- •1.Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •1.Зв*язок мвп з іншими науками.
- •1. Методологічні основи мвп. Методи дослідження.
- •2. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з предмету «Природознавство» в 3 класі.
- •1. Вклад Сухомлинського в розвиток мвп
- •1. Розвиток природознавства та методики навчання в Україні на сучасному рівні.
- •2. Інтерактивні методи навчання
- •1. Мета і завдання освітньої галузі «Природознавство», її основні структурні компоненти змісту
- •2. Інтерактивний урок природознавства
- •1.Навчальна програма «Природознавство», 1-4 класи, її структура і зміст.
- •1. Завдання і зміст природознавства в поч.. Кл.
- •2. Практична робота з природознавства.
- •1. Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •1. Патріотичне та естетичне виховання у процесі вивчення природознавства
- •1. Формування екологічних принципів у процесі вивчення природознавства
- •2. Форми і методи контролю знань, що одержали учні початкових класів на уроках природознавства
- •1. Зміст навчального природничого матеріалу по класах
- •1. Структура навчального предмета. Принципи добору навчального матеріалу з природознавства.
- •2. Значення та види позакласної роботи з природознавства.
- •1. Методи і прийоми н-ння. Сучасна класифікація методів, що використовуються на уроках природознавства.
- •2. Зміст природознавства в 3 класі. Організація спостережень в 3 класі. Ведення «Щоденника спостереження» і «Календаря погоди і праці людей»
- •1. Спостереження –провідний метод вивчення природи в початкових класах. Види спостережень. Цілеспрямованість і закінченість спостережень.
- •1. Методика проведення систематичних спостережень в 1-4 класах.
- •2. Підручники природознавства, їх роль у навчальному процесі.
- •2. Масова позакласна робота з природознавства
- •1. Розповідь. Тривалість і місце розповіді , вимоги до розповіді на уроці пр-знавства.
- •2. Зміст і організація спостережень в 1-2 класах
- •1. Дослід (експеримент) як метод пізнання природи. Місце дослідів у навчальному процесі. Види дослідів.
- •1.Підготовка учителя до уроку з дослідами. Вимоги до постановки дослідів.
- •1.Методичні прийоми. Вибір оптимального поєднання.
- •2. Види наочних посібників:
- •1. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприймання, уявлення про предмети і явища природи.
- •2. Зміст природознавства 1-2 класах
- •1. Методи і прийоми формування уявлень і елементарних понять. Ф-ння загальних і одиничних понять.
- •1. Основні організаційні форми навчального процесу з природознавства: урок, позаурочна та позакласна робота.
- •2. Методи пізнання природи. Дослідницький практикум та практичні роботи,міні-проекти у програмі «Природознавство»1-2 кл.
- •1. Урок-основна форма навчально-виховної роботи з природознавства.
- •2. Методика роботи з картою та планом на уроках природознавства у 4 кл.
- •1. Типи уроків природознавства в початковій школі. Урок засвоєння нових знань і умінь.
- •2. Поступове й послідовне знайомство дітей з планом, картою, глобусом, картою півкуль.
- •1. Комбінований урок з використанням різних видів наочних посібників.
- •2. Використання плану і карти при повторенні і закріпленні знань. Читання карти і робота по ній. Вимоги до показу на карті.
- •2. Методика викорст –я на уроках природ-а образотворчих засобів наочності.
- •1. Урок-екскурсія в природу. Підготовка учителя і учнів до уроку-екскурсії.
- •2. Виготовлення саморобних наочних посібників та обладнання для уроків природознавства.
- •1. Повторення й узагальнення пройденого на уроці, в кінці вивчення теми. Види повторення.
- •2.Методика використання аудіовізуальних засобів наочності на уроках природознавства
- •1.Зміст і методика проведення узагальнюючих уроків з природознавства
- •2. Моделювання на уроках природознавства. Комплексне використання різних видів наочних посібників
2. Зміст природознавства в 3 класі. Організація спостережень в 3 класі. Ведення «Щоденника спостереження» і «Календаря погоди і праці людей»
Зміст: «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа»
У 3 класі учні продовжують спостерігати за природою та працею людей. Але спостереження їх дещо ускладнюються в зв’язку з тим, що відповідно до програми поглиблюється вивчення природного середовища. Наприклад, діти ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер. Свої спостереження вони фіксують у «Щоденниках спостережень» та «Календарі природи і праці людей. В 3 класі використовують такі умовні позначення:
Діти у зошитах підводять підсумки спостереження за живою і неживою природою
Праця людей також залежить від погоди. Це фіксується в «календарі роботи та праці». Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботи з календарем, учням давати завдання добирати інформацію з дит літри(вірш, загадки), газет, журналів, які вміщують га календарі в кишеньку «У світі цікавого» або «Це корисно знати». До кожного місяця в календарі бажано прикріплювати народні прикмети, загадки прислів’я. Особливої привабливості календарю надають малюнки або різноманітні натур об’єкти.
Білет 16
1. Спостереження –провідний метод вивчення природи в початкових класах. Види спостережень. Цілеспрямованість і закінченість спостережень.
Спостереження – цілеспрямоване і планомірне сприйняття навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретним навч-виховним цілям і вимагає вольових зусиль.
Спостереження – це провідний метод, адже реалізує виховні, освітні і розвивальні цілі з природознавства.
Структурні компоненти:
-Мета
-План
-Безпосереднє сприймання предметів або явищ
-Фіксування в щоденнику і підбиття підсумків.
Види спостереження
1)за тривалістю
-короткочасні
-довготривалі
2)за формою організації діяльності учнів
-фронтальні
-групові
-індивідуальні
3)за часом проведення
-опорні
-розширювальні
-випереджувальні
4)за рівнем пізнавальної самостійності
-репродуктивні
-творчі.
2. Індивідуальна та гурткова позакласна робота з природознавства.
Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу. Ця робота організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми з навчального предмета. Спрямована на поглиблення та розширення знань.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які проявляють інтерес до вивчення природознавства.
Види:
•Позакласне читання(початковому етапі необхідно навчити кожного учня самостійно працювати з книжками, підбираючи їх індивідуально з урахуванням інтересу дитини і рівня ово¬лодіння технікою читання. Слід рекомендувати учням не тільки прочи¬тати, а й скласти коротке оповідання, намалювати малюнок або відшу¬кати ілюстрації до прочитанного)
•Збір марок,листівок, ілюстрацій за певною тематикою.
•Спостереження
•Робота в куточку живої природи
•Робота над індивідуальним проектом
Однак все це школярі роблять безсистемно, нецілеспрямовано. Завдання вчителя – вчасно помітити, ви¬явити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмета і цим допомогти учневі визначитися з вибором майбутньої професії.
Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє об'єднувати і залучати дітей за спільністю до групової та масової позакласної роботи.
Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності є гурток. Дидактичними цілями роботи гуртка є розширення та поглиблення знань, закріплення певних умінь. Гурток, зазвичай, об'єднує 15-20 учнів. Бажано, щоб вони були одного віку, оскільки це дозволяє ефективно керувати їх діяльністю. Обирається староста і бговорюється план роботи на першому заняття.
Назви гуртків: «Юні екологи», «Знай,люби і бережи свій рідний край», «Світ навколо нас»
Проводиться 3 рази на місяць: 1-3 тиждень або 2-4.
План роботи гуртка
1.Намер п/п
2.Тема
3.Дата проведення
4.Зміст і методи
Білет 17
