56.Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.

Попит і пропозицію грошей пов'язує модель грошового ринку. Згідно з короткостроковою моделлю грошового ринку, пропозиція грошей, доход і рівень цін є екзогенними змінними. Пропозиція грошей контролюється центральним банком і фіксована на рівні Мs . У короткостроковому періоді рівень цін не змінюється, тому номінальні та реальні змінні моделі збігаються: М=(М/Р); r=і. Таким чином, реальна пропозиція грошей фіксована на рівні (М/Р)s і на графіку показана вертикальною лінією. Альтернативну вартість грошей вимірює ставка процента по такому фінансовому активу, як облігації. Попит на гроші L(r) є спадною функцією процентної ставки (r) для даного рівня доходу (Y).

Рисунок 8.4 – Модель грошового ринку та його рівновага

Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхній пропозиції. Умова рівноваги має вигляд: (М/Р)s = L(r,Y). Точці рівноваги грошового ринку відповідає рівноважна процентна ставка r*. Модель грошового ринку показує, що існує лише єдина ставка, за якої попит на гроші і пропозиція грошей збігаються (рис. 8.4).

На практиці на грошовому ринку постійно виникають коливання. Вони бувають двох типів:

• коливання, пов'язані з початковою нерівновагою грошового ринку;

• коливання, пов'язані зі зміною рівноваги.

1.Якщо процентна ставка не відповідає рівноважному рівневі, корекція ситуації на грошовому ринку з метою досягнення рівноваги відбувається за допомогою процентної ставки, зміна рівня якої змушує економічних аґентів змінювати структуру портфеля своїх активів. При низькому рівні процентної виникає надлишковий попит на гроші, який усувається економічними агентами за допомогою продажу облігацій. Колективний продаж облігацій спричиняє збільшення пропозиції облігацій на ринку і, таким чином, падіння їхньої ринкової ціни. Оскільки зниження ринкової ціни облігацій супроводжується зростанням процентної ставки, то зміна структури портфеля триватиме доти, поки бажаний рівень зберігання грошей не відповідатиме пропозиції грошей при рівноважній процентній ставці.

При зависокому рівні процентної ставки висока альтернативна вартість зберігання грошей зменшує попит на гроші, і тому, навпаки, виникає надлишкова пропозиція грошей, яка використовується економічними агентами на купівлю облігацій. Підвищений попит на облігації веде до зростання їхньої ринкової ціни. Спричинене зростанням ринкової ціни облігацій зниження процентної ставки триватиме доти, доки при рівноважній процентній ставці попит на гроші не відповідатиме кількості грошей, що пропонується банківською системою.

57.Банківська система та грошове пропонування. Функції комерційних банків, їх зобов’язання та резерви.

Банківська система – сукупність банківських установ, що функціонують біля цієї країни у взаємозв'язку між собою.

Банківська система має дві рівня. У першому рівні перебуває центральний (емісійний) банк. На другому розташовані банки комерційні (депозитні) й окремі спеціалізовані (інвестиційні, ощадні, іпотечні, зовнішньоторговельні та інших).

Банківська система виконує такі основні функції:

· акумуляція тимчасово вільних коштів; · надання вільних коштів у тимчасове розпорядження; · створення кредитних грошей; · кредитне регулювання; · грошова емісія;· імітування (випуск) цінних паперів.

Найважливішим ланкою банківської системи є центральний банк.

Центральний банк – головне ланка банківської системи, що забезпечує рівновагу грошового ринку; посередник уряду у його позикових і кредитних операціях.

Основні завдання центрального банку:

· забезпечення стабільності грошового звернення;

· здійснення державної політики у сфері кредиту, грошового звернення, розрахунків й валютних відносин.

Основні функції центрального банку:

· здійснювати емісію від грошей і організацію їхнього першого звернення;

· акумулювати і зберігати касові резерви інших кредитних установ;

· забезпечувати кредитування інших комерційних банків та здійснювати контролю над діяльністю цих структур.

З метою своїх функцій центральний банк використовує такі основні інструменти: встановлює норму обов'язкових резервів для комерційних банків (мінімальну частку депозитів, що комерційних банків повинні зберігати як резервів – безвідсоткових вкладів – у банку; проводить операції у ринку (купівля і продаж державних цінних паперів); встановлює дисконтної ставки (ставку рефінансування, т. е. ставку, яку центральний банк кредитує комерційних банків).

Центральний банк неспроможна повністю контролювати пропозиції грошей, оскільки комерційних банків самі визначають величину надлишкових резервів, які впливають норму банківських резервів і на мультиплікатор. Центральний банк неспроможна точно спрогнозувати обсяг кредитів, який видано комерційних банків. Комерційні банки – кредитні установи універсального типу, які проводять на договірних умовах кредитно-розрахункове й те банківське обслуговування юридичних та фізичний на осіб із допомогою надаваних послуг і здійсненням операцій. Комерційні банки виконують такі основні функції:

· приймають і розміщують грошові внески; · приваблюють надають кредити; · роблять розрахунки з дорученням клієнтів - і банків-кореспондентів, здійснюють їх касове обслуговування. Здійснювані комерційними банками операції поділяються на активні і пасивні. Пасивні операції – залучення грошових ресурсів шляхом прийому депозитів, продажу акцій, облігацій та інших цінних паперів. Активні операції – розміщення грошових ресурсів шляхом надання кредитів, придбання акцій та обігу цінних паперів.