- •Розділ 1
- •Базовий зміст валеологічної освіти дошкільників як державний стандарт
- •Відображення змісту валеологічних знань дітей в базовому компоненті дошкільної освіти (за сферами життєдіяльності «я сам», «Природа», «Інші», «Культура»).
- •Порівняльний аналіз альтернативних програм навчання та виховання дітей дошкільного віку з валеологічним вихованням
- •Принципи та методи навчання.
- •Розділ 2
- •Нервова система як матеріальна основа психіки дитини.
- •Ознаки стресового стану дітей.
- •Психоемоційні навантаження дітей та фактори їх виникнення в дошкільних закладах.
- •Значення загальнозміцнюючих засобів у формуванні психічного стану здоров’я дітей різного віку.
- •Засоби формування психічного здоров’я дітей.
- •Моральне виховання дітей дошкільного віку.
- •Моральний розвиток і моральне виховання.
- •Закономірності морального виховання.
- •Моральне виховання у грі, в процесі спілкування з дорослими та процесі навчання. Моральне виховання у грі
- •Моральне виховання в процесі навчання
- •Моральне виховання в процесі спілкування з дорослими
- •Виховання вольової поведінки, гуманізму, бережливого ставлення до здоров’я.
- •Розділ 3
- •Зміст культурно-гігієнічних навичок.
- •Умови виховання культурно-гігієнічних навичок.
- •Методи формування виховання культурно-гігієнічних навичок.
- •Умови організації виховання дошкільників щодо засобів здійснення культурно- гігієнічного виховання дітей.
- •Роль вихователя у дошкільних закладах у формуванні гігієнічної культури у дітей.
- •Розділ 4
- •Завдання виховної співпраці дошкільного закладу і сім і в контексті валеологічного виховання дошкільників.
- •Зміст роботи педагогічного персоналу дитячого садка з питань забезпечення єдності виховного впливу на дітей.
- •Використовують для розширення та поповнення знаннь батьків про особливості спілкування з дітьми; о знайомити з іграми та вправами, спрямованими на розвиток різних навичок у дітей
- •Роль дошкільного навчального закладу і сім'ї у валеологічному вихованні дошкільників
- •Джерела інформації
Зміст роботи педагогічного персоналу дитячого садка з питань забезпечення єдності виховного впливу на дітей.
Спільна робота дитячого садка і сім'ї будується на таких основних положеннях, які визначають зміст, організацію і методику цієї роботи :
1. Єдність у роботі дитячого садка і сім'ї з виховання дітей . Воно досягається в тому випадку, коли цілі і завдання всебічного виховання добре відомі і зрозумілі не тільки вихователям, а й батькам, коли батьки знайомі з основним змістом, методами і прийомами виховання маленьких дітей і певною мірою оволоділи ними. [3]
2. Взаємна довіра у взаєминах між педагогами та батьками, розуміння потреб та інтересів дитини і своїх обов'язків як вихователів, зміцнення авторитету педагога в сім'ї і батьків у дитячому садку. Встановлення правильних відносин на основі доброзичливої критики і самокритики.
3. Взаємодопомога у спільній роботі з виховання дошкільнят. Дитячий садок повсякденно і різноманітними шляхами допомагає батькам у вихованні дітей . У свою чергу батьки і матері допомагають дитячому саду в різній виховної та господарчої роботи , піклуючись тим самим про виховання не тільки свою дитину, але й інших дітей .
4. Вивчення кращого досвіду сімейного виховання, пропаганда його серед широкого кола батьків, використання в роботі дитячого садка позитивних методів сімейного виховання (в підході до окремих дітей та ін.)
5. Використання різноманітних форм роботи дитячого саду з сім'єю в їх взаємозв'язку: ознайомлення з життям дітей вдома, в сім'ї ; педагогічні бесіди з батьками та іншими членами сім'ї , консультації ; групові та загальні батьківські збори ; конференції , лекторії, батьківські університети, вечори запитань і відповідей, усні журнали, наочні форми педагогічної пропаганди.
Індивідуальні та колективні форми роботи з батьками доповнюють один одного. Щоденне спілкування вихователя з батьком чи матір'ю дитини створює великі можливості для індивідуальної роботи , для зміцнення зв'язку між сім'єю та дитячим садом. [5]
6. Систематичне за певним планом здійснення зв'язку дитячого саду з батьками протягом усього року з урахуванням завдань і змісту виховно-освітньої роботи з дітьми .
7. Залучення активу батьків ( батьківський комітет), громадськості до діяльності дошкільного закладу , роботі з сім'ями . [3]
Дошкільними установами накопичений значний досвід організації співробітництва з батьками з метою підвищення ефективності морального, трудового, розумового, фізичного, художнього виховання та розвитку дітей . Вихователі дитячих садів, методисти постійно вдосконалюють зміст і форми цієї роботи , прагнучи домогтися органічного поєднання виховних впливів на дитину, забезпечити всебічний розвиток особистості. [1]
Таким чином, дитина, отримуючи первинну соціалізацію в сім'ї , набуває в дошкільному закладі досвід: спілкування з однолітками, співпраці з іншими дітьми та дорослими, самостійної діяльності. Можливість займатися гімнастикою, музикою, образотворчим мистецтвом і т. п. Виховання в сім'ї та робота педагогів у дошкільному закладі доповнюють один одного, в результаті чого дитина отримує гармонійне розвиненіша.
Характеристика основних форм організації співпраці дошкільного навчального закладу та сім'ї (батьківські збори, консультації, конференції, семінари, семінари- практикуми, круглий стіл, ярмарок ідей, ділові ігри, тренінги, виставки, перегляд різних форм роботи з дітьми, режимних процесів, залучення батьків до складання плану роботи, сумісне проведення екскурсій, свят тощо).
В Україні накопичений значний досвід роботи з надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей . Помітно змінився статус сім'ї та дошкільного закладу , визначилися нові цілі і завдання діяльності дошкільних установ, спрямовані на забезпечення умов для розвитку особистості дитини з урахуванням її індивідуальних і вікових особливостей. [6]
Для батьків і педагогів дитина є єдиним об'єктом впливу, який в сучасних умовах набуває статусу суб'єкта, а не об'єкта, стає центром у системі взаємовідносин "батько - дитина - педагог".
Ефективність взаємодії сімейного і суспільного виховання визначається ступенем задоволення дошкільними установами потреб батьків у послугах дитячого саду. Тому педагогічні колективи повинні бути зорієнтовані на вивчення потреб, мотиваційно-цільових установок, ціннісних орієнтації сучасних батьків з питань виховання і навчання дошкільників, що дозволить скорегувати ці установки на здійснення спільними зусиллями головної мети дошкільної освіти - різнобічного розвитку особистості дитини з урахуванням її індивідуальних і вікових особливостей і підготовки його до навчання в школі.
У зв'язку з цим в центрі уваги педагога ставиться особистість батьків , їхні уявлення про дитину, яким вони хочуть її бачити і відповідно виховати. Ідеал особистості у батьків формується під впливом буденної свідомості, досвіду старших поколінь, народних традицій, на основі наукових знань, а також під впливом громадської думки як багатошарового чинника, в якому вплив мікро-і макросередовища злилося. [11]
Традиційно виділяють наступне форми роботи з сім'єю :
§ Масові;
§ Групові;
§ Індивідуальні.
До масових (колективним) відносять:
1. Лекції (педагогічні лекторії);
2. Конференції ;
3. Круглі столи ;
4. Батьківські збори (найпоширеніша форма ).
Найбільш ефективним є комбінований ряд зборів , на яких проводиться педагогічна освіта батьків , підводиться підсумок навчально-виховної роботи за певний проміжок часу, намічаються завдання на наступний період.
Поширеною груповою формою співробітництва з батьками є робота з батьківським комітетом (або опікунською радою).
До індивідуальних форм роботи з батьками відносяться:
1. Бесіди;
2. Консультації (у формі відповідей на запитання батьків);
3. Педагогічні доручення;
4. Відвідування сім'ї . [2]
Батьківські збори
У практиці роботи дошкільних установ проводяться наступні види батьківських зборів :
1. Зборів-бесіди на виховні теми;
2. Зборів з обміну досвідом виховання дітей у сім'ї ;
3. Зборів-консультації ;
4. Збори у формі « круглого столу ».
Якщо батьки вчасно відвідають батьківські збори в дитячому садку , вони зможуть дізнатися про те, що відбувається з їхньою дитиною від тих, хто проводить з ним денний час, тобто від вихователів. А батьки інших дітей зможуть розповісти, яким чином їх власні діти контактують з дитиною, чи немає яких-небудь проблем із спілкуванням.[10]
Консультації
Консультація допомагає батькам працювати з дитиною, підбирати літературу, розбиратися у методах виховання, тобто це форма надання допомоги батькам у їхній самостійній роботі.
Сьогодні є декілька класифікацій консультацій .
I класифікація - залежно від контингенту: індивідуальні, групові, потокові.
II класифікація - залежно від віку дитини: вступні, поточні, підсумкові.
III класифікація - за дидактичними цілями і задачами: настановні, методичні, проблемні.
IV класифікація - за засобами проведення: словесні, письмові (методичні рекомендації, вказівки), стенди-консультації, вітрини-консультації.
V класифікація-за способами проведення: консультація-порада , консультація-роз'яснення , консультація-обговорення , комбінована консультація .
Конференції
Участь у конференціях це чудова нагода розвинути мережу своїх знайомств та бути в курсі останніх подій у галузі. Конференції також є хорошою нагодою для самовдосконалення в якості батьків[9]
Семінари та семінари- практикуми
Семінари та семінари-практикуми залишаються найефективнішою формою методичної роботи в дитячому садку.
У річному плані дошкільного закладу визначається тема семінару та на початку навчального року керівник складає докладний план його роботи.
Керівником семінару може бути завідувачка або вихователь-методист, запрошені фахівці. До проведення окремих занять можна залучати вихователів, спеціалістів, медичних працівників. Головним завданням семінарів-практикумів є вдосконалення вмінь педагогів, тому зазвичай їх ведуть вихователі, які мають досвід роботи з даної проблеми.
