2.Методика використання аудіовізуальних засобів наочності на уроках природознавства

АУДІОВІЗУАЛЬНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ бувають динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзаписи, магнітофонні записи) і статичні (діафільми, діапозитиви, транспа¬ранти) засоби наочності.

Необхідність їхнього використання пояснюється тим, що завдяки їм молодші школярі можуть сприймати:

- об’єкти і явища, які відсутні в ті місцевості де живуть діти;

- процеси і явища та їх розиток, які безпосередньо органами чуття не можуть сприйматися

- виробничий процес, послідовність здійснення його етапів

- явища або процеси,які відбувалися в природі раніше і більше не повторюються.

Вчителеві потрібно враховувати дидактині вимоги, для більш ефективності у процесі н-ння:

- чітке визначення конкретних задачі, яка буде розв’язуватися за допомогою засобу;

- зміст засобу наочності повинен відповідати змістові теми уроку.

- сприймання повинно бути цілеспрямоване, діти повинні усвідомлювати ціль і завдання перегляду чи прослуховування.

Вчитель має заздалегідь підготувати учнів до сприймання змісту аудіовізуальних засобів наочності.

Прийомами такої підготовки є:

- акталізація понять і конкретних об’єктів, про які йтиметься.

- інфо і запис на дошці запитань, на які діти мають дати відповідь після переглядуу чи прослуховування;

- пояснення і запис складних термінів.

Аудіовізуальні засоби наочності дають змогу за короткий проміжок часу сприйняти значну за обсягом інформацію про предмети, явища процеси навколишнього світу.

Білет 32

1.Зміст і методика проведення узагальнюючих уроків з природознавства

В кінці вивчення теми, як правило, проводяться узагальнюючі уроки. Вони можуть проводитися за матеріалом двох або кількох тем, близьких за змістом.

Основна дидактична мета такого типу уроків – систематизація знань, отриманих при вивченні всієї теми, закріплення її найбільш важливих положень. Таким чином, узагальнюючі уроки сприяють міцному і свідомому засвоєнню знань, а також впливають на розвиток пам'яті, мовлення, мислення учнів.

Учнів потрібно навчити узагальнювати матеріал.

Зробити це можна за таким планом: а) виділяти головне, основний зміст в узагальнюючих матеріалі; б) виділяти основні характеристики предметів, відносини між ними; в)порівнювати предмети між собою, виділяти загальні, фундаментальні особливості, які можуть лягти в основу узагальнення; г) формулювати на основі узагальнення висновок (загальну тенденцію,закономірність і т. д.).

При правильній організації уроку ефективним методом узагальнення і систематизації знань може бути бесіда, основною умовою її ефективності є рівень або ступінь підготовки учнів по темі. Учнів треба готувати до такої роботи: вони повинні володіти фактичним матеріалом,навичками порівняння, знати властивості предметів, їх основні характеристики.

При недостатній підготовці учнів розмова може перетворитися на монолог вчителя.

Для узагальнення та систематизації знань потрібно скласти такі питання,відповіді на які дозволили б одержати узагальнення знань з цієї теми. У питаннях повинен бути відображений певний фактичний матеріал, який відіграє важливу роль при виділенні основних понять теми.

На узагальнюючому уроці бажано використовувати наочні посібники, якими учні користувалися в ході вивчення матеріалу.

У структурі узагальнюючого уроку можна виділити такі елементи:

а) організація учнів, у ході якої з'ясовується їх підготовка до уроку, перевіряється наявність необхідних наочних посібників, повідомляються тема,цілі та завдання майбутнього уроку;

б) перевірка знань, умінь і навичок з вивченої теми

в) узагальнююча бесіда за темою;

г) висновок вчителя, у ході якого зазначається, який матеріал теми і як засвоєний учнями.

Для перевірки засвоєння матеріалу учнями всього класу, а також ступеня сформованості умінь і навичок в кінці узагальнюючого уроку можна провести невелику самостійну роботу учнів, що носить контрольний характер і сприяє виявленню рівня сформованих знань і вмінь.