- •Розділ 1
- •Базовий зміст валеологічної освіти дошкільників як державний стандарт
- •Відображення змісту валеологічних знань дітей в базовому компоненті дошкільної освіти (за сферами життєдіяльності «я сам», «Природа», «Інші», «Культура»).
- •Порівняльний аналіз альтернативних програм навчання та виховання дітей дошкільного віку з валеологічним вихованням
- •Принципи та методи навчання.
- •Розділ 2
- •Нервова система як матеріальна основа психіки дитини.
- •Ознаки стресового стану дітей.
- •Психоемоційні навантаження дітей та фактори їх виникнення в дошкільних закладах.
- •Значення загальнозміцнюючих засобів у формуванні психічного стану здоров’я дітей різного віку.
- •Засоби формування психічного здоров’я дітей.
- •Моральне виховання дітей дошкільного віку.
- •Моральний розвиток і моральне виховання.
- •Закономірності морального виховання.
- •Моральне виховання у грі, в процесі спілкування з дорослими та процесі навчання. Моральне виховання у грі
- •Моральне виховання в процесі навчання
- •Моральне виховання в процесі спілкування з дорослими
- •Виховання вольової поведінки, гуманізму, бережливого ставлення до здоров’я.
- •Розділ 3
- •Зміст культурно-гігієнічних навичок.
- •Умови виховання культурно-гігієнічних навичок.
- •Методи формування виховання культурно-гігієнічних навичок.
- •Умови організації виховання дошкільників щодо засобів здійснення культурно- гігієнічного виховання дітей.
- •Роль вихователя у дошкільних закладах у формуванні гігієнічної культури у дітей.
- •Розділ 4
- •Завдання виховної співпраці дошкільного закладу і сім і в контексті валеологічного виховання дошкільників.
- •Зміст роботи педагогічного персоналу дитячого садка з питань забезпечення єдності виховного впливу на дітей.
- •Використовують для розширення та поповнення знаннь батьків про особливості спілкування з дітьми; о знайомити з іграми та вправами, спрямованими на розвиток різних навичок у дітей
- •Роль дошкільного навчального закладу і сім'ї у валеологічному вихованні дошкільників
- •Джерела інформації
Розділ 3
Зміст культурно-гігієнічних навичок.
У дошкільному віці слід виховати у дитини звичку до чистоти, акуратності, порядку, причому великого значення цьому слід приділяти не тільки в сім'ї, але і в дошкільних закладах, де діти проводять більшу частину дня. У ці роки діти можуть освоїти всі основні культурно-гігієнічні навички , навчитися розуміти їх важливість, легко, швидко і правильно виконувати. [5]
Дитину треба навчити тримати в чистоті своє тіло, приміщення і речі, якими він користується у повсякденному житті. Він повинен уміти самостійно вмиватися, чистити зуби, одягатися, підтримувати порядок. Навички і звички, міцно сформовані в дошкільному віці, зберігаються на все життя.
При вихованні культурно-гігієнічних навичок велике значення має приклад оточуючих. У дошкільному закладі, де старші не сядуть за стіл, попередньо не вимивши руки, і для малюка це стає законом. [6]
До культурно-гігієнічних навичок, якими повинні оволодіти діти протягом дошкільного дитинства, належать:
— навички їжі (акуратно їсти, користуватися посудом, серветкою та ін.);
— навички догляду за тілом (умивання, чищення зубів, розчісування волосся та ін.);
— навички утримання у чистоті і порядку одягу, дотримання порядку в приміщенні, його прибирання;
— навички здійснення різних видів діяльності (гри, праці, навчання) з дотриманням культурно-гігієнічних вимог.
Необхідно домагатися того, щоб дошкільнята виконували всі гігієнічні норми і правила з почуттям задоволення від самого процесу або від його результатів. У доступній формі слід роз'яснювати дітям значення цих навичок і звичок для зміцнення здоров'я.
З перших днів життя при формуванні культурно-гігієнічних навичок йде не просто засвоєння правил і норм поведінки, а надзвичайно важливий процес соціалізації, входження малюка у світ дорослих. Не можна цей процес залишати на потім - хай поки дитина залишиться дитиною, а привчити його до правил можна і пізніше. Це хибна думка! Психічний розвиток - процес нерівномірний, його лінії йдуть не одночасно, є періоди найбільш швидкого розвитку тих чи інших функцій, психічних якостей. Ці періоди називаються сенситивними, і період раннього і дошкільного дитинства найбільш сприятливий для формування культурно-гігієнічних навичок . Потім на їх основі будується розвиток інших функцій і якостей.
Освоєння культурно-гігієнічних навичок пов'язане з етичним розвитком дошкільника. Трирічний малюк вже може дати моральну оцінку діям людини або героя казки. Поки вона ще заснована на перенесенні загального емоційного ставлення дитини до людини або персонажу: подобається, значить, хороший, не подобається, значить, поганий.
У чотири-п'ять років у дітей починаються складатися моральні поняття "добре", "погано". Діти відносять до них вчинки інших людей і на цій підставі оцінюють поведінку. Треба пам'ятати, що дитині важко оцінити складні вчинки, набагато легше побутова поведінка.[11]
Умови виховання культурно-гігієнічних навичок.
Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок є:
·раціональна організації життя дітей у дитячому садку, що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;
·позитивний приклад культури поведінки дорослих;
·систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;
·єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім'ї;
·контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок ;
·індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.
Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур в той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки.[7]