- •1.Біологія-комплексна наука про живу природу. Премет та об'єкти вивчення біології.
- •2.Структура біології як комплексної науки про живу природу
- •3.Основні методи біологічних досліджень
- •4.Історія розвитку біології
- •5.Внесок українських вчених у розвиток біології
- •6.Теорії походження життя. Сутність життя.
- •Креаціонізм[ред. • ред. Код]
- •Теорія стаціонарного стану[ред. • ред. Код]
- •Теорія панспермії[ред. • ред. Код]
- •Молекулярний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Клітинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Тканинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Органний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •8.Основні ознаки живого Основні критерії живого
- •10.Співвідношення хімічних елементів у живій і не живій природі????
- •1)Сморегуляторна (регуляція надходження води в клітину і з клітини);
- •2)Регуляторна (іони кальцію впливають на зсідання крові);
- •3)Будівельна (солі кальцію та фосфору в кістках) та ін. Органічні сполуки клітини та їхня загальна характеристика.
- •11.Вода властивості та функції в організмі.
- •Роль води в природі та житті[ред. • ред. Код]
- •13.ВуглеводиВластивості та функції
- •14.Ліпідиструктура та функції
- •Класифікація ліпідів[ред. • ред. Код]
- •15.Білкибудова властивості функції
- •16.Структурна організація білків. Рівні
- •17.Нуклеїнові кислоти днк рнк особлисвості будови
- •Будова[ред. • ред. Код]
- •18.Історія вивчення клітини Історія вивчення клітини
- •19.Клітинна теорія та її значення
- •20.Особливості внутрішньої будови рослинної клітини
- •21.Особливості внутрішньої будови тваринної клітини
- •22.Порівняльна характеристика рослинної тваринної та бактеріальної клітин
- •Картинка
- •23.Характеристика прокаріотві і еукаріотів
- •24.Біологічні мембрани.
- •25.Цитаплазма клітини та її компоненти органели і клітинні включення
- •26.Одномембранні та немембранні органели
- •Ендоплазматичний ретикулум
- •Комплекс (апарат) Гольджі
- •Лізосоми
- •Вакуолі
- •Функції вакуолей наступні:
- •3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції.
- •27.Загальна характеристика двомембранних органел
- •29 Особливості будови і хім складу хромосом
- •Структура[ред. • ред. Код] Хроматин[ред. • ред. Код]
- •Нуклеосоми, хромонеми, хроматиди[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматин і тільця Барра[ред. • ред. Код]
- •Еухроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Теломери[ред. • ред. Код]
- •Супутники[ред. • ред. Код]
- •Хромомери[ред. • ред. Код]
- •Фази клітинного циклу[ред. • ред. Код]
- •31. Загальна зарактеристика інтерфази
- •32.Мітоз і його фази
- •33.Мейоз і його фази
- •Процес мейозу[ред. • ред. Код] Інтерфаза-і[ред. • ред. Код]
- •Профаза-і[ред. • ред. Код]
- •Наслідки мейозу-і
- •34.Значення мейозу значення мейозу
- •35.Порівняльна характеристика мітозу та мейозу
- •36.Обмін речовин та перетворення енергії в організмі.
- •37.Асиміляція ті дисиміляція
- •38 Фотосинтез та хемосинтез
- •39.Віруси їх відкриття і життєдіяльність
- •2002 Року в університеті Нью-Йорку був створений перший синтетичний вірус — аналог природного вірусу поліомієліту.
- •Білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.
- •40.Організм як цілісна система. Гомеостаз
- •Значення терміну[ред. • ред. Код]
- •Загальна будова організму[ред. • ред. Код]
- •Елементи[ред. • ред. Код]
- •Біохімічні складові[ред. • ред. Код]
- •41.Одноклітинні колоніальні та багатоклітинні
- •42 Форми розмноження організмів.Біологічне значення нестатевого розмноження.
- •43.Статеве розмноження
- •44.Онтогенез
- •Гаструляція[ред. • ред. Код]
- •Первинний органогенез[ред. • ред. Код]
- •Постембріональний розвиток[ред. • ред. Код]
- •45.Організм і навколишнє середовище.Основні середовища істування
- •46.Екологічні фактори і їх класифікація
- •47.Біосфера та жива речовина.
- •Значення живої речовини[ред. • ред. Код]
- •Кругообіг води
- •Кругообіг кисню
- •Кругообіг азоту
- •Кругообіг фосфору
- •Кругообіг сірки
- •Трансформація енергії в біосфері
- •1. Техніко-економічний, пов'язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо.
- •2. Соціально-екологічний, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища і порушенням біологічної рівноваги у системі "людина — біосфера".
16.Структурна організація білків. Рівні
Первинна структура — пептидна або амінокислотна послідовність, тобто послідовність амінокислотних залишків у пептидномуланцюжку. Саме первинна структура кодується відповідним геном і найбільшою мірою визначає властивості сформованого білка.
Вторинна структура — локальне впорядковування фрагменту поліпептидного ланцюжка, стабілізоване водневими зв'язками ігідрофобними взаємодіями. Найпоширеніші типи вторинної структури білків включають[9]: α-спіралі (спіраль, що має 4 залишки на виток, стабілізована водневими зв'язками між пептидними групами з кроком у 4 ланки) і β-листи (кілька зигзагоподібних поліпептидних низок, в яких водневі зв'язки утворюються між відносно віддаленими ділянками ланцюжка або між різними ланцюжками, а не між близько розташованими пептидними групами, як це має місце для α-спіралі). Інші елементи вторинної структури включають π-спіралі (спіралі з кроком водневих зв'язків у 3 ланки), -спіралі (спіралі з кроком водневих зв'язків у 5 ланок), повороти, невпорядковані фрагменти та інші. Найпоширеніша єдина класифікація таких структур — номенклатура DSSP.
Третинна структура — повна просторова будова цілої білкової молекули, просторове взаємовідношення вторинних структур одна до одної. Третинна структура загалом стабілізується нелокальними взаємодіями, найчастіше формуванням гідрофобного ядра, а також завдяки утворенню водневих зв'язків, солевих містків, інших типів іонних взаємодій, дисульфідних зв'язків між залишкамицистеїну.
До третинної структури зазвичай відносять і проміжні рівні між основними елементами вторинної структури та повною структурою білка — «надвторинну» структуру, що складається із структурних мотивів та доменів. Структурні мотиви — невеликі усталені поєднання кількох елементів вторинної структури, що мають схожу структуру, важливу для виконання білком певних функцій. Схожі структурні мотиви зазвичай виконують схожі функції, завдяки чому за ними можна передбачити функцію невідомого білка. Хоча структурні мотиви можуть бути аналогічними, частіше за все вони зберігаються в процесі еволюціївидів. Домени — дещо більші елементи структури білка, що характеризуються стабілізацією незалежною від решти поліпептидного ланцюжка, і що часто виконують окрему функцію. В процесі еволюції елементи надвторинної структури можуть передаватися між генами, надаючи їм нові функції, таким чином існує набагато менше різновидів цих елементів, ніж різних білків. Процес передачі доменів можна здійснити і штучними методами генної інженерії, створюючи химерні білки.
Четвертинна структура — структура, що виникає в результаті взаємодії кількох білкових молекул, які в даному контексті називають субодиницями. Повна структура кількох поєднаних субодиниць, що разом виконують спільну функцію, називається білковим комплексом.
17.Нуклеїнові кислоти днк рнк особлисвості будови
Нуклеїнові кислоти — складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Природні нуклеїнові кислоти — ДНК і РНК — виконують у всіх живих організмах роль передачі і експресії генетичної інформації. Цей термін був введений Рихардом Альтманом. Вперше їх виявлено в ядрі клітини, звідки й походить назва цих сполук (від лат. нуклеус — ядро). Молекула нуклеотиду складається із залишків нітрогенвмісного гетероциклу (азотистої основи), п'ятивуглецевого моносахариду (пентози) і фосфатної кислоти. Розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибо-нуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнову (РНК) . До складу ДНК входить залишок пентози дезоксирибози , до складу РНК - рибози. Структура[ред. • ред. код]
Нуклеїновим кислотам, як і білкам, притаманна первинна структура — певна послідовність розташування нуклеотидів, а також складніша вторинна і третинна структури, які формуються за допомогою водневих зв'язків, електростатичним та іншим взаємодіям.
