21.Особливості внутрішньої будови тваринної клітини

Особливості будови клітин тварин. Ви вже знаєте, що серед тварин є як одноклітинні, так і багатоклітинні види. В одноклітинних тварин єдина клітина - це цілісний організм, що самостійно живиться, виводить назовні продукти життєдіяльності, здійснює газообмін тощо. У багатоклітинних - клітини різних типів виконують різні функції. Але попри все різноманіття клітин тварин усім їм притаманні спільні особливості будови.      Порівняймо будову рослинної і тваринної клітин (мал.1). І рослини, і тварини - еукаріоти, тобто їхні клітини складаються з клітинної мембрани, цитоплазми та ядра (або декількох ядер). У клітин рослин до складу клітинної оболонки, крім тоненької мембрани, входить ще й щільна клітинна стінка. Вона складається переважно з клітковини і забезпечує сталість форми клітини.  клітинах тварин зовні від мембрани розташований лише тоненький пружний шар з органічних сполук - глікокалікс. Він нездатний підтримувати постійну форму клітини. Завдяки цьому певні групи тваринних клітин можуть утворювати непостійні вирости - несправжні ніжки, або псевдоподії. Так, одноклітинна тварина амеба завдяки псевдоподіям пересувається та захоплює частинки їжі.      Процес клітинного захоплення твердих часток має назву фагоцитоз.       Фагоцитоз притаманний лише клітинам тварин. Клітини рослин, грибів і прокаріотів, що мають клітинну стінку, можуть поглинати лише розчини різних сполук.      Органели клітин тварин. Своєрідним «командним пунктом» клітини, що керує процесами її життєдіяльності, є ядро. У ньому зберігається спадковий матеріал, властивий саме цьому організму.      У клітинах тварин і рослин можна помітити такі органели, як мітохондрії (мал.1). Це «енергетичні станції» клітини, які забезпечують енергією всі процеси її життєдіяльності. У клітинах тварин, на відміну від клітин рослин і грибів, немає вакуоль з клітинним соком. Однак в одноклітинних тварин трапляються травні вакуолі, в яких перетравлюється захоплена їжа.      У клітинах тварин (за винятком окремих одноклітинних видів) відсутні хлоропласти. Отже, більшість тварин, на відміну від рослин, нездатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних. Вони належать до гетеротрофів. Запасною речовиною в них є вуглевод глікоген, а не крохмаль, як у рослин.     Гетеротрофи - це організми, які споживають готові органічні сполуки.      У клітинах тварин, так само як і в клітинах рослин або грибів, є й інші органели. Одні з них беруть участь у створенні речовин, потрібних клітині, інші - забезпечують транспорт різних речовин по клітині.      Клітини тварин, як і клітини рослин, здатні до поділу. Спочатку розподіляється спадковий матеріал клітини (перед тим подвоюючись), а вже потім ділиться цитоплазма. Так утворюються дочірні клітини, які за набором спадкової інформації та будовою нагадують материнську.

22.Порівняльна характеристика рослинної тваринної та бактеріальної клітин

таблиця в зошиті

Картинка

23.Характеристика прокаріотві і еукаріотів

 прокаріот клітини мають невеликі розміри (0,5-3 мкм). Вони позбавлені ядра і не містять чітко оформлених мембранних компартментів. Генетичний матеріал представлений однією кільцевою молекулою ДНК. Гістонових білків не виявлено, тобто в прокаріот відсутня нуклеосомна організація хроматину. Кільцева молекула ДНК утворює петлі і зв’язується з деякими білками, утворюючи нук- леоїд. Прокаріотичні клітини, як правило, оточені клітинною стінкою з пептидогліканів. їх цитоплазматична мембрана утворює випинання в цитоплазму— мезосоми. У цих клітинах відсутні рухи цитоплазми й амебоїдні рухи; пересування здійснюється за допомогою простих джгутиків. Прокаріоти поширені практично повсюдно. Вони швидко розмножуються і живуть недовго.

Серед прокаріот найбільш примітивними є мікоплазми (діаметр клітин становить 0,1-0,3 мкм). Вони побудовані з невеликого числа молекул (приблизно 1200), але синтезують білки, жири, вуглеводи, ДНК і РНК і майже 300 різних ферментів.

Еукаріотичні клітини більші за розмірами і складніші за будовою. Вони містять оформлене ядро, більше ДНК та інших компонентів ядра. В цитоплазмі знаходиться багато оточених мембранами оргайел. За походженням мітохондрії і хлоропласти є, найімовірніше, древніми прокаріотичними клітинами, які стали внутрішніми симбіонтами. Іншою істотною особливістю еукаріотичних клітин є наявність цитоскелета з білкових волокон.