7. Моральний розвиток і моральне виховання.

Моральний   розвиток  — рівень засвоєння уявлень про  моральні  норми, сформованості  моральних  почуттів  і   моральної  поведінки. [8]

Становлення уявлень особистості про світ, стосунки людей, про себе починається у дошкільному дитинстві одночасно з  розвитком  почуттів  і   моральних  якостей (гуманізму, колективізму, любові до батьків та ін.). Перші уроки моралі дитина засвоює у сім'ї, опановуючи з допомогою батьків норми порядності, доброти, працьовитості тощо. У процесі  морального   розвитку  протягом дошкільного дитинства під впливом дорослих формується спрямованість особистості — система мотивів поведінки. С. Русова, вважаючи творення  моральної  особистості стрижнем усієї виховної роботи, стверджувала, що « моральним   вихованням  має бути перейняте все навчання, все життя», а головним у цій роботі є «вироблення характеру».[9]

Знання  моральних  норм є етапом  морального  удосконалення. Механізмом перетворення  моральних  норм на суб'єктивну моральність є  моральні  почуття — стійкі переживання у свідомості людини, її суб'єктивне ставлення до себе, явищ суспільного буття, до інших людей. Певний тип поведінки набуває для індивіда значення й усвідомленості через почуття задоволення, радості або, навпаки, — сорому, дискомфорту. Завдяки  моральним  почуттям  моральна  свідомість  і  вчинки набувають  морального  смислу.  Моральна  свідомість поєднує у собі знання  моральних  норм, усвідомлення їх значення для особистості, яке здійснюється через  моральні  почуття. Значну роль при цьому відіграє воля, яка допомагає людині опановувати себе, дає їй внутрішню свободу  і  спонукає до  морального  вчинку.

Моральність людини є результатом засвоєння  і  внутрішнього прийняття нею норм моралі, які набувають регулюючої сили, зумовлюють її поведінку, ставлення до світу  і  себе. Виявляється вона у вільному свідомому виборі способу дій  і  здатності до  моральної  поведінки. За твердженням психологів, формування  моральної  поведінки відбувається у такій послідовності: життєва ситуація — морально-чуттєве переживання —  моральне  осмислення ситуації  і  мотивів поведінки —  моральний  вибір учинку — вольовий стимул —  моральний  учинок —  моральна  спрямованість поведінки —  моральна  якість.

Сформовані в дошкільному віці основи  моральної  спрямованості особистості значною мірою визначають подальше її життя, а виправити допущені батьками, педагогами помилки у  моральному   вихованні  дітей важко або неможливо.[10]

Моральне   виховання  — виховна діяльність школи, сім'ї з формування в учнів  моральної  свідомості,  розвитку   морального  почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки.

 Моральне   виховання  розпочинається в сім'ї, продовжуючись у процесі соціалізації особистості. Його основу складають загальнолюдські та національні цінності,  моральні  норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Серед таких норм — гуманізм  і  демократизм, що відображаються в ідеалі вільної людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини.  Моральне   виховання  передбачає формування в дітей почуття любові до батьків, вітчизни, правдивості, справедливості, чесності, скромності, милосердя, готовності захищати слабших, шляхетного ставлення до жінки, благородства, інших чеснот.[12]

 Моральне   виховання  характеризують поняття: мораль,  моральний  ідеал,  моральний  кодекс,  моральні  норми,  моральні  переконання, почуття та якості.