- •1.Біологія-комплексна наука про живу природу. Премет та об'єкти вивчення біології.
- •2.Структура біології як комплексної науки про живу природу
- •3.Основні методи біологічних досліджень
- •4.Історія розвитку біології
- •5.Внесок українських вчених у розвиток біології
- •6.Теорії походження життя. Сутність життя.
- •Креаціонізм[ред. • ред. Код]
- •Теорія стаціонарного стану[ред. • ред. Код]
- •Теорія панспермії[ред. • ред. Код]
- •Молекулярний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Клітинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Тканинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Органний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •8.Основні ознаки живого Основні критерії живого
- •10.Співвідношення хімічних елементів у живій і не живій природі????
- •1)Сморегуляторна (регуляція надходження води в клітину і з клітини);
- •2)Регуляторна (іони кальцію впливають на зсідання крові);
- •3)Будівельна (солі кальцію та фосфору в кістках) та ін. Органічні сполуки клітини та їхня загальна характеристика.
- •11.Вода властивості та функції в організмі.
- •Роль води в природі та житті[ред. • ред. Код]
- •13.ВуглеводиВластивості та функції
- •14.Ліпідиструктура та функції
- •Класифікація ліпідів[ред. • ред. Код]
- •15.Білкибудова властивості функції
- •16.Структурна організація білків. Рівні
- •17.Нуклеїнові кислоти днк рнк особлисвості будови
- •Будова[ред. • ред. Код]
- •18.Історія вивчення клітини Історія вивчення клітини
- •19.Клітинна теорія та її значення
- •20.Особливості внутрішньої будови рослинної клітини
- •21.Особливості внутрішньої будови тваринної клітини
- •22.Порівняльна характеристика рослинної тваринної та бактеріальної клітин
- •Картинка
- •23.Характеристика прокаріотві і еукаріотів
- •24.Біологічні мембрани.
- •25.Цитаплазма клітини та її компоненти органели і клітинні включення
- •26.Одномембранні та немембранні органели
- •Ендоплазматичний ретикулум
- •Комплекс (апарат) Гольджі
- •Лізосоми
- •Вакуолі
- •Функції вакуолей наступні:
- •3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції.
- •27.Загальна характеристика двомембранних органел
- •29 Особливості будови і хім складу хромосом
- •Структура[ред. • ред. Код] Хроматин[ред. • ред. Код]
- •Нуклеосоми, хромонеми, хроматиди[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматин і тільця Барра[ред. • ред. Код]
- •Еухроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Теломери[ред. • ред. Код]
- •Супутники[ред. • ред. Код]
- •Хромомери[ред. • ред. Код]
- •Фази клітинного циклу[ред. • ред. Код]
- •31. Загальна зарактеристика інтерфази
- •32.Мітоз і його фази
- •33.Мейоз і його фази
- •Процес мейозу[ред. • ред. Код] Інтерфаза-і[ред. • ред. Код]
- •Профаза-і[ред. • ред. Код]
- •Наслідки мейозу-і
- •34.Значення мейозу значення мейозу
- •35.Порівняльна характеристика мітозу та мейозу
- •36.Обмін речовин та перетворення енергії в організмі.
- •37.Асиміляція ті дисиміляція
- •38 Фотосинтез та хемосинтез
- •39.Віруси їх відкриття і життєдіяльність
- •2002 Року в університеті Нью-Йорку був створений перший синтетичний вірус — аналог природного вірусу поліомієліту.
- •Білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.
- •40.Організм як цілісна система. Гомеостаз
- •Значення терміну[ред. • ред. Код]
- •Загальна будова організму[ред. • ред. Код]
- •Елементи[ред. • ред. Код]
- •Біохімічні складові[ред. • ред. Код]
- •41.Одноклітинні колоніальні та багатоклітинні
- •42 Форми розмноження організмів.Біологічне значення нестатевого розмноження.
- •43.Статеве розмноження
- •44.Онтогенез
- •Гаструляція[ред. • ред. Код]
- •Первинний органогенез[ред. • ред. Код]
- •Постембріональний розвиток[ред. • ред. Код]
- •45.Організм і навколишнє середовище.Основні середовища істування
- •46.Екологічні фактори і їх класифікація
- •47.Біосфера та жива речовина.
- •Значення живої речовини[ред. • ред. Код]
- •Кругообіг води
- •Кругообіг кисню
- •Кругообіг азоту
- •Кругообіг фосфору
- •Кругообіг сірки
- •Трансформація енергії в біосфері
- •1. Техніко-економічний, пов'язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо.
- •2. Соціально-екологічний, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища і порушенням біологічної рівноваги у системі "людина — біосфера".
Креаціонізм[ред. • ред. Код]
Докладніше: Креаціонізм
Креаціонізм вважає, що життя виникло внаслідок акту творіння, здійсненого вищою силою. Однак уяви про час цього акту творіння, а також про можливість і характер біологічної еволюції для різних напрямків креаціонізму є суттєво відмінними. Одні напрямки визнають біологічну еволюцію, інші вважають її можливою тільки у вузьких межах або повністю заперечують; одні визнають дані сучасної науки про вік Землі, небесних тіл і живих істот, інші наполягають на буквальному тлумаченні біблійноїхронології або дотримуються компромісних поглядів.
Теорія стаціонарного стану[ред. • ред. Код]
Згідно з цією теорією, Земля ніколи не виникала, а існувала вічно, вона завжди здатна підтримувати життя, а якщо і змінювалася, то дуже мало. Види також існували завжди. Оцінки віку землі сильно варіювали — від приблизно 6000 років за розрахунками архієпископа Ашера до 5 млрд років за сучасними оцінками, заснованими на обліку швидкостей радіоактивного розпаду. Більш довершені методи датування дають дедалі вищі оцінки віку Землі, що дозволяє прихильникам теорії стаціонарного стану вважати, що Земля існувала вічно. За цією теорією види також ніколи не виникали, вони існували завжди і у кожного виду є лише дві альтернативи — або зміна чисельності, або вимирання.
Прихильники цієї теорії не визнають, що наявність або відсутність певних викопних залишків може вказувати на час появи або вимирання того або іншого виду, і приводять як приклад представника хордових риб — латимерію. Прихильники теорії стаціонарного стану стверджують, що тільки вивчаючи види, які існують зараз, і порівнюючи їх з викопними залишками, можна робити висновок про вимирання, так і в цьому випадку певно, що він виявиться невірним. Використовуючи палеонтологічні дані для підтвердження теорії стаціонарного стану, її нечисленні прихильники інтерпретують появу викопних залишків в екологічному аспекті (збільшення чисельності, міграції в місця сприятливі для збереження залишків тощо). Велика частина доказів на користь цієї теорії пов'язана з такими незрозумілими аспектами еволюції, як значення розривів в палеонтологічному літописі, і вона найбільш детально розроблена саме в цьому напрямку.
Теорія панспермії[ред. • ред. Код]
Докладніше: Панспермія
Ця теорія не пропонує ніякого механізму для пояснення первинного виникнення життя, а висуває ідею про її неземне походження. Тому її не можна вважати теорією виникнення життя як такою; вона просто переносить проблему в якесь інше місце Всесвіту.
Теорія панспермії стверджує, що життя могло виникнути один або декілька разів в різний час в різних частинах Галактики або Всесвіту. Для обґрунтування цієї теорії використовуються багаторазові появи НЛО, наскельні зображення предметів, схожих на ракети і «космонавтів», а також повідомлення про нібито зустрічі з інопланетянами. Радянські і американські дослідження в космосі дозволяють вважати, що імовірність виявлення життя в межах Сонячної системи нікчемна, однак вони не подають ніяких відомостей про можливе життя поза цією системою. При вивченні матеріалів метеоритів і комет в них були виявлено різноманітні «попередники живого» — такі речовини, як ціаногени, синильна кислота і органічні сполуки, що можливо зіграли роль «насіння», що падало на голу Землю. З'явився ряд повідомлень про знаходження в метеоритах об'єктів, що нагадують примітивні форми життя, однак докази на користь їх біологічної природи поки не здаються вченим переконливими. Також деякі прихильникі теорії панспермії вважають, що життя занесене інопланетянами заради експерименту.
7.Рівні організації живої матеріїРі́вні організа́ції живо́ї мате́рії — ієрархічно супідрядні рівні організації біосистем, що відображають рівні їх ускладнення. Найчастіше виділяють шість основних структурних рівнів життя: молекулярний, клітинний, організменний, популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний. У типовому випадку кожен з цих рівнів є системою з підсистем нижчого рівня і підсистемою системи вищого рівня.
Слід підкреслити, що побудова універсального списку рівнів біосистем неможлива. Виділяти окремий рівень організації доцільно в тому випадку, якщо на ньому виникають нові властивості, відсутні у систем нижчого рівня. Наприклад, феномен життя виникає на клітинному рівні, а потенційне безсмертя — на популяційному[1]. При дослідженні різних об'єктів або різних аспектів їх функціонування можуть виділятися різні набори рівнів організації. Наприклад, у одноклітинних організмів клітинний і організменний рівень збігаються. При вивченні проліферації (розмноження) клітин багатоклітинного рівня може бути необхідне виділення окремих тканинного і органного рівнів, так як для тканини і для органу можуть бути характерні специфічні механізми регуляції досліджуваного процесу.
Одним із висновків, що випливають із загальної теорії систем є те, що біосистеми різних рівнів можуть бути подібні у своїх істотних властивостях, наприклад, принципах регуляції важливих для їхнього існування параметрів
