- •1.Біологія-комплексна наука про живу природу. Премет та об'єкти вивчення біології.
- •2.Структура біології як комплексної науки про живу природу
- •3.Основні методи біологічних досліджень
- •4.Історія розвитку біології
- •5.Внесок українських вчених у розвиток біології
- •6.Теорії походження життя. Сутність життя.
- •Креаціонізм[ред. • ред. Код]
- •Теорія стаціонарного стану[ред. • ред. Код]
- •Теорія панспермії[ред. • ред. Код]
- •Молекулярний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Клітинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Тканинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Органний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •8.Основні ознаки живого Основні критерії живого
- •10.Співвідношення хімічних елементів у живій і не живій природі????
- •1)Сморегуляторна (регуляція надходження води в клітину і з клітини);
- •2)Регуляторна (іони кальцію впливають на зсідання крові);
- •3)Будівельна (солі кальцію та фосфору в кістках) та ін. Органічні сполуки клітини та їхня загальна характеристика.
- •11.Вода властивості та функції в організмі.
- •Роль води в природі та житті[ред. • ред. Код]
- •13.ВуглеводиВластивості та функції
- •14.Ліпідиструктура та функції
- •Класифікація ліпідів[ред. • ред. Код]
- •15.Білкибудова властивості функції
- •16.Структурна організація білків. Рівні
- •17.Нуклеїнові кислоти днк рнк особлисвості будови
- •Будова[ред. • ред. Код]
- •18.Історія вивчення клітини Історія вивчення клітини
- •19.Клітинна теорія та її значення
- •20.Особливості внутрішньої будови рослинної клітини
- •21.Особливості внутрішньої будови тваринної клітини
- •22.Порівняльна характеристика рослинної тваринної та бактеріальної клітин
- •Картинка
- •23.Характеристика прокаріотві і еукаріотів
- •24.Біологічні мембрани.
- •25.Цитаплазма клітини та її компоненти органели і клітинні включення
- •26.Одномембранні та немембранні органели
- •Ендоплазматичний ретикулум
- •Комплекс (апарат) Гольджі
- •Лізосоми
- •Вакуолі
- •Функції вакуолей наступні:
- •3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції.
- •27.Загальна характеристика двомембранних органел
- •29 Особливості будови і хім складу хромосом
- •Структура[ред. • ред. Код] Хроматин[ред. • ред. Код]
- •Нуклеосоми, хромонеми, хроматиди[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматин і тільця Барра[ред. • ред. Код]
- •Еухроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Теломери[ред. • ред. Код]
- •Супутники[ред. • ред. Код]
- •Хромомери[ред. • ред. Код]
- •Фази клітинного циклу[ред. • ред. Код]
- •31. Загальна зарактеристика інтерфази
- •32.Мітоз і його фази
- •33.Мейоз і його фази
- •Процес мейозу[ред. • ред. Код] Інтерфаза-і[ред. • ред. Код]
- •Профаза-і[ред. • ред. Код]
- •Наслідки мейозу-і
- •34.Значення мейозу значення мейозу
- •35.Порівняльна характеристика мітозу та мейозу
- •36.Обмін речовин та перетворення енергії в організмі.
- •37.Асиміляція ті дисиміляція
- •38 Фотосинтез та хемосинтез
- •39.Віруси їх відкриття і життєдіяльність
- •2002 Року в університеті Нью-Йорку був створений перший синтетичний вірус — аналог природного вірусу поліомієліту.
- •Білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.
- •40.Організм як цілісна система. Гомеостаз
- •Значення терміну[ред. • ред. Код]
- •Загальна будова організму[ред. • ред. Код]
- •Елементи[ред. • ред. Код]
- •Біохімічні складові[ред. • ред. Код]
- •41.Одноклітинні колоніальні та багатоклітинні
- •42 Форми розмноження організмів.Біологічне значення нестатевого розмноження.
- •43.Статеве розмноження
- •44.Онтогенез
- •Гаструляція[ред. • ред. Код]
- •Первинний органогенез[ред. • ред. Код]
- •Постембріональний розвиток[ред. • ред. Код]
- •45.Організм і навколишнє середовище.Основні середовища істування
- •46.Екологічні фактори і їх класифікація
- •47.Біосфера та жива речовина.
- •Значення живої речовини[ред. • ред. Код]
- •Кругообіг води
- •Кругообіг кисню
- •Кругообіг азоту
- •Кругообіг фосфору
- •Кругообіг сірки
- •Трансформація енергії в біосфері
- •1. Техніко-економічний, пов'язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо.
- •2. Соціально-екологічний, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища і порушенням біологічної рівноваги у системі "людина — біосфера".
41.Одноклітинні колоніальні та багатоклітинні
Одноклітинні організми - це організми, які складаються лише з однієї клітини, в якій здійснюються всі необхідні життєві функції, притаманні багатоклітинним організмам.
До одноклітинних організмів належать: бактерії, одноклітинні тварини (амеба-протей) одноклітинні водорості (хламідомонада), одноклітинні гриби (мукор).
Колоніальні організми - це організми, які складаються з багатьох клітин одного чи декількох типів, що функціонують незалежно одна від одної. До колоніальних організмів належать: колоніальні джгутикові (вольвокс), колоніальні інфузорії та ін.
Багатоклітинні організми - це організми, які складаються із сукупності клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій, утворюючи якісно нові структури: тканини, органи, системи органів. У більшості випадків завдяки такій спеціалізації окремі клітини не можуть існувати поза організмом.
42 Форми розмноження організмів.Біологічне значення нестатевого розмноження.
.Наступність поколінь у природі здійснюється завдяки розмноженню організмів. Розмноження — здатність організму залишати потомство, тобто відтворювати собі подібних. У природі існують два типи розмноження організмів: безстатеве та статеве.
Безстатеве розмноження — утворення нового організму з однієї або групи клітин вихідного материнського організму. У цьому випадку в розмноженні бере участь тільки одна батьківська особина, що передає свою спадкову інформацію дочірнім організмам. В основі безстатевого розмноження лежить мітоз. Зустрічається декілька форм безстатевого розмноження.
Простий поділ, або розподіл навпіл, характерний для одноклітинних організмів. З однієї клітини шляхом мітозу утворюються дві дочірні, кожна з яких стає новим організмом.
Брунькування — форма безстатевого розмноження, під час якого від батьківської особини відокремлюється дочірній організм. Така форма характерна для грибів, гідри і деяких інших тварин.
У спорових рослин (водоростей, мохів, папоротей) розмноження відбувається спорами, спеціалізованими клітинами, що утворюються в материнському організмі. Кожна спора, проростаючи, дає початок новому організму.
Вегетативне розмноження — різновидність безстатевого розмноження окремими органами, частинами органів або тіла. Воно ґрунтується на здатності організмів відновлювати відсутні частини тіла — регенерації. Поширене і рослин (розмноження стеблами, листям, пагонами), у нижчих безхребетних тварин (кишковопорожнинних, плоских червів).
Статеве розмноження — утворення нового організму за участю двох батьківських організмів. Під час статевого розмноження відбувається злиття статевих клітин — гамет чоловічого і жіночого організму. Новий організм несе спадкову інформацію обох батьків. Статеві клітини формуються в результаті особливого типу поділу, при якому число хромосом у клітинах, що утворюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній материнській клітині. Таким чином, гамети мають удвічі меншу кількість хромосом. В результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що знову утворилася, — зиготі, збільшується у два рази, тобто відновлюється, причому одна половина усіх хромосом є батьківською, інша — материнською.
Хромосомний набір клітин. У клітинах більшості організмів хромосоми парні. Парні хромосоми, однакові за формою, розмірами і спадковою інформацією, називаються гомологічними, а подвійний, парний набір хромосом,— диплоїдним (2n). У деяких клітинах і організмах міститься одинарний, гаплоїдний набір хромосом (п). У цьому випадку однакових гомологічних хромосом немає.
Кількість хромосом для кожного виду організмів стала. Так, у клітинах людини — 46 хромосом (23 пари), голуба — 80 (40 пар), дощового черв’яка — 36 (18 пар), пшениці — 28 (14 пар). Ці організми мають диплоїдний набір хромосом. Деякі організми, такі як водорості, мохи, гриби, мають одинарний, гаплоїдний набір хромосом. Гаплоїдний набір позначають літерою n, диплоїдний — 2n.
Еволюційне значення нестатевого розмноження полягає в тому, що воно сприяє підтримці найбільшої пристосованості до малозмінних умов існування (підсилює роль стабілізувально-го добору), а статеве розмноження забезпечує генетичне різноманіття й створює передумови для освоєння різних середовищ існування, дає еволюційні й екологічні перспективи (сприяє творчій ролі природного добору).
У деяких груп організмів воно є єдиним способом розмноження. У видів, здатних до статевого розмноження, нестатевим шляхом можуть розмножуватися особини, які за тих чи інших причин опинилися ізольованими від інших.
Нестатеве розмноження є більш енергетично вигідним — організмам не треба витрачати ресурси на формування двох статей, з яких нащадків залишає лише одна.
Види з короткими життєвими циклами завдяки цим формам розмноження за незначний проміжок часу можуть значно збільшувати свою чисельність.
Крім того, за нестатевого або вегетативного розмноження нова особина зазвичай розвивається швидше, ніж за статевого.
У результаті нестатевого розмноження дочірні особини за набором спадкової інформації здебільшого є точними копіями батьків. Людина використовує цю особливість у розмноженні культурних рослин, підтримуючи з покоління в покоління властивості певних сортів.
