Лекція зм 56. Тема: Література рідного краю

Мета: пробудити в студентів бажання вивчати історико-культурну картину літератури кін. ХХ – поч. ХХІ ст., викликати інтерес до сучасного мистецтва, допомогти зрозуміти його тенденції; розвивати вміння працювати з додатковою інформацією, навички самостійного оцінювання естетичної ідейно-художньої вартості сучасних творів, вміння висловлювати власні враження та думки, виховувати прагнення до всебічної гармонійної освіти й самовдосконалення, любов до літератури, повагу до вічних цінностей .

З авдання: З метою популяризації письменників, творчість яких не вивчається за програмою, підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях письменників-земляків сучасності (представників того краю, звідки родом батьки або Київщини).

Лекція зм 57.

Тема: Російськомовна українська поезія, її особливості.

Мета: ознайомити студентів з українською російськомовною поезією, її основними темами та мо­тивами, особливостями; розвивати й удосконалювати навички самостійного оцінювання різних літературних явищ, аналізу поетичних творів; поглиблювати вміння висловлювати власні думки з приводу прочитаного; виховувати толерантність, любов до літератури, естетичний смак.

План

1 Загальний огляд.

2 Життя і творчість Миколи Ушакова.

3 Життя і творчість Леоніда Вишеславського.

4 Життя і творчість Бориса Чичибабіна.

5 Життя і творчість Леоніда Кисельова.

6. Аналіз поезій

1 Загальний огляд. Російськомовні поети в Україні

Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!

(Володимир Сосюра)

Міграційні процеси, що здавна спостерігаються на землі, рано чи пізно призводять до того, що в певній державі осіда­ють для постійного проживання представники інших народів чи народностей, які відрізняються від корінного населення мовою, культурою, звичаями. їх і називають нацменшинами. Рівень культури прибульців має передбачати способи співіс­нування з корінним населенням: для взаєморозуміння їм слід вивчити його мову, для уникнення міжетнічних конфліктів — знати й дотримуватися законів та звичаїв корінного населен­ня, для духовного збагачення — опанувати необхідні знання про його історію та культуру. Дотримання цих елементарних правил забезпечує співіснування певної держави з мігранта­ми, сприяє взаємозбагаченню і культурному розвитку корінної нації та людей, що обрали цю країну місцем свого проживання. Коли мігранти починають забувати про свої обов'язки і нама­гаються домогтися особливого статусу, виникає невдоволення корінного населення і потреба уточнення їхнього статусу, що часто призводить до напруження в суспільстві.

Микола Вінграновський в одному з віршів розмірковував: «До жодного народу зла не маю. / Чому ж тоді все важчає мені / На світі жити в множині духовній? »

Оце життя в «множині духовній», тобто в етнічному багатого­лоссі, вимагає надзвичайних зусиль, адже кожна людина мусить виробити в собі почуття поваги до інших, відмовитися від агресії стосовно інших, зберегти свою індивідуальність і не призвести до руйнування мови, історії, культури інших народів.

Україна із вдячністю ставиться до тих, хто зумів полюбити її мову, пісні, її сиву давнину. Одним із найяскравіших прикладів такого проникнення в душу українського народу є приклад гені­ального кінорежисера Сергія Параджанова, який своїм фільмом «Тіні забутих предків», знятим за повістю Михайла Коцюбин­ського, на весь світ прославив нашу державу. Вірменин за похо­дженням, Параджанов блискуче оволодів українською мовою, із великим захопленням ставився до української літератури і мистецтва, до українського фольклору, що й допомогло йому проникнути в справжню суть одного з найкращих творів укра­їнської літератури і донести його красу до глядачів усього світу.

Прикладом такого шанобливого ставлення до України, її мови та культури є творчість російськомовних поетів Миколи Ушакова, Леоніда Вишеслаоського, Бориса Чичибабіна та Лео­ніда Кисельова.