1. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприймання, уявлення про предмети і явища природи.

Процес оволодіння знаннями та уміннями супроводжується емоціями та почуттями.

Головна мета курсу природ. – ф-ння в учнів уявлень про цілісність природи.

Зміст природ. відображає загальні знання і вміння, якими повинні оволодіти учні.

Усі знання засвоюються учнями у формі конкретних фактів,уявлень та понять.

Дитина у своєму розвитку проходить такий шлях:

• оточуючий світ існує незалежно від дитини

• предмети і явища природи впливають на дитину через органи чуття

• через органи чуття дитина зв’язана із навколишнім світом.

В процесі засвоєння знань відбувається зв’язок чуттєвого пізнання і абстрактного мислення.

Шлях до знань проходить через пізнання

• Чуттєве (відчуття, сприймання, уявлення)

• Логічне або раціональне пізнання (поняття- через слово, судження-вчиться міркувати, умовиводи - висновок)

Відчуття – це відображення у мозку дитини окремих властивостей,якостей предметів і явищ.

Сприймання – відображення у корі мозку дитини наочних образів предметів і явищ дійсності.

Уявлення – виникає на основі свідомого сприйняття та відчуття. У.- це чуттєво наочні, узагальнений образ предмета чи явища природи в якому відображені зовнішні ознаки, властивості.

Судження – відображає зв’язки між предметом і явищами навколишнього світу.

•загальні (всі кущі мають декілька розгалужених стебел)

•часткові (деякі дерева мають листя у вигляді….)

•одиничні (ялина має лиски у вигляді хвоїнки)

Умовивід – форма мислення в наслідок якого через кількох суджень виводиться нове судження.

2. Зміст природознавства 1-2 класах

Зміст навчального матеріалу розподілений на такі розділи:

Концептуальними ідеями, якими користувалися автори програми, при складанні програми є формування природознавчої компетентності на основі засвоєних інтегрованих знань про живу і неживу природу, основ екологічних знань.

Програма 1-го побудована на дослідницькому принципу, який передбачає практичну спрямованість матеріалу (догляд за кімнатними рослинами, підгодовування птахів, спостереження за життям мурахів). Спостереження під час екскурсії, застосування знань у практичній д-сті, виконання мінні-проектів.

Зміст навчального матеріалу в 2-му класі побудований на сезонним принципі. Діти вчать особливості змін у живій та неживій природі, спостерігають за сезонними змінами реалізуючи дослідницький підхід(практичні роботи, дослідницький практикум, міні-проект)

Білет 24

1. Методи і прийоми формування уявлень і елементарних понять. Ф-ння загальних і одиничних понять.

Щоб сформувати у свідомості учнів чітке уявлення про явища та об’єкти природи, використовуються такі методи і прийоми н-ння:

• Словесні

• Наочні

• Практичні

Уявлення виникає на основі відчутті і сприймання як результат усвідомлення і проходить такі шляхи ф-ння:

 спостереження

 робота з натуральними засобами н-ння

 за допомогою зображувальних (макети, ілюстрації, таблиці)

 демонстрація досліду вчителем і проведення індивідуальних дослідів

 за доп. словесного опису.

Уявлення є перехідний містечок від конкретного сприймання до абстрактного мислення і здійснюється шляхом наукових понять.

Поняття - це форма думки, яка відображає істотні ознаки і відношення предметів та явищ природи.

У понятті розрізняють дві сторони:

 зміст – це сукупність істотних ознак(«жива природа» такі ознаки дихання, народження,живлення, ріст, рух)

 обсяг – поняття «жива природа» об’єднує тварин, рослин, людину.

Шляхи ф-ння поняття:

 виникнення нових понять

 розширення(за обсягом), поглиблення (за змістом), уточнення і сходження на вищий ступінь узагальнення (абстракції)

За змістом поняттям поділяються на складні і прості. Прості вкл. один елемент знань. Складні – кілька.

За обсягом – одиничні і загальні.

Одиничні: обсяг = одиниці (річка Дніпро, ромашка лікарська)

Загальні: більше одиниці (річка, місто,звір,дерево)

2. Малювання і викреслювання на класній дошці

Часто на уроках природознавства виникає потреба крім наочних посібників використовувати малюнок предмета або я вища на дошці. Малюнок вчителя розкриває зміст розповіді, робить її зрозумілішою, цікавішою для учнів. Малюнки на дошці можна використовувати і для пояснення дослідів.

Малюнки вчителя повинні бути досить великих розмірів, простими, зрозумілими для учнів. Важливою вимогою до цих малюнків є їхня естетичність.

Малюють на класній дошці звичайною і кольоровою крейдою. Кольорова крейда робить малюнок виразнішим,яскравішим, що підсилює інтерес і увагу учнів. Систематичне і цілеспрямоване використання малюнка на дошці, особливо кольоровою крейдою, допомагає розвиткові в дітей уміння бачити зміст малюнка, порівнювати й аналізувати явища природи виявляти найпростіші природні взаємозв’язки.

Малюнки на класній дошці використовують як при поясненні нового матеріалу та закріпленні набутих знань, так і при перевірці правильності вивченого раніше. Однією з важливих методичних вимог до педагогічного малюнка є те, що змальовування повинно супроводжуватись поясненням.

Якщо учитель регулярно виконує малюнки на дошці, то в учнів виробляються навички правильно зображувати предмети і явища в своїх зошитах.

Білет 25