Перелік питань на іспит

1. Поняття судової влади та її історико-правові ознаки.

2. Історико-правові джерела до вивчення судової системи Львова.

3. Питання історіографії судової юстиції Львова.

4. Поняття та види джерел права 14-18 ст. м. Львова.

5. Поняття права та його класифікація в 14-18 ст.

6. Звичаєве право, як джерело до організації та функціонування судових інституцій.

7. Королівські правові акти.

8. Сеймові конституції.

9. Рішення органів управління Львова.

10. Канонічне право, як джерело права.

11. Збірники магдебурзького права.

12. Збірники права вірменської громади.

13. Збірники права єврейської громади.

14. Правовий статус Магдебурзьких ортилів.

15. Види судів Львова та їх компетенція.

16. Склад суду та процесуальний статус суддів за магдебурзьким правом.

17. Правовий статус війта.

18. Правова та обов’язки лавників.

19. Участь райців та бурмистра при вирішені спорів міщан.

20. Права та обов’язки возного.

21. Міський кат Львова.

22. Колегія 40 мужів.

23. Правовий статус прокуратора та інстигатора.

24. Правовий статус комісій міської ради Львова.

25. Учасники судового процесу, їх права і обов’язки за магдебурзьким правом.

26. Загальна характеристика та види судових процесів за магдебурзьким правом.

27. Стадії розгляду кримінальних справ.

28. Поняття та види доказів і доказування.

29. Загальна характеристика судового процесу.

30. Порядок розгляду приватних спорів.

31. Поняття та види доказів і доказування.

32. Загальна характеристика судового процесу вірменського суду м. Львова

33. Порядок розгляду приватних спорів судом вірменської громади.

34. Порядок розгляду кримінальних справ вірменським судом.

35. Загальна характеристика судового процесу в суді єврейської громади.

36. Порядок розгляду спорів у єврейській громаді та з участю євреїв.

37. Організація цехів Львова та їх загальна характеристика.

38. Правове регулювання діяльності цехів.

39. Механізми захисту прав членів цеху.

40. Виконання (екзекуція) рішень.

Додатки:

ЗАКОНОДАВСТВО

№	Документ	Судовий орган	Зміст правової норми	Субєкти
1.	Привілей 1356, с.29	Війт міський	«а в кримінальних справах чи будь-яких, які виникають, війтові згаданого міста надається повне право судити, виносити вироки, карати та вирішувати так, як передбачає та вимагає німецьке право»; « а якщо відмовляться судитися за магдебурзьким правом, […], тоді згадані нації: вірмени, євреї, сарацини, татари, українці і всі інші нації, які там (в місті) будуть знаходитись, можуть поставити і виріщити будь-яке питання відповідно до права своєї нації, але при головуванні війта міста в тому суді»	«усі хто мешкає та знаходить у ньому» «вірмени, євреї, сарацини, татари, українці і всі інші нації»
2.	Привілей 1378, с.42 Привілей 1388, с.51	Виборність війта	Райці обирають зі свого грона війта
3.	Привілей 1387, с.46	Війт міський	«обіцяємо змістом даної грамоти усім українцям, вірменам, сарацинам і євреям і кожного з них у його правах зберігати»	Підтвердження прав 1356
4.	Привілей 1444, с.93	Львівський міський суд магдебурзького права (Війт міський)	«всі люди, як от купці, крамарі, продавці або також греки, вірмени, сарацини, євреї, мусульмани та інші будь-якого походження, становища чи суспільного статусу, хто б не були християни чи погани, з нашого Польського королівства чи зовнішніх королівств, які до міста Львова прибули з їхніми речами, товарами чи без товарів приїзджатимуть, щоб такі у львівському міському суді магдебурзького права судилися»; «у магдебурзькому праві нехай відповідають, а не перед воєводами, каштелянами, старостами, урядовцями, бурграбіями чи їх заступниками нашого Польського королівства і нехай ніяких штрафів не платять у земських судах»	Не місцеві мешканці, чужинці
5	Привілей 1444, с.98	Гайний суд	«жоден з наших воєвод Польського королівства та інших достойників урядовців чи будь-яких заступників, не наважувалися порушувати чи протидіяти деяким чином їхнім (міщан) судам, які відбуваються згідно з присягами тих міщан чи лавників у гайних судах»; «нашому місту Львову даємо таку можливість, щоб усюди, у всій руській землі, злочинців, осквернителів могил, злодіїв, розбійників, після того як вони дізнаються, де злочинці перебувають, тоді їх конфіденційно буде дозволено забрати, захопити і захоплених та зв’язаних у місто Львів привезти і везти і приведеним у судовому порядку винести вирок..»	Особи, які вчинили злочини у місті і переховуються у руській землі
6.	Привілей 1472, с.114	Війт міський	«купці такі арешти передбачаючи нехай прямують до Львова і там відповідно до міського права при війті у львівському міському суді у своїх правах проти тих купців нехай судяться»	Учасники: Купці, які вчинили злочини чи проти яких вчинили злочини на дорогах, що ведуть до львівських ярмарків
7.	Привілей 1525, с.191	Бурмистр і райці	«жителів тих сіл Зубра і Сихів з усієї юрисдикції і зверхності всіх і кожного в нашому королівстві воєвод, каштелянів, старост, суддів, підсудків та інших будь-яких земських, гродських і возних урядовців, від позовів земських і гродських судів, так щоб вони надалі не в них, але перед львівськими бурмистром, райцями, сучасними і що в майбутньому будуть, повинні відповідати з будь-якою справою »	Учасники: Мешканці сіл Зубра і Сихів
8.	Привілей 1545, с.270	Війт міський	«львівські міщани і передміщани та будь-які інші люди з-під юрисдикції міста не могли і не повинні викликатися до жодного суду воєвод, каштелянів, старост, підстарост, суддів, підсудків, польських земських і гродських судів чи будь-яких наших достойників та урядовців нашого королівства при звинуваченні з будь-якої причини, малої або великої, кримінальної чи цивільної». «треба, щоб усі при бурмистру, райцях і війту у їхньому магдебурзькому праву й у львівській ратуші зібралися і виправдовувалися…» «нехай відсилаються до львівського міського уряду та суду»	Учасники: Львівські міщани та жителі міста
9.	Привілей 1547, 288	Війт міський	«будь-які справи будь-яких осіб, якого народ не були, мають бути розсуджені не в іншому праві а тільки магдебурзькому міському праві, при львівському війті»	Учасники Мешканці та львівські міщани незалежно від приналежності /скасовано право розглядати спори за національним правом/
			ВІРМЕНИ
10	Привілей 1415, с.128, т.2	Війт вірменський	«А в карних та головних справах, вище перелічених (крадіжки, підпал, кров, вбивства, тілесні ушкодження), надаємо та визнаємо змістом даної грамоти повну владу судити, видавати вироки, карати і засуджувати в межах та границях згаданого вище передмістя з городами та названими раніше місцями, згідно з тим, як цього жадає та вимагає вірменське право, що мають вірмени нашого міста »	Учасники: Вірмени, загородники, мешканці з передмістя і будь-якого місця, належного до пребенди костелу св. .Йоана
11	Декрет 1469, с.145, т.2	Війт міський + старші вірмен	«скільки б судові справи між вірменами не виникали, стільки разів на суді тих справ повинен засідати війт того міста Львова, прикликавши та приєднавши собі деяких старших вірменів замість присяжних (лавників), відповідно голосу та рішення яких вищезгаданий львівський війт має і повинен виносити вирок у таких справах»	Учасники: Вірмени (місцеві, чужинці)
12	Декрет, 1476, с.149, т.2	Війт міський + старші вірмен	«скільки б разів будь-які справи між вірменами не розпочиналися би, на суді у тих справах війт міста Львова має засідати, прикликавши та приєднавши собі деяких старших вірменів замість присяжних (лавників), відповідно до їхнього голосування, рішення та права згаданий львівський війт має і повинен виносити вирок у таких справах»	Учасники: вірмени
13	Декрет, 1493, с.158,т.2	Війт міський + старші вірмен	«війт міста Львова має засідати, прикликавши та приєднавши собі деяких старших вірменів замість присяжних (лавників), відповідно до їхнього голосування, рішення та права згаданий львівський війт має і повинен виносити вирок у таких справах»	Учасники: вірмени
14	Привілей, 1510, с.172, т.2	Війт міський + лавники	«Всі вірмени і кожен з них зокрема за насильства, вчинені у місті та перед містом, які би на вірменів припадали, також перед міським війтом та райцями мають стати та відповідати і кожен з них повинен відповідати». «Про вбивства, криваві рани та синці, вчинені з будь-якої причини, перед самим львівським війтом, бурмистром, райцяи і також присяжними (лавниками) хай стануть та будуть відповідати ». «Про злодіїв ці ж вірмени і кожен з них перед згаданим війтом, бурмистром, райцями і всіма присяжними в справах між собою відповідно до форми і звичаїв міського магдебурзького права будуть відповідати і кожен з них буде відповідати».	Учасники: вірмени
		Війт міський + 6 старшин вірменських	«Про всі інші справи та випадки, які часом з вірменами сталися би, […], а сам війт віднесе їх до вірменського права таким чином, що запросить та приєднає до себе 6 вірменських старших на місце присяжних, 125 якими вчинить суд, і які ці 6 відповідно до вірменського права та звичаю вчинять, так міський війт вирок видасть».
15.	Привілей 1519, с.189, т.2	Війт міський + лавники	Всі вірмени і кожен з них зокрема за насильства, вчинені у місті та перед містом, які би на вірменів припадали, також перед міським війтом та райцями мають стати та відповідати і кожен з них повинен відповідати». «Про вбивства, криваві рани та синці, вчинені з будь-якої причини, перед самим львівським війтом, бурмистром, райцяи і також присяжними (лавниками) хай стануть та будуть відповідати ». «Про злодіїв ці ж вірмени і кожен з них перед згаданим війтом, бурмистром, райцями і всіма присяжними в справах між собою відповідно до форми і звичаїв міського магдебурзького права будуть відповідати	Учасники: вірмени
		Війт міський + 6 старшин вірменських
16	Привілей 1549, 271
17	Привілей 1563, 287, т2.	Війт міський + лавники	«інші три статті, а саме про насильства, про вбивства і злодіїв, повинні в своїй силі зберігатися, однак з таким уточненням, що всі справи про вбивства, також справи про насильства, що стосуються життя, особистої честі та доброї слави вірменів, не повинні судитися вірменськими старшими, але бурмистром, райцями, війтом та лавниками в міському магдебурзькому суді »	Учасники: вірмени
18	Привілей 1686, 373, т.2	Війт міський + лавники Львівський вірменський суд	«знаменитий раєцький магістрат чи війт, що на той час буде, або лавничий суд (окрім тих статей щодо грунтів або нерухомих маєтків, з приводу вбивства, злодійства, злочину проти уряду або суду, чи дотримання порядку, з приводу смертельних поранень) з приводу кримінальних дій, насильств чи поранень, визначених чотирьох статей у декреті найяснішого покійного Сигізмунда Августа в Пйотркові, на сеймі […], 1563року». «має судити, визначати і вирішувати у всіх будь-яких судових діях та справах, що виникають з обох боків між вірменами чи з вини вірменина, як відповідних своєму судові без будь-якої протидії магістрату або міського суду відповідно до своїх вірменських статей»	Учасники: Вірмени
			ЄВРЕЇ
19.	Привілей 1367, с.385-387,т.2		«якщо євреї насправді між собою матимуть незгоду або суперечку суддя міста жодної юрисдикції щодо них не має собі присвоїти, але тільки ми або наш староста, воєвода або війт матиме владу; а якщо звинувачення стосується особи, у такому випадку тільки нам залишається судівство.	Євреї обвинувачені
20	Привілей 1569, с.433, т.2		«щоб воєвода для вирішення спорів пов’язаних з євреями призначав людину (суддю) виключного зі шляхетського стану, осілого;	Євреї що живуть у межах і поза межами міста
	1571

„

Statut Kaliski”

      Jak wiadomo w dn. 4 i 5 czerwca  (1929 roku – przyp. red.) w salach Rady Miejskiej będzie wystawiony „Statut Kaliski” iluminowany rękopis art. malarza Artura Szyka. Wobec tego, sądzimy, iż nie od rzeczy będzie przypomnieć społeczeństwu kaliskiemu czym jest „Statut Kaliski”. Wiadomości o nim oraz jego tekst czerpiemy z obszernej monografii Gminy Izraelskiej w Kaliszu Adama Chodyńskiego, drukowanej w ”Kaliszaninie” (rok 1882, numer 89-96).

     „Statut Kaliski” został nadany żydom Księstwa Kaliskiego w roku 1264 przez dostojników księstwa, zebranych pod rezydencją Bolesława Pobożnego (1239-1279) księcia kaliskiego. Przywilej ten jest najstarszym pomnikiem prawodawstwa polskiego z tej epoki. Jest on znakomitym – powiada Chodyński – pod wieloma względami; składa się z 36 artykułów „tchnących wyrozumiałością i tolerancją o wiele wyższą nad wiek w którym został żydom nadany” (Kraushar; Historia Żydów w Polsce).      Podajemy przywilej w całości:

1.       Kiedy jest sprawa przeciwko żydowi, nie może przeciw niemu świadczyć chrześcijanin sam, lecz razem z innym żydem.

2.       Kiedy chrześcijanin pozywa na żyda o zastaw, żyd zaś utrzymuje, że żadnego nie wziął, wtedy żyd przysięgą się uwolni.

3.       Kiedy chrześcijanin utrzymuje, że na zastaw od żyda mniej pieniędzy otrzymał, aniżeli żyd teraz żąda, żyd przysięgą dowód złoży.

4.       Kiedy żyd, nie mając świadków, utrzymuje, że chrześcijanin zastaw wypożyczył chrześcijanin się odprzysięże.

5.       Prócz rzeczy kościelnych i krwią zabarwionych wolno żydom wszystko brać w zastaw.

6.       A gdyby zastaw jaki był kradziony, żyd się odprzysięże, że o kradzieży nie wiedział, a chrześcijanin winien mu kapitał na zastaw ten wypożyczony z procentem zapłacić.

7.       Kiedy zastaw chrześcijanina przez ogień lub kradzież u żyda zginie, żyd od nalegającego chrześcijanina.

8.       Żydzi w sporach swoich (tj. między sobą) wyłączeni są spod sądów miejskich; zostają pod opieką króla lub wojewody.

9.       Za zranienie żyda, słuszna kara i koszta kuracji.

10.   Za zabicie żyda słuszna kara i konfiskata majątku.

11.   Za uderzenie żyda kara zwyczajna w kraju.

12.   Żydzi ceł większych od mieszczan nie płacą.

13.   Od przewożonych zmarłych nic nie płacą.

14.   Chrześcijanin niszczący cmentarz oprócz kary zwyczajnej majątek traci.

15.   Rzucający kamieniem na szkołę żydowską odda wojewodzie dwa funty pieprzu.

16.   Gdy żyd u swojego sędziego ulegnie karze, która się „wandel” nazywa, zapłaci mu funt pieprzu. („Wandel” wina pieniężna).

17.   Gdy żyd raz i drugi od swego sędziego zapozwany, nie stawi się, zapłaci karę zwyczajną, gdy się trzeci raz nie stawi zapłaci karę stosunkowo wyższą.

18.   Za zranienie żyda, żyd płaci karę zwyczajną.

19.   Przysięga na dziesięć przykazań nie powinna być żydowi naznaczoną, tylko o wartość przechodzącą szacunek 50 grzywien srebra, a w mniejszych rzeczach przed szkołą przysięgać będzie.

20.   Gdyby dowodów nie było, kto zabił żyda my żydom damy przeciw podejrzanym prawną opiekę.

21.   Za gwałt na żydzie wyrządzony, chrześcijanin będzie karany podług prawa ziemskiego.

22.   Sędzia żydowski żadnej sprawy przed sąd nie wytoczy, jeżeli do tego przez skargę strony spowodowany nie będzie.

23.   Gdy chrześcijanin odbierze dany żydowi zastaw, a procentu nie zapłaci w ciągu miesiąca, przybywa procent od procentu.

24.   U żyda nikt na kwaterze być nie ma.

25.   Nie wolno jest żydom wypożyczać pieniądze na dobra nieruchome.

26.   Odwodzenie dziecka żydowskiego, jako kradzież uważane będzie.

27.   Zastaw gdy rok i dzień u żyda pozostaje, staje się jego własnością.

28.   W dnie świąt swoich, żydzi nie mogą być przymuszani do oddawania zastawu.

29.   Zastawy od nich gwałtem biorący ściągnie na siebie karę.

30.   Nie wolno żydów oskarżać o używanie krwi chrześcijańskiej.

31.   Występki żydów w ich szkołach sądzone być mają.

32.   W jakiej monecie żyd pożyczał, w takiej żądać może oddania długu z należnym procentem.

33.   Konie żydzi w zastaw tylko we dnie brać mogą.

34.   Mincarzom nie wolno chwytać żydów pod pretekstem, że fałszują pieniądze.

35.   W gwałcie nocnym sąsiedzi żydowi pomoc dać winni pod kara 30 szelągów.

36.   Wolno jest żydom wszystkie towary kupować, chleba i innych żywności dotykać się.

1 Декрет 1469 року: «скільки б судові справи між вірменами не виникали, стільки разів на суді тих справ повинен засідати війт того міста Львова, прикликавши та приєднавши собі деяких старших вірменів замість присяжних (лавників), відповідно голосу та рішення яких вищезгаданий львівський війт має і повинен виносити вирок у таких справах»; Декрет 1476 року: «скільки б разів будь-які справи між вірменами не розпочиналися би, на суді у тих справах війт міста Львова має засідати, прикликавши та приєднавши собі деяких старших вірменів замість присяжних (лавників), відповідно до їхнього голосування, рішення та права згаданий львівський війт має і повинен виносити вирок у таких справах»; Декрет 1493 року: «скільки б разів будь-які справи між вірменами не розпочиналися би, на суді у тих справах війт міста Львова має засідати, прикликавши та приєднавши собі деяких старших вірменів замість присяжних (лавників), відповідно до їхнього голосування, рішення та права згаданий львівський війт має і повинен виносити вирок у таких справах» // Див. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М.Капраль. Львів, 2000. – С.145, 149, 158.

2 Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М.Капраль. Львів, 2000. – С.172-173.

3 Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М.Капраль. Львів, 2000. – С.189, 271, 287.

4 Капраль Мирон. Національні громади Львова XVI-XVIII ст. (соціально-правові взаємини). – Львів, 2003. – С.77.

5 Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М.Капраль. Львів, 2000. – С.373.

6 Ludwik Gumplowicz. Prawodawsto Polskie względem Żydów. – Kraków, 1867. – S.142-146.

7 Ludwik Gumplowicz. Prawodawsto Polskie względem Żydów. – Kraków, 1867. – S.17.

8 Ludwik Gumplowicz. Prawodawsto Polskie względem Żydów. – Kraków, 1867. – S.8, 18.

9 Ludwik Gumplowicz. Prawodawsto Polskie względem Żydów. – Kraków, 1867. – S.9.

10 Ludwik Gumplowicz. Prawodawsto Polskie względem Żydów. – Kraków, 1867. – S.21.

11 Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М.Капраль. Львів, 2000. – С. 381-388.

12 Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М. Капраль. Львів, 2000. – С. 433.

13 Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М. Капраль. Львів, 2000. – С. 434-437.

14 Zbigniew Pazdro. Organizacja i praktyka żydowskich sądów podwojewodzińskich w okresie 1740-1772 r. Na podstawie lwowskich materiałów archiwalnych. – Lwów, 1903.- S.18.

15 Zbigniew Pazdro. Organizacja i praktyka żydowskich sądów podwojewodzińskich w okresie 1740-1772 r. Na podstawie lwowskich materiałów archiwalnych. – Lwów, 1903.- S.11.

16 Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упорядкував М.Капраль. Львів, 2000. – С. 433.

17 Konstytucja sejmowa 1633 r. // Volumina Legum. – T.III. f.808;

18 Zbigniew Pazdro. Organizacja i praktyka żydowskich sądów podwojewodzińskich w okresie 1740-1772 r. Na podstawie lwowskich materiałów archiwalnych. – Lwów, 1903.- S.171-191.

19 Punctorum centrum statutorum Judaciorum datum 20.VII.1726 // M.Schorr. Organizacja Żydów w Polsce (od najdawniejszych czasów aż do r.1772). – Lwów, 1899. – S.90-92.

20 Porządek Stefana Czarneckiego z dnia 17 marca 1660 r. dla Żydów ziemo przemyskiej i w ogóle województwa ruskiego // Zbigniew Pazdro. Organizacja i praktyka żydowskich sądów podwojewodzińskich w okresie 1740-1772 r. Na podstawie lwowskich materiałów archiwalnych. – Lwów, 1903.- S.172.

21 Mojżesz Schorr. Żydzi w Przemyślu do końca XVIII wieku. – Lwów, 1903. – S.49.

22 Volumina Legum. Leges, statuta, constitutiones, priwilegia Regni Poloniae, Magni Dukatus Lithvaniae, omniumq ; Proviciarum Annexarum, a Comitiis Visliciae Anno 1347 celebratis usque ad ultima Regni Comitia. – Warszаwa : In Typographia S.R.M. & Reipublicae Collegii Varsaviensis Scholarum Piarum, in UNUM OPUS Absolutissimum, Collegii ejusdem Opera, Primum Collecta, & Sumtibus Publicis Reimpressa, 1732– .– Vol. 1. – 1732. – 593 p.

23 Зубрицький Д. Хроніка міста Львова / Денис Зубрицький. – Львів : Центр Європи, 2002. – 602 с.

24 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1737– .– Vol. 4 . – 1070 p.

25 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1733– .–Vol. 2. – 1733. – 1707 p.

26 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1733– .– Vol. 2. – 1733. – 1707 p.; Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1735– .– Vol. 3. – 1735. – 994 p.; Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1737– .– Vol. 4 . – 1070 p.

27 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1733– .–Vol. 2. – 1733. – 1707 p.

28 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1733– .–Vol. 2. – 1733. – 1707 p.

29 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1733.– Vol. 2. – 1733. – 1707 p.

30 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1735– .– Vol. 3. – 1735. – 994 p.

31 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1733– .–Vol. 2. – 1733. – 1707 p.

32 Volumina Legum. Prawa Konstytucye y przywileie ; Krolewsta Polskiego, y Wielkiego Xięwstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi nalezacych : Na Walnych Sezmiech Koronnych od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347 Aź do ostatnoego Seymu uchwalone. – Warszawa : w Drukarni J.K.M. y Rzeczypospolitey, w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Sumptem publicynym pryedrukowane, 1733– .–Vol. 2. – 1733. – 1707 p.

* Інфамія – покарання, що полагало у позбавленні честі особи, яка вчинила злочин через: втарату цивільних прав і вигнання з міста, в якому її засуджено.

* Ратуша – приміщення, у якому засідали органи міської влади і суду. Перша згадка про існування ратуші у Львові відноситься до 1381 р.

* Пранґер – спеціальний стовп, що стояв у місті перед ратушею, біля якого кат виконував судові вироки в кримінальних справах. Найчастіше до нього прив’язували шахраїв, крадіїв, неповнолітніх злочинців. У Львові був збудований в 1598 р. Його залишки зберігаються у Львівському історичному музеї.

* Ґаротта (фр. Garrotte) – обруч стягуваний гвинтом, що закладався на шию.

128