5. Засоби формування психічного здоров’я дітей.

• Надзвичайно важливим для подальшого стану психіки людини є постійний сенсорний контакт з матір'ю (дотики, обійми, погладжування) після народження і в більш пізньому віці (особливо до 6 років), що позбавляє дитину від страхів і наступних неврозів, прищеплює йому здатність любити. Діти, які не мають відчуття фізичної захищеності у віці до 1,5-2 років, стають агресивними, намагаються захистити себе самі. Діти, які виросли в будинках малятка без материнської ласки і тепла, надалі страждають від численних психологічних проблем.

• Правильне харчування з самого раннього дитинства .. Важливо пам'ятати, що від збалансованого раціонального і правильного харчування залежить і психічне здоров'я людини.

• Зменшення негативного впливу на психічне здоров'я забруднення навколишнього середовища і, насамперед, шумового та електромагнітного забруднень.

• Своєчасне зняття стресів

6. Моральне виховання дітей дошкільного віку.

Моральне   виховання  — цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування  моральних  почуттів і якостей, засвоєння  моральних  норм і правил, розвитку  моральних  мотивів і навичок поведінки. [5]

Зміст  морального   виховання  підпорядкований вічним цінностям і конкретним потребам суспільства, які з плином часу змінюються. Засноване воно на принципах рівноцінності особистостей педагога і дитини, гуманістичності змісту і засобів  виховання , довіри і поваги в процесі  виховання , створення позитивної емоційної атмосфери, творчої взаємодії педагога і дитини.

 Моральне   виховання  передбачає різноманітні впливи на думки, почуття, соціальну практику індивіда, його самовдосконалення. Цей процес поєднує в собі такі особливості:

— цілеспрямованість (полягає в чіткій окресленості мети педагогічних впливів);

— багатофакторність (передбачає враховування усіх чинників, які відіграють суттєву роль у процесі  виховання );

— віддаленість у часі результатів роботи ( виховання  є тривалим процесом, результати якого не можуть бути досягнутими відразу);

— неперервність (полягає в систематичності взаємовпливів вихователя і вихованця);

— визначальна роль педагога (педагог має бути  моральним  взірцем для дитини);

— цілісність (передбачає внутрішню єдність усіх виховних засобів і впливів щодо формування  моральної  культури людини). [6]

 Моральне   виховання  з перших років життя дитини спрямоване на формування її  моральної  позиції, ціннісних орієнтирів, інтересів і потреб. Адже на цьому етапі закладаються основи  морального  розвитку особистості, розвиваються уявлення, почуття, звички, які спрямовують подальше її вдосконалення. Особливо значні зміни відбуваються у мотиваційній сфері дитини-дошкільника, що виявляються у розвитку  моральних  мотивів поведінки, а на етапі старшого  дошкільного   віку  вони набувають супідрядності — підпорядкованості певній вищій меті. Тому неувага до  морального   виховання  в  дошкільному   віці  не може бути компенсована у подальші роки.

 Моральне   виховання  тісно пов'язане з  моральним  розвитком, оскільки взаємодія між педагогічними впливами і розвитком особистості відбувається через сприймання, усвідомлення, оцінку й перевірку досвідом  моральних  вимог.

 Дошкільне  дитинство є початковим періодом становлення особистості, коли формуються основи характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються  моральні  норми поведінки, важливі для особистісного розвитку якості психіки. Однією з перших  моральних  потреб є потреба у спілкуванні. Задовольняється вона у процесі взаємодії з дорослими, які добирають педагогічне доцільні зміст і засоби спілкування. У ньому дитина здобуває перший досвід  моральної  поведінки. Це аж ніяк не означає, що дорослий формує її за власним задумом чи зразком. Дитина розвивається лише тоді, коли сама активно діє. Мистецтво вихователя виявляється у пробудженні і спрямуванні її активності на самовиховання. [7]