- •Місце макроекономіки в економічній науці.
- •2. Ефективність економіки та головне завдання макроекономіки
- •3. Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроеконом.
- •Змішана економічна система як суб’єкт макроеконом. Суб’єкти змішаної економ.
- •Історія розвитку макроекономічної науки. Економічна таблиця Кене як перша спроба макроекономічного моделювання.
- •6. Сисиема національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.
- •7. Суть системи національних рахунків та їх відмінність від системи балансу природного господарства. Основні методологічні принципи побудови снр.
- •3. Розподільчий методом
- •10. Номінальний та реальний ввп. Темпи зростання та приросту ввп
- •5.Валовий національний наявний продукт
- •1. Виробничий метод
- •11.Індекси цін та дефлятор ввп. Інфліювання та дефліювання ввп.
- •Види економічних циклів. Причини циклічних коливань.
- •14.Зайнятість і безробіття. Види безробіття.
- •15.Повна і неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •17.Інфляція, її темпи та види. Дефляція та стагфляція.
- •21. Сукупний попит: сутність та його відмінність від індивідуального попиту.
- •Цінові фактори сукупного попиту: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект імпортних закупок.
- •Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на криву сукупного попиту.
- •24. Сукупне пропонування. Аналіз відрізків сукупного пропонування.
- •20. Аналіз потоків витрат, доходів та продуктів. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на макроекономічний кругообіг.
- •8. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Моделі взаємодії суб’єктів ринку
- •19. Роль держави в макроекономічному кругообігу. Умови економічної рівноваги
- •25. Вплив цінових та нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •26. Сукупний попит- сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •31. Інвестиції як фактор інвестування
- •32. Витратні моделі економічної рівноваги.Модель «витрати-випуск»
- •34. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •35. Сутність простого мультиплікатора витрат. Математична інтерпретація мультиплікатора витрат
- •36. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •37. Рецесійний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічне зображення
- •38.Інфляційний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічнезображення
- •40. Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку
- •39. Основні економічні функції держави.Роль держави у змішаній економіці.
- •41 Основні положення класичної теорії про саморегулюючу здатність ринку.
- •42.Основні положення кейнсіанської теорії щодо необхідності державного втручання в економіку. Основні положення кейнсіанської теорії.
- •43.Альтернативні теорії макроекономіч регулювання, їх практична функція
- •44.Монетаристський механізм регулювання економіки.
- •45.Теорія адаптивних та раціональних очікувань. Основні аргументи прихильників теорії економіки пропонування.
- •Суть дискреційної фіскальної політики.
- •47.Державні закупки як інстумент фіскальної політики
- •48.Вплив автономних чистих податків на рівень виробництва. Мультиплікатор податків.
- •49.Автоматична фіскальна політика. Податки як вмонтовані стабілізатори економіки.
- •50.Фіскальна політика, спрямована на пропонування. Крива Лаффера.
- •51.Крива Лаффера та можливість практичного застосування.
- •54. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •55.Попит на гроші: попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
- •56.Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.
- •57.Банківська система та грошове пропонування. Функції комерційних банків, їх зобов’язання та резерви.
- •59.Політика “дорогих” та “дешевих” грошей
- •53.Способи збалансування державного бюджету: на щорічній основі, на циклічній основі, принцип функціональних фінансів.
- •58.Грошово-кредитне регулювання економіки та його основні інструменти.
- •60.Антиінфляційна політика та її основні напрямки.
- •64.Валютний курс. Котирування валют
- •63.Платіжний баланс. Структура та регулювання платіжного балансу.
- •62. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •69.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса та висновки для політика зайнятості.
- •70.Проблема нерівності в розподілі доходів та політика соціального захисту населення. Крива Лоренца.
- •71.Державні інструменти соціального захисту населення:програми соціального забезпечення та державної допомоги
- •72 .Економічне зростання, його матеріальні і суспільні фактори.
- •73. Маржиналістська та структуралістська теорії економічного зростання
- •74. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •75. Модель економічного зростання Солоу. «Золоте правило» як критерій норми заощаджень.
50.Фіскальна політика, спрямована на пропонування. Крива Лаффера.
Відповідно до кейнсіанської теорії зниження податків збільшує лишке сукуп.попит, що зумовлює зростання реального доходу і цін. Згідно ж з теорією економіки пропозиції зниження рівня оподаткування викликає ще один ефект – збільшення сукуп.пропозиції і зниження цін.
По-перше, внаслідок зниження особистих податків збільш.приват.заощадження, які ств.передумови для зростання інвестицій. Крім того, збільшення особистих податків збільшує після податк.зарплату, що посилює стимули до праці. По-друге, зниження податку на прибуток підвищує прибутковість інвестицій, що теж стимулює їх збільшення. Завдяки переліченим змінам в економіці зниження податків у підсумку сприяє збільшенню сукуп.пропозиції, що забезпечує додатк.зростання реального доходу, і водночас певний антиінфляційний ефект. Вплив фіск.політика на пропозицію можна зобразити таким чином:
Отже, перелічені чинники викличуть збільшення сукуп.пропозиції, що спричинить її переміщення кривої вправо і вниз в положення AS2. у результаті цього відб.подальше зростання реального ВВП, тобто від У2 до У3. одночасно знизяться ціни з Р2 до Р3. Проте політика низького оподаткування має певні вади: 1) вплив податків на сукуп.пропозицію розгортається протягом значного часу, тривалість якого важко передбачити; 2) зниження податків набагато відчутніше впливає на попит, аніж на пропозицію, і тому дефляцій ний ефект може бути несуттєвим; 3) зниження податків негайно породжує бюджет.дефіцит, що може перекреслити всі позитивні наслідки. 3 причина є головною. Для її спростування прихильники теорії пропозиції спир.на криву Лаффера.
Крива Лаффера відображає зв’язок між податковою ставкою (t’) і податк.надходженнями до бюджету (ТА). В її основі – ідея про те, що в разі зростання податк.ставки від 0 до 100% податк.надходження спочатку збільшуються до макс.величини (ТА2), а потім знову зменшуються до нуля.
51.Крива Лаффера та можливість практичного застосування.
Обґрунтовуючи пропозиції щодо зниження податкових ставок, автори теорії пропозиції спираються на так званий ефект Лаффера і його графічне вираження у вигляді кривої.
Крива й ефект Лаффера одержали свою назву за іменем американського економіста, що обґрунтував ідею про специфічну залежність між величиною податкових ставок і розмірами податкових надходжень (див. рис. 12.1).
Сутність графіку взаємозв'язку ставок і надходжень податків можна виразити у вигляді двох основних положень:
o зниження податкових ставок має стимулюючий вплив на виробництво;
o хоча зменшення податкових ставок призведе до скорочення обсягу бюджетних доходів, це скорочення матиме тимчасовий характер.
Крива Лаффера демонструє стимулюючий ефект зниження податків. Зменшення податкового тягаря веде до збільшення заощаджень, зростання інвестицій і зайнятості. У підсумку відбудеться зростання виробництва і доходів, у наслідок чого збільшиться обсяг податкових надходжень до бюджету. Для одержання очікуваного ефекту слід знизити податкові ставки, насамперед на доходи і прибутки корпорацій.
Практика показала, що реакція різних груп населення на зниження податкових ставок неоднакова. Найбільш активно на зниження податків реагують високооплачувані верстви населення - менеджери, директори фірм, кваліфіковані робітники.
X - рівень податкової ставки у відсотках; Y - середньорічний обсяг податкових надходжень у бюджет; Х0 - оптимальна ставка податку, при якій надходження в бюджет досягають максимуму – Y0. Дійсно, рівність бюджетних надходжень (Y1 = Y2) досягається при дуже різних рівнях податкових ставок (X2 значно більше X1). Справа в тому, що більш низька податкова ставка збільшує число об'єктів оподатковування, залучає до підприємницької діяльності більше число людей, ніж при високих податкових ставках. І навпаки, із ростом податків прибутки в скарбницю, як це ні парадоксально, зменшаться, тому що частина підприємців розориться, частина піде в тіньову економіку, стимули до праці згаснуть. Дослідження А. Лаффера теоретично довели: чим багатші громадяни, тим багатша держава.
