41.Одноклітинні колоніальні та багатоклітинні

Одноклітинні організми - це організми, які складаються лише з однієї клітини, в якій здійснюються всі необхідні життєві функції, притаманні багатоклітинним організмам.

До одноклітинних організмів належать: бактерії, одноклітинні тварини (амеба-протей) одноклітинні водорості (хламідомонада), одноклітинні гриби (мукор).

Колоніальні організми - це організми, які складаються з багатьох клітин одного чи декількох типів, що функціонують незалежно одна від одної. До колоніальних організмів належать: колоніальні джгутикові (вольвокс), колоніальні інфузорії та ін.

Багатоклітинні організми - це організми, які складаються із сукупності клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій, утворюю­чи якісно нові структури: тканини, органи, системи органів. У більшості випадків завдяки такій спеціалізації окремі клітини не можуть існувати поза організмом.

42 Форми розмноження організмів.Біологічне значення нестатевого розмноження.

.Наступність поколінь у природі здійснюється завдяки розмноженню організмів. Розмноження — здатність організму залишати потомство, тобто відтворювати собі подібних. У природі існують два типи розмноження організмів: безстатеве та статеве.

Безстатеве розмноження — утворення нового організму з однієї або групи клітин вихідного материнського організму. У цьому випадку в розмноженні бере участь тільки одна батьківська особина, що передає свою спадкову інформацію дочірнім організмам. В основі безстатевого розмноження лежить мітоз. Зустрічається декілька форм безстатевого розмноження.

Простий поділ, або розподіл навпіл, характерний для одноклітинних організмів. З однієї клітини шляхом мітозу утворюються дві дочірні, кожна з яких стає новим організмом.

Брунькування — форма безстатевого розмноження, під час якого від батьківської особини відокремлюється дочірній організм. Така форма характерна для грибів, гідри і деяких інших тварин.

У спорових рослин (водоростей, мохів, папоротей) розмноження відбувається спорами, спеціалізованими клітинами, що утворюються в материнському організмі. Кожна спора, проростаючи, дає початок новому організму.

Вегетативне розмноження — різновидність безстатевого розмноження окремими органами, частинами органів або тіла. Воно ґрунтується на здатності організмів відновлювати відсутні частини тіла — регенерації. Поширене і рослин (розмноження стеблами, листям, пагонами), у нижчих безхребетних тварин (кишковопорожнинних, плоских червів).

Статеве розмноження — утворення нового організму за участю двох батьківських організмів. Під час статевого розмноження відбувається злиття статевих клітин — гамет чоловічого і жіночого організму. Новий організм несе спадкову інформацію обох батьків. Статеві клітини формуються в результаті особливого типу поділу, при якому число хромосом у клітинах, що утворюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній материнській клітині. Таким чином, гамети мають удвічі меншу кількість хромосом. В результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що знову утворилася, — зиготі, збільшується у два рази, тобто відновлюється, причому одна половина усіх хромосом є батьківською, інша — материнською.

Хромосомний набір клітин. У клітинах більшості організмів хромосоми парні. Парні хромосоми, однакові за формою, розмірами і спадковою інформацією, називаються гомологічними, а подвійний, парний набір хромосом,— диплоїдним (2n). У деяких клітинах і організмах міститься одинарний, гаплоїдний набір хромосом (п). У цьому випадку однакових гомологічних хромосом немає.

Кількість хромосом для кожного виду організмів стала. Так, у клітинах людини — 46 хромосом (23 пари), голуба — 80 (40 пар), дощового черв’яка — 36 (18 пар), пшениці — 28 (14 пар). Ці організми мають диплоїдний набір хромосом. Деякі організми, такі як водорості, мохи, гриби, мають одинарний, гаплоїдний набір хромосом. Гаплоїдний набір позначають літерою n, диплоїдний — 2n.

Еволюційне значення нестатевого розмноження полягає в тому, що воно сприяє підтримці найбільшої пристосованості до малозмінних умов існування (підсилює роль стабілізувально-го добору), а статеве розмноження забезпечує генетичне різноманіття й створює передумови для освоєння різних середовищ існування, дає еволюційні й екологічні перспективи (сприяє творчій ролі природного добору).

У деяких груп організмів воно є єдиним способом розмноження. У видів, здатних до статевого розмноження, нестатевим шляхом можуть розмножуватися особини, які за тих чи інших причин опинилися ізольованими від інших. 

Нестатеве розмноження є більш енергетично вигідним — організмам не треба витрачати ресурси на формування двох статей, з яких нащадків залишає лише одна.

Види з короткими життєвими циклами завдяки цим формам розмноження за незначний проміжок часу можуть значно збільшувати свою чисельність.

Крім того, за нестатевого або вегетативного розмноження нова особина зазвичай розвивається швидше, ніж за статевого.

У результаті нестатевого розмноження дочірні особини за набором спадкової інформації здебільшого є точними копіями батьків. Людина використовує цю особливість у розмноженні культурних рослин, підтримуючи з покоління в покоління властивості певних сортів.