34. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
збільшення/зменшення індуційованих сукупних витрат1 в замкненій економіці призводить до зменшення/збільшення інвестицій фірм в товарні запаси. Як довів Дж. Кейнс, економіка, в процесі розвитку (збільшення ВВП), через «психологічний ефект» має тенденцію до поступового зменшення індуційованих сукупних витрат, а отже тяжіє до стагнації - скорочення виробництва та зайнятості. Відповідно, «витягнути» економіку з депресивного стану є можливим лише на основі активного державного втручання, в тому числі на основі використання кейнсіанської доктрини про примножуючий (мультиплікативний) ефект сукупн витрат.
Виникає необхідність у з’ясуванні механізму, завдяки якому приріст автономних витрат володіє здатністю мультиплікативно (помножено) збільшувати рівноважний ВВП.
Графічна інтерпретація ефекту мультиплікатора витрат представлена за допомогою моделі «кейнсіанський хрест» (рис. 9.1).
Рис. 9.1. Ефект мультиплікатора
початково
рівноважний ВВП складає ВВП1,
автономні витрати дорівнюють Ва1.
Звідси фактичні сукупні витрати
(СуВф1)дор.
сумі автономних (Ва1)
та індуційованих (
)
витрат. Це можна записати таким чином:
.
Тепер
припустімо, що автономні витрати
збільшилися від Ва1
до Ва2.
Це мультиплікативно збільшить фактичні
сукупні витрати та перемістить їх криву
вгору (лінія СуВф2).
Більшій величині запланованих сукупних
витрат відповідає більший рівень
рівноважного ВВП, який дорівнює ВВП2.
Фактичні сукупні витрати тепер будуть
визначатися за формулою:
.
Їх збільшення відбулося в першу чергу
за рахунок приросту автономних витрат
(
).
35. Сутність простого мультиплікатора витрат. Математична інтерпретація мультиплікатора витрат
Спираючись на методи визначення рівноважного ВВП, що обсяг залежить від величини запланованих сукупних витрат. Чим більші заплановані сукупні витрати, тим більшим є рівноважний ВВП. Кейнс сказав так: збільшення величини сукупних витрат на 1 грошову одиницю призводить до збільшення ВВП більше ніж на 1 грошову одиницю.
Отже йде мова про мультиплікативний (помножувальний) ефект від збільшення витрат, так званий мультиплікатор витрат.
Кейнс оголосив версію: «попит породжує пропозицію». Це означає, що тільки ефективний попит (реалізація продукції) сприяє розвитку виробничої діяльності, а відтак, і зайнятості та економічному розвитку держави.
У своєму дослідженні Кейнс виявив причини, що скорочують сукупний попит:
1) з боку домогосподарств - «психологічний закон», що пояснює причини через які люди не витрачають гроші, а заощаджують - мотив ризику (відкласти на «чорний» день); трансакційний мотив (очікування на здійснення майбутніх угод, що принесуть прибутки); спекулятивний мотив (очікування моменту, який буде вдалим для оперування грошима, зростання проценту);
2) з боку фірм - зниження очікуваної норми прибутку або спадна капіталовіддача та підвищення процентної ставки, що призводить до падіння попиту на інвестиційні товари.
Кейнс пропонує підвищити сукупне споживання шляхом активної державної політики, направленої на те, щоб заощадження домогосподарств перетворювались в інвестиції.Дія мультиплікатора (k), як примножувача сукупних витрат проявляється тоді, коли відбувається зменшення заощаджень (S) та зростання споживчого попиту (С), бо саме останній (витрати сектору домогосподарств) породжує пропозицію у Кейнса, а значить впливає на інвестиційні витрати (витрати сектору фірм). Засобом для цього він вважав податки, що вилучаються і тим самим зменшують суму заощаджень; фіксування норми проценту – його зниження коли зростають заощадження і навпаки; бюджетне фінансування (державні капіталовкладення) через державні закупки товарів і послуг, організацію громадських робіт…
В результаті такого державного регулювання збільшується споживчий попит, який активізує ріст виробництва та зайнятості та в кінці-кінців збільшується ВВП-дохід (Y).Мультиплікатор витрат буває простий і складний.
Простий мультиплікатор витрат враховує лише один канал вилучень – заощадження.
Складний мультиплікатор витрат враховує всі вилучення - заощадження, податки, імпорт.Для математичної інтерпретації мультиплікатора витрат (простого, складного):національний дохід (Y) витрачається на сукупне споживання (C) та сукупні інвестиції (I),
∆Y=∆C+∆I;звідси ∆I=∆Y-∆C.
