2. Психоемоційні навантаження дітей та фактори їх виникнення в дошкільних закладах.

Як правило, це неможливість адаптуватися до колективу, відсутність друзів і неуспіхи або конкуренція в навчанні. Діти в цьому віці починають розуміти, що хтось розумніший, хтось сильніший, а хтось красивіший за них, і це є для них серйозним психоемоційним навантаженням. Також причиною дитячого стресу в будь-якому віці може стати велика сімейна подія, наприклад розлучення, народження ще однієї дитини, переїзд на інше місце проживання і звичайно ж смерть домашнього вихованця.[2]

3. Значення загальнозміцнюючих засобів у формуванні психічного стану здоров’я дітей різного віку.

Очевидно, що роль харчування, фізичної активності, здорового сну, простих засобів зняття нервово-емоційної напруги, досить велика у формуванні психоемоційного здоров'я сучасної людини.

Дослідження показали зв'язок між помилковим харчуванням і майже всіма емоційними травмами, включаючи депресії зі схильністю до самогубства, автомобільні катастрофи, помилки пілотів, дитячу злочинність, психічну загальмованість, сексуальні відхилення і безліч інших, більш буденних скарг

Слід пам'ятати, що їжа може захистити людину, підтримати її психічне і фізичне здоров'я.[3]

Доведено, що одним із шляхів поліпшення стану клітин головного мозку хворої людини є надання можливості отримання повноцінного поживного раціону, який не має жодних сурогатів. Клітини мозку одержують з крові тільки ті поживні елементи, що є в їжі, яку людина споживає. Елементи, необхідні для живлення мозку, — це передусім аскорбінова кислота (С), пантотенова кислота (ВЗ), тіамін (В1), піридоксин (Вб), ціанкобаламін (В 12), фолієва кислота, магній, глютамінова кислота, рибофлавін (В2), біотин, йод, калій, усі амінокислоти, особливо лізин, триптофан, треонін. [3]

Одним з найкращих засобів зміцнення нервової системи, зняття нервово-емоційної напруги є фізичне навантаження, яке не тільки нейтралізує негативну дію на організм стресових факторів, але й змінює на краще характер людини. Цей феномен пояснюється тим, що при регулярному тривалому фізичному навантаженні кількість антидепресивних гормонів у крові (корепінефрину та ін.) подвоюється. Ці гормони долають депресію, надають людині бадьорості, оптимізму, сприяють спокійній, рівній поведінці. Найбільш ефективними щодо цього є оздоровчий біг, плавання, ходьба на лижах, гребля, ритмічна гімнастика з оптимальним навантаженням.

4. Ознаки стресового стану дітей.

Надійними орієнтирами при цьому можуть бути почуття бадьорості, що проявляються  дітьми , радості, азарту, гніву, страху, тривоги, печалі, провини, розгубленості, сорому і т. п.  Індикатором цих почуттів є настрій дитини. Стійкий позитивний настрій свідчить про успішну адаптацію дитини до соціально-гігієнічного середовища освітньої установи і його позитивний психічний стан. Часта ж зміна настрою або стійкий негативний настрій говорять про зворотне.

Прояви стресу у дітей від чотирьох до десяти:[4]

Замкнутість, небажання спілкуватися, нез'ясовні болі і розлади, включаючи блювоту, підвищена заклопотаність своїм здоров'ям, відмова від відвідування школи і від прогулянок з іншими дітьми, занадто завзяте бажання здаватися хорошим, нез'ясовні тривоги і страхи, нервові рухи, низька самооцінка, порушення сну і живлення, відставання в школі, прояв нервової напруги в творчих роботах, агресія (наявність темних кольорів, неакуратність в роботі, неувага, відчуття душевного болю від роботи)