- •1.Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •1.Зв*язок мвп з іншими науками.
- •1. Методологічні основи мвп. Методи дослідження.
- •2. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з предмету «Природознавство» в 3 класі.
- •1. Вклад Сухомлинського в розвиток мвп
- •1. Розвиток природознавства та методики навчання в Україні на сучасному рівні.
- •2. Інтерактивні методи навчання
- •1. Мета і завдання освітньої галузі «Природознавство», її основні структурні компоненти змісту
- •2. Інтерактивний урок природознавства
- •1.Навчальна програма «Природознавство», 1-4 класи, її структура і зміст.
- •1. Завдання і зміст природознавства в поч.. Кл.
- •2. Практична робота з природознавства.
- •1. Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •1. Патріотичне та естетичне виховання у процесі вивчення природознавства
- •1. Формування екологічних принципів у процесі вивчення природознавства
- •2. Форми і методи контролю знань, що одержали учні початкових класів на уроках природознавства
- •1. Зміст навчального природничого матеріалу по класах
- •1. Структура навчального предмета. Принципи добору навчального матеріалу з природознавства.
- •2. Значення та види позакласної роботи з природознавства.
- •1. Методи і прийоми н-ння. Сучасна класифікація методів, що використовуються на уроках природознавства.
- •2. Зміст природознавства в 3 класі. Організація спостережень в 3 класі. Ведення «Щоденника спостереження» і «Календаря погоди і праці людей»
- •1. Спостереження –провідний метод вивчення природи в початкових класах. Види спостережень. Цілеспрямованість і закінченість спостережень.
- •1. Методика проведення систематичних спостережень в 1-4 класах.
- •2. Підручники природознавства, їх роль у навчальному процесі.
- •2. Масова позакласна робота з природознавства
- •1. Розповідь. Тривалість і місце розповіді , вимоги до розповіді на уроці пр-знавства.
- •2. Зміст і організація спостережень в 1-2 класах
- •1. Дослід (експеримент) як метод пізнання природи. Місце дослідів у навчальному процесі. Види дослідів.
- •1.Підготовка учителя до уроку з дослідами. Вимоги до постановки дослідів.
- •1.Методичні прийоми. Вибір оптимального поєднання.
- •2. Види наочних посібників:
- •1. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприймання, уявлення про предмети і явища природи.
- •2. Зміст природознавства 1-2 класах
- •1. Методи і прийоми формування уявлень і елементарних понять. Ф-ння загальних і одиничних понять.
- •1. Основні організаційні форми навчального процесу з природознавства: урок, позаурочна та позакласна робота.
- •2. Методи пізнання природи. Дослідницький практикум та практичні роботи,міні-проекти у програмі «Природознавство»1-2 кл.
- •1. Урок-основна форма навчально-виховної роботи з природознавства.
- •2. Методика роботи з картою та планом на уроках природознавства у 4 кл.
- •1. Типи уроків природознавства в початковій школі. Урок засвоєння нових знань і умінь.
- •2. Поступове й послідовне знайомство дітей з планом, картою, глобусом, картою півкуль.
- •1. Комбінований урок з використанням різних видів наочних посібників.
- •2. Використання плану і карти при повторенні і закріпленні знань. Читання карти і робота по ній. Вимоги до показу на карті.
- •2. Методика викорст –я на уроках природ-а образотворчих засобів наочності.
- •1. Урок-екскурсія в природу. Підготовка учителя і учнів до уроку-екскурсії.
- •2. Виготовлення саморобних наочних посібників та обладнання для уроків природознавства.
- •1. Повторення й узагальнення пройденого на уроці, в кінці вивчення теми. Види повторення.
- •2.Методика використання аудіовізуальних засобів наочності на уроках природознавства
- •1.Зміст і методика проведення узагальнюючих уроків з природознавства
- •2. Моделювання на уроках природознавства. Комплексне використання різних видів наочних посібників
2.Методика використання аудіовізуальних засобів наочності на уроках природознавства
АУДІОВІЗУАЛЬНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ бувають динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзаписи, магнітофонні записи) і статичні (діафільми, діапозитиви, транспа¬ранти) засоби наочності.
Необхідність їхнього використання пояснюється тим, що завдяки їм молодші школярі можуть сприймати:
- об’єкти і явища, які відсутні в ті місцевості де живуть діти;
- процеси і явища та їх розиток, які безпосередньо органами чуття не можуть сприйматися
- виробничий процес, послідовність здійснення його етапів
- явища або процеси,які відбувалися в природі раніше і більше не повторюються.
Вчителеві потрібно враховувати дидактині вимоги, для більш ефективності у процесі н-ння:
- чітке визначення конкретних задачі, яка буде розв’язуватися за допомогою засобу;
- зміст засобу наочності повинен відповідати змістові теми уроку.
- сприймання повинно бути цілеспрямоване, діти повинні усвідомлювати ціль і завдання перегляду чи прослуховування.
Вчитель має заздалегідь підготувати учнів до сприймання змісту аудіовізуальних засобів наочності.
Прийомами такої підготовки є:
- акталізація понять і конкретних об’єктів, про які йтиметься.
- інфо і запис на дошці запитань, на які діти мають дати відповідь після переглядуу чи прослуховування;
- пояснення і запис складних термінів.
Аудіовізуальні засоби наочності дають змогу за короткий проміжок часу сприйняти значну за обсягом інформацію про предмети, явища процеси навколишнього світу.
Білет 32
1.Зміст і методика проведення узагальнюючих уроків з природознавства
В кінці вивчення теми, як правило, проводяться узагальнюючі уроки. Вони можуть проводитися за матеріалом двох або кількох тем, близьких за змістом.
Основна дидактична мета такого типу уроків – систематизація знань, отриманих при вивченні всієї теми, закріплення її найбільш важливих положень. Таким чином, узагальнюючі уроки сприяють міцному і свідомому засвоєнню знань, а також впливають на розвиток пам'яті, мовлення, мислення учнів.
Учнів потрібно навчити узагальнювати матеріал.
Зробити це можна за таким планом: а) виділяти головне, основний зміст в узагальнюючих матеріалі; б) виділяти основні характеристики предметів, відносини між ними; в)порівнювати предмети між собою, виділяти загальні, фундаментальні особливості, які можуть лягти в основу узагальнення; г) формулювати на основі узагальнення висновок (загальну тенденцію,закономірність і т. д.).
При правильній організації уроку ефективним методом узагальнення і систематизації знань може бути бесіда, основною умовою її ефективності є рівень або ступінь підготовки учнів по темі. Учнів треба готувати до такої роботи: вони повинні володіти фактичним матеріалом,навичками порівняння, знати властивості предметів, їх основні характеристики.
При недостатній підготовці учнів розмова може перетворитися на монолог вчителя.
Для узагальнення та систематизації знань потрібно скласти такі питання,відповіді на які дозволили б одержати узагальнення знань з цієї теми. У питаннях повинен бути відображений певний фактичний матеріал, який відіграє важливу роль при виділенні основних понять теми.
На узагальнюючому уроці бажано використовувати наочні посібники, якими учні користувалися в ході вивчення матеріалу.
У структурі узагальнюючого уроку можна виділити такі елементи:
а) організація учнів, у ході якої з'ясовується їх підготовка до уроку, перевіряється наявність необхідних наочних посібників, повідомляються тема,цілі та завдання майбутнього уроку;
б) перевірка знань, умінь і навичок з вивченої теми
в) узагальнююча бесіда за темою;
г) висновок вчителя, у ході якого зазначається, який матеріал теми і як засвоєний учнями.
Для перевірки засвоєння матеріалу учнями всього класу, а також ступеня сформованості умінь і навичок в кінці узагальнюючого уроку можна провести невелику самостійну роботу учнів, що носить контрольний характер і сприяє виявленню рівня сформованих знань і вмінь.
