліпити: (чому?) ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка)). 3) Якщо в першій частині є слова так, такий, одно, бачити, знати, чути, розуміти, вирішувати, які разом з інтонацією попереджають, що в наступному реченні буде викладений якийсь факт (Я відчував: пахне м’ятою(М. Хвильовий)).
Тире ставиться в таких випадках: 1) у реченні відображається швидка зміна подій (Пройшла мить — літак зник за лісом); 2) між висловленими реченнями маємо причинно-наслідковий зв’язок (Тепловоз на станції чмихнув дуже — у лісі покотилася луна); 3) зміст першого речення протиставляється змісту другого (До неї люди говорять — не чує, не слухає(Марко Вовчок)); 4) у першому реченні вказується на час або умову того, про що говориться в другому (Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко)); 5) зміст першого речення порівнюється зі змістом другого (Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина)).
Розділові знаки у складносурядному та складнопідрядному реченнях.
У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки:
кома - між простими реченнями, що входять до складносурядного, перед сполучниками і, та, а, але, проте, однак, зате, або, чи-чи, то-то.
крапка з комою - у складносурядних реченнях перед єднальними і, та й зрідка протиставними сполучниками а, та, якщо прості речення далекі одне від одного за змістом або мають вже розділові знаки.
тире -у складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (в значенні І), якщо між ними існує причинно-наслідковий зв'язок або йдеться про швидку зміну подій.
У складносурядному реченні кома не ставиться між двома сурядними реченнями, з'єднаними неповторюваними сполучниками і, та (в значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний член речення.
