17.Інфляція, її темпи та види. Дефляція та стагфляція.

Інфля́ція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Види

За величиною темпів розрізняють такі види інфляції :

- повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;

-галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;

-гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).

Споживчу інфляцію можна розподілити на такі складові:

-базова інфляція (є мірою інфляції попиту, наприклад, може обумовлюватися перевищенням сукупного попиту свого довгострокового рівноважного рівня);

-вузька базова інфляція — зміна цін імпортованих товарів, що відображає таким чином вплив зміни обмінного курсу.

-небазова інфляція (відображає вплив факторів пропозиції), остання включає в себе зміну цін, що регулюються адміністративно, зміну цін на товари з малою ступінню обробки (сирі овочі, фрукти та ін.), а також зміну цін на паливо.

Причини виникнення інфляції:

-надмірне збільшення пропозиції грошей (класичний приклад — монетизація дефіциту державного бюджету (причина гіперінфляції в Україні в 90-х роках ХХ-го сторіччя));

-обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;

-надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;

-інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари

-девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування);

-зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.

Темпи інфляції визначаються як величина зміни індексів цін, що, в свою чергу, є вираженням вартості набору товарів в певний період часу, %. Найпоширенішим показником для розрахунку інфляції є:

- індекс споживчих цін

- індекс цін виробників

- дефлятор ВВП

Індекс цін ( ) — це відношення рівня цін в період t ( ) до рівня цін базового періоду ( ), тобто:

Індекс цін можна використовувати для визначення зміни купівельної спроможності грошової одиниці:

Темп зростання цін визначається як відношення індексу цін поточного періоду до індексу цін попереднього періода у відсотках за вирахуванням бази індексу (1 або 100%). Наприклад:

Темпи інфляції (або ж для кращого вирізнення їх в окремий показник — рівень інфляції) відображають зміну цін за триваліший термін, зазвичай рік (досить часто використовують поняття «плинного року», тобто дані щодо показника за останні 12 місяців). Річний рівень інфляції використовується для відображення реальної процентної ставки. Цей вираз отримав назву формули Фішера^[5]:

За даної суми грошей і відсоткової ставки, можна розрахувати майбутній обсяг грошей, виходячи із формули складних відсотків:

де   — майбутня сума,   — початкова сума,   — відсоткова ставка,   — кількість періодів, на які нараховуються відсотки.

І навпаки, за обіцяної в майбутньому грошової винагороди, можна визначити її поточну вартість:

Дефля́ція   — зменшення різними заходами фінансового і економічного характеру кількості наявних в обігу паперових грошей і нерозмінних банкнот, з метою підвищеня їх купівельної вартості, зменшення рівня товарних цін, боротьби з бюджетним дефіцитом і т. д. Як наслідок — зниження загального рівня цін протягом певного періоду часу. За своїм змістом і наслідками — протилежність інфляції. Дефляція представляє собою процес зниження рівня цін. На перших порах дефляція може викликати негативні наслідки ( скорочення ділової активності (виробництва),зниження темпів економічного росту, зростання безробіття та ін. В результаті вся економіка може потрапити в глибоку депресію.Стагфляція — це поєднання затримки в розвитку і навіть спаду виробництва (стагнація) з безперервним п