- •1.Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •1.Зв*язок мвп з іншими науками.
- •1. Методологічні основи мвп. Методи дослідження.
- •2. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з предмету «Природознавство» в 3 класі.
- •1. Вклад Сухомлинського в розвиток мвп
- •1. Розвиток природознавства та методики навчання в Україні на сучасному рівні.
- •2. Інтерактивні методи навчання
- •1. Мета і завдання освітньої галузі «Природознавство», її основні структурні компоненти змісту
- •2. Інтерактивний урок природознавства
- •1.Навчальна програма «Природознавство», 1-4 класи, її структура і зміст.
- •1. Завдання і зміст природознавства в поч.. Кл.
- •2. Практична робота з природознавства.
- •1. Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •1. Патріотичне та естетичне виховання у процесі вивчення природознавства
- •1. Формування екологічних принципів у процесі вивчення природознавства
- •2. Форми і методи контролю знань, що одержали учні початкових класів на уроках природознавства
- •1. Зміст навчального природничого матеріалу по класах
- •1. Структура навчального предмета. Принципи добору навчального матеріалу з природознавства.
- •2. Значення та види позакласної роботи з природознавства.
- •1. Методи і прийоми н-ння. Сучасна класифікація методів, що використовуються на уроках природознавства.
- •2. Зміст природознавства в 3 класі. Організація спостережень в 3 класі. Ведення «Щоденника спостереження» і «Календаря погоди і праці людей»
- •1. Спостереження –провідний метод вивчення природи в початкових класах. Види спостережень. Цілеспрямованість і закінченість спостережень.
- •1. Методика проведення систематичних спостережень в 1-4 класах.
- •2. Підручники природознавства, їх роль у навчальному процесі.
- •2. Масова позакласна робота з природознавства
- •1. Розповідь. Тривалість і місце розповіді , вимоги до розповіді на уроці пр-знавства.
- •2. Зміст і організація спостережень в 1-2 класах
- •1. Дослід (експеримент) як метод пізнання природи. Місце дослідів у навчальному процесі. Види дослідів.
- •1.Підготовка учителя до уроку з дослідами. Вимоги до постановки дослідів.
- •1.Методичні прийоми. Вибір оптимального поєднання.
- •2. Види наочних посібників:
- •1. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприймання, уявлення про предмети і явища природи.
- •2. Зміст природознавства 1-2 класах
- •1. Методи і прийоми формування уявлень і елементарних понять. Ф-ння загальних і одиничних понять.
- •1. Основні організаційні форми навчального процесу з природознавства: урок, позаурочна та позакласна робота.
- •2. Методи пізнання природи. Дослідницький практикум та практичні роботи,міні-проекти у програмі «Природознавство»1-2 кл.
- •1. Урок-основна форма навчально-виховної роботи з природознавства.
- •2. Методика роботи з картою та планом на уроках природознавства у 4 кл.
- •1. Типи уроків природознавства в початковій школі. Урок засвоєння нових знань і умінь.
- •2. Поступове й послідовне знайомство дітей з планом, картою, глобусом, картою півкуль.
- •1. Комбінований урок з використанням різних видів наочних посібників.
- •2. Використання плану і карти при повторенні і закріпленні знань. Читання карти і робота по ній. Вимоги до показу на карті.
- •2. Методика викорст –я на уроках природ-а образотворчих засобів наочності.
- •1. Урок-екскурсія в природу. Підготовка учителя і учнів до уроку-екскурсії.
- •2. Виготовлення саморобних наочних посібників та обладнання для уроків природознавства.
- •1. Повторення й узагальнення пройденого на уроці, в кінці вивчення теми. Види повторення.
- •2.Методика використання аудіовізуальних засобів наочності на уроках природознавства
- •1.Зміст і методика проведення узагальнюючих уроків з природознавства
- •2. Моделювання на уроках природознавства. Комплексне використання різних видів наочних посібників
2. Поступове й послідовне знайомство дітей з планом, картою, глобусом, картою півкуль.
Карта – важливе джерело географічних знань.
Завдання вчителя:
Навчити учнів читати карту за допомогою умовних знаків.
Завдання учня: оволодіти картографічною грамотою (легенда, умовні знаки)
Перш ніж навчитись читати карту, треба спочатку навчити їх читати топографічний план місцевості, ознайомити із фізичною картою і картою природних зон, глобусом і картою півкуль.
Ознайомлення з планом і картою у 4 класі уже починається з вивчення теми «Орієнтування на місцевості». Діти дістають відомості про горизонт, ознайомлюються з основними і проміжними сторонами горизонту, символами їх позначення, правилами визначення їх за допомогою компаса.
Учні вчаться креслити найпростіші плани за власними вимірами або користуючись заданим масштабом. Вивчають умовні знаки топографічного плану і встановлюють різницю між картино і топографічним планом місцевості. Всі ці види діяльності підводять учнів до розуміння умовних знаків географічної карти, д вміння читати її. При вивченні теми «Карта» діти усвідомлюють різницю між планом і картою. Ті об’єкти на картах вивчення яких передбачено програмою шкільною програмою, вчителеві треба не тільки назвати, а й показати на карті, пояснити їх значення і звернути увагу на характерні ознаки, написати їх на дошці і запропонувати учням знайти ці об’єкти на своїх картах. Щоб учні навилися краще орієнтуватися на карті, доцільно проводити різноманітні практичні роботи, використовуючи масштаб карти, визначення напрямку розміщення окремих об’єктів.
Ефективним засобом закріплення знань карти і вміння читати її є мовні подорожі.
Добрі наслідки в закріпленні знань фізичної карти і карти півкуль дає систематична робота з контурними картами. Методика роботи з ними ґрунтується на методі порівняння контурної карти з фізичною або картою півкуль. Назви географічних об’єктів краще писати великими літерами. Міста підписувати справа від умовного позначення їх, всі річки – вздовж течії; великі річки підписують два рази – біля виток і гирла., назви гірських хребтів – уздовж їх простягання,їх позначають коричневим кольором.
Важливо навчити учнів правильно показувати географічні об’єкти на карті. При цьому треба вимагати дотримуватися таких правил:
• Учень повинен стояти біля карти так, щоб не заступати їх собою.
• Показувати на карті обов’язково треба указкою
• Показувати географічні об’єкти треба точно, причому показувати не напис, а місце розташування об’єкта,обводячи указкою берегову лінію озер,межі гір та інше.
• Річки показувати в напрямку від витоку до гирла.
• Показуючи на карті певний об’єкт, учень розповідає про нього.
Карти для початкових класів більш яскраві, що привертає увагу учнів, мають меншу кількість позначень і назв, що полегшує роботу з картами.
Білет 28
1. Комбінований урок з використанням різних видів наочних посібників.
Найпоширенішим типом уроку є комбінований. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріал, його осмисленню, запам’ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого.
Структура комбінованого уроку:
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1.1Бесіда про погоду (за спостереженням дітей)
1.2Фронтальне опитування (можна використовувати перфокартки)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (або життєвого досвіду) - Можна використати плакати, зображення для підведення учнів до теми уроку.
ІV. Постановка цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної д – сті учнів.
V. Засвоєння нових знань, умінь і навичок. – Для пояснення вчитель може використовувати ілюстрації(картини, навчальні таблиці,плакати, зображення). Демонстрацій ( кінофільму, діафільму, досліди, презентації, колекції.)
VІ. Систематизація та узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок. – На цьому етапі вчитель може використати тестові перевірки, таблиці для узагальнення вивченої теми. Діти розглядають малюнки, карту, таблиці, роздатковий матеріал, складають таблиці,схеми)
VІІ. Повідомлення домашнього завдання.
VІІІ. Підсумок уроку.
